Загальні правили виготовлення гербарію

Гербарій (від лат. Herba - трава) – зібрана і висушена тим чи іншим способом рослина або її частина, закріплена на щільному папері або картоні відповідного формату. Гербаризація рослин запропонована італійцем Лукой Гінні в середині XVI ст. Гербарії призначені для навчальної та наукової цілей. Вони є основним матеріалом для роботи систематиків і документальним підтвердженням розповсюдження того чи іншого виду в тій чи іншій місцевості.

При збиранні рослин для гербарію потрібні: достатній запас паперу, який придатний для засушування (старі газети, фільтрувальний папір, вата тощо); гербарна сітка, папка для паперу з щільного картону, металева лопатка та ніж для викопування підземних органів, багор для добування водних рослин; секатор для зрізування гілок; лупа, ланцет, ножиці, пакетики паперові для насіння і поліетиленові для коріння, олівці.

Надземні частини рослин потрібно збирати свіжими, без ознак зів’янення, в суху погоду, після того, як спаде роса. Трав’янисті рослини, з яких готується гербарій, повинні бути з листками, квітками, плодами і підземними органами. Тому їх не зривають, а акуратно викопують. Вони не повинні втратити природне забарвлення і не бути ушкодженими. Гілки кущів та дерев зрізають секторами. Для гербарію потрібно брати декілька екземплярів кожної рослини; рідкі рослини зрізають в одному екземплярі. При збиранні беруть рослини середніх розмірів. Рослини, у яких основні частини розвиваються неодночасно, збирають для гербарію у два терміни (наприклад мати-й-мачуха).

10

27. Фенхель звичайний.

28. Фіалка триколірна.

29. Хвощ польовий.

30. Чебрець плазкий.

31. Цикорій дикий.

32. Шипшина собача, корична.

33. Льон звичайний

39

Додаток 2

3. Город лікарських рослин Луцького базового медичного коледжу.

Город ЛР Луцького базового медичного коледжу було засновано у 2005 році.

Він розташований на території прилеглої до коледжу. На городі проростає близько 35 видів ЛР. студенти вирощують розсаду, доглядають за рослинами, обробляють ґрунт, збирають ЛРС. Город служить науковою базою при вивчення ЛР. Його прикрашають 33 видів рослин:

1. Алтея лікарська.

2. Бадан товстолистий.

3. Барвінок малий.

4. Валеріана лікарська.

5. Грицики звичайні.

6. Деревій звичайний.

7. Ехінацея пурпурова.

8. Звіробій звичайний.

9. Калина звичайна.

10. Конвалія травнева.

11. Кропива собача.

12. Кропива дводомна.

13. Липа серцелиста.

14. М’ята перцева.

15. Малина звичайна.

16. Меліса лікарська.

17. Нагідки лікарські.

18. Обліпиха крушиновидна.

19. Оман високий.

20. Подорожник великий.

21. Полин гіркий.

22. Ревінь тангутський.

23. Розторопша плямиста.

24. Ромашка лікарська.

25. Синюха блакитна.

2

38

6. Смородина чорна.

Зібрані рослини потрібно зразу ж розкладати для сушіння. Соковиті рослини перед сушінням іноді прив'ялюються (наприклад латаття жовте, очіток великий). Товсті стебла, корені, соковиті плоди розрізають вздовж, а при необхідності обережно видаляють ножем внутрішній шар, зберігаючи форму об’єкта. Великі рослини перегинають таким чином, щоб всі частини вміщалися на папері; іноді середню частину вирізають, сушать окремо, а при монтуванні гербарію з’єднують. Квітки, листки, пагони старанно розкладають на папері таким чином, щоб вони не накладалися один на одного. У сильно галузистих рослин частини рослини перекладають шматочками фільтрувального паперу, щоб запобігти накладанню одних частин рослин іншими. Дрібні рослини можна закладати по декілька на одному аркуші паперу, але при цьому потрібно слідкувати за тим, щоб рослини не накладалися одна на одну. Квітки прокладаються тонким шаром вати. Нижні рослини (наприклад фіалка), закладають на фільтрувальному папері. Болотні рослини миють, підсушують і тільки після цього закладають у гербарій. При збиранні рослин для гербарію зразу пишеться етикетка, де вказується географічний район, місце та час збору.

Способи засушування рослин. Перед засушуванням свіжу рослину кладуть на папері і розправляють усі частини. Засушувати рослини можна різними способами.

Засушування рослин в папері під пресом. Рослини закладають у фільтрувальний або газетний папір («рубашку», з якої рослини до повного висихання не виймають), складають їх у пачки, поміщають під прес або у гербарну сітку. І ставлять в сухе, тепле місце (на вітер, на сонце, в теплу піч). Рослини, що містять значну кількість води, потрібно перекладати декількома пачками газетного паперу, який щодня замінюється. На початку сушіння папір замінюється через кожні 3-5 годин. Відволожений папір можна просушувати і знову використовувати. По мірі висихання рослини заміну паперу проводять рідше, не більше 2 разів на день – вранці та ввечері.

11

Засушування рослин за допомогою гарячої праски (прискорене засушування).

Рослину закладають між листками фільтрувального або газетного паперу, кладуть на стопку газет і пропрасовують гарячою праскою з невеликим інтервалом до повного висихання. Цей спосіб використовується рідко і рекомендується для досушування гербарних зразків.

Об’єм засушування (сушіння у піску). Цей спосіб використовують тоді, коли потрібно зберегти природну форму рослини. Рослину сушать в коробках з відкритим дном, розмір залежить від величини рослин.

Коробка з’єднується, насипають пісок шаром 1 см (використовують кварцовий або річний прожарений пісок, який перед тим добре просіюють та промивають до певного видалення домішок), на нього поміщають рослину, а потім обережно насипають пісок так, щоб не порушити листкорозташування, форму квіток та ін. Щоб рослина під час сушіння не деформувалась, в коробку кладуть 2-3 картонні підпорки. На ці підпорки вкладають пагони або квіти і засипають піском. Коробку з піском ставлять в термостат на 2-3 доби при температурі 25-40°С. Потім коробку виймають і обережно висипають пісок. Суха рослина зберігає свій об’єм.

Оформлення рослини до гербарію. Висушену рослину пришивають або приклеюють смугами паперу на щільний папір або картон (29-41 см) таким чином, щоб вона мала природний вигляд. Аркуш паперу повинен мати рамку 0,5 см від краю і рамку для етикетки (7-12 см), яка містить такі дані: назва рослини та родини латинською та українською мовами; місце збору рослини (ліс, луки, береги річки тощо); місцезнаходження (область, район); дата збору; прізвище, ім’я, по батькові збирача.

12

Зберігання гербарію. Гербарій, оформлений етикеткою, є науковим документом; зберігають його в сухому, темному місці, в добре закритих ящиках або шафі в спеціальних папках. Для кращого зберігання гербарію, кожний його лист містять в прозорий поліетиленовий пакет. Також потрібно забезпечити захист гербарію від ушкодження шкідниками, тому рекомендується пересипати або іншими засобами. Гербарії періодично переглядають.

ди), Artemisia, Equisetum, Euphorbia, Plantago, Trifolium (по 2 види), які охоплюють лише 30,2 % від усієї кількості видів. Переважна більшість родів (43) мають по одному представнику (наприклад, Achillea, Anemone, Cichorium, Robinia).

37

Додаток 1