4. Колективний пошук нових ідей. Методи виявлення проблем та їх аналіз

Завдання синтезу має порядок розгляду від проблеми до структури і називається прямою задачею.

ПРОБЛЕМИ (р) → ЦІЛІ (g) →ФУНКЦІЇ (f) → СТРУКТУРА (s)

Зворотний порядок розгляду системи — від структури до проблеми прийнято називати зворотною задачею.

СТРУКТУРА (s) → ФУНКЦІЇ (f) →ЦІЛІ (g) → ПРОБЛЕМИ (р)

Третім типом задач є задачі оптимізації.

Яскравим прикладом вирішення прямих задач є винахідництво. По суті, вся наша життєдіяльність складається з вирішення то прямих (розв'язування проблем), то зворотної (аналіз ситуації) задач. Чим до­стовірніший і об'єктивніший аналіз ситуації, тим ефективніше може бути вирішена проблема і менш несподівані наслідки рішення. Тобто, рішення зворотної задачі (навчання), не змінюючи властивостей об'єктів, створює передумови для їх зміни в майбутньому (для вирі­шення прямої задачі).

Як наслідок діяльності або як результат зіставлення бажаного і можливого формується проблемна ситуація. Ситуація називається проб­лемною, якщо вона не може бути розв'язана наявними засобами. Виділя­ють чотири стадії усвідомлення проблеми: неясне відчуття, що щось не так; усвідомлення потреби; виявлення потреби; формулювання мети.

Мета прямої задачі— з'ясувати причини проблеми. Мета — це суб'єктивний образ (абстрактна модель) неіснуючого, але бажаного стану середовища, яке вирішило б проблему. Ієрархія цілей є лише своєрідним путівником у процесі синтезу.

Побудова дерева цілей управління організаційною системою є наступною:

розробка сценарію;

формулювання мети;

генерація підцілей;

оцінка важливості підцілей;

перевірка цілей на здійсненність;

побудова дерева цілей.

Як правило, формулювання цілей — найбільш складний та трудомісткий процес. Цей етап здійснюється за допомогою методу декомпозиції що дозволяє з'ясувати склад необхідних умов для досягнення заданої мети. У результаті виходить ієрархічна структура мети, тобто сукупність необ­хідних умов досягнення головної мети. Цілі нижнього рівня ієрархії підпорядковані цілям верхнього рівня, а цілі верхнього рівня не можуть бути досягнуті, поки не досягнуто цілей найближчого нижнього рівня. Отримана схема цілей є основою для синтезу функцій, а потім і структури системи.

Щодо задачі оптимізації, то до кожної знаходять власні методи рішення, які з часом видозмінюються.

Креативний менеджмент має розвиватися за певними правилами. В першу чергу за загальними законами розвитку — законами діалектики. У той же час науково-технічний прогрес впливає на потреби суспільства та розвиток природи. Відомо три основних закони діалектики: єдність та боротьба протилежностей; перехід кількісних змін у якісні; заперечення. Крім законів діалектики, дуже важливим критерієм здійсненності нових ідей є системність.

Завдання до контрольної роботи

Тема реферата та ситуаційного завдання вибирається по останній цифрі номеру залікової книжки.

Обсяг реферату 10-15 сторінок.

Теми для підготовки рефератів

1. Еволюція креативної економіки.

2. Концепція креативного менеджменту та історичний аспект його розвитку.

3. Механізм креативного менеджменту.

4. Креативне мислення та його види.

5. Рівні творчого мислення та процес його розвитку.

6. Програми розвитку креативності.

7. Теоретико-методологічні підходи до вивчення креативного мис­лення.

8. Прийоми креативного менеджменту: «Теплиця», «Свіжість», «Реа­льність», «Енергія», «Сигналізування», «Сміливість».

9. Особливості здійснення креативного менеджменту.

10. Види мислення: креативне, системне і стратегічне; трансформаційне; конвергентне і дивергентне, асимілятивне, акомодативне.

11. Техніка постановки задач.

12. Структура творчої спрямованості людини.

13. Методи виявлення проблем.

14. Основні параметри креативності.

15. Управління інноваційними командами.

16. Чинники впливу на підвищення креативності.

17. Технології «менеджмент ідей» на підприємстві.

18. Механізм формування активності особистості.

19. Стратегічні завдання науково-технічної творчості (НТТ).

20. Рівні розвитку особистості.

21. Техніка латерального мислення.

22. Використання креативістики.

23. Передумови формування творчої особистості.

24. Активізація інноваційного мислення керівників підприємства, освоєння навиків проектування бізнес-напрямів і розвитку бізнес-ідей.

25. Фактори розвитку творчого суспільства.

26. Зовнішні бар'єри при формуванні креативного середовища в організаціях.

27. Креативна особистість та форми її виявлення.

28. Помилка як частина процесу мислення.

29. Формування креативного середовища на підприємстві.

30. Базові поняття нейролінгвістичного програмування (НЛП).

31. Психологічна підготовка трудового колективу до впровадження креативних управлінських аспектів.

32. Маркетингові прийоми в креативному менеджменті.

33. Контекст і обмеження як компоненти творчого мислення.

34. Перевірка рішень: на ідеальність, на прояв небажаних явищ.

35. Стратегії розвитку творчого потенціалу в організаціях.