- •71. Сучасні методологічні підходи до змісту шкільних правознавчих дисциплін.
- •72. Особливості правового навчання у початковій, основній та старшій школі.
- •73. Підручники з курсу «Правознавство» в сучасній школі. Методика роботи з ними.
- •74. Урок правових знань – основна форма організації правового навчання. Методичні вимоги до сучасного уроку правознавства.
- •75. Методика використання технології проектів.
- •76.Позакласна та позашкільна робота з формування правової свідомості
- •Сучасні тенденції правового навчання
- •78. Форми організації правового навчання в сучасній школі.
- •79. Використання методів інтерактивної технології навчання на уроках правознавства.
- •80. Мета, завдання та структура сучасної шкільної правової освіти та умови реалізації її практичної спрямованості.
- •81.Профільне навчання: особливість методики викладання правознавчих дисциплін.
- •82. Система оцінювання навчальних досягнень та компетенцій на уроках правознавства.
- •83. Навчально-методична база вчителя правознавства.
- •Загальні питання теорії та методики правового навчання
- •85. Ігрова технологія навчання на уроках правознавства.
- •86.Загальні питання теорії та методики правового навчання
- •87. Проблемні ситуації та юридичні завдання як засіб оптимізації навчально-виховного процесу з правознавства.
- •88. Історія становлення вітчизняної правової освіти та правового виховання.
- •89. Методика формування понятійного апарату при викладанні курсу «Основи правознавства».
- •90. Правове регулювання інноваційної діяльності в сучасній освіті.
- •91. Використання технології дебатів в правовому навчанні.
- •92. Інформаційно-комунікаційні технології, методика їх впровадження при викладанні правознавчих дисциплін.
- •93. Методичні прийоми на уроках правознавства.
- •95. Методика використання засобів правового навчання в сучасній школі.
- •96. Загальна характеристика типів уроків правознавства
- •97. Нетрадиційні уроки правознавства, методика їх проведення.
- •98. Елективні курси з правознавства в сучасній школі
- •99. Загальна характеристика методів правового навчання
- •100. Мета, завдання, значення та методика проведення педагогічної практики в системі підготовки вчителя правознавства.
- •101. Педагогічна майстерність вчителя правознавства. Вимоги до вчителя правознавчих дисциплін профільної школи.
- •102. Методичні прийоми встановлення між предметних зв’язків на уроках правознавства
- •103. Порівняльна характеристика навчальних програм з правознавства в сучасній школі.
- •Структура та орієнтовний розподіл навчального часу
- •104. Правове виховання учнів в сучасній школі.
- •105. Деонтологія вчителя правознавства.
88. Історія становлення вітчизняної правової освіти та правового виховання.
Правове виховання – це цілеспрямований постійний вплив на людину з метою формуванн у неї правової культури і активної правової поведінки. Враховуючи ці особливості і розглядаючи правове виховання в історії вітчизняної філософсько-правової думки, слід зазначити, що правосвідомість і правове виховання, починаючи з часів Київської Русі багато в чому формувалися під впливом вітчизняного права. Важливе значення для правового виховання в Київській Русі мало прийняття християнства у 988 р., поширювалися письменність, книжковість та правова освіта.
Існували церковні та монастирські школи, також домашня освіта, яка була доступна привілейованим станом, вона не обмежувалася наданням навичок писання і читання. В цих школах і більшості монастирських давали досить глибокі для свого часу знання в галузі права.
У монастирських школах вивчення юриспруденції як напрямку правового виховання здійснювалося також за церковними статутами князів Володимира Святославовича і Ярослава Мудрого. На зміст правового виховання у ці часи велике значення здійснила проведена Ярославом Мудрого книжково-освітня реформа, яка мала багатопрофільний.
Литовська держава 14-16 ст. успадкувала в продовжила традиції Київської Русі щодо правової правосвідомості та правового виховання.
Важливу роль у правовому вихованні українського народу того часу відіграла Конституція Пилипа Орлика, у якій відображено ідеї самостійності України і права українського народу на власну державу, поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.
Протягом 19 ст. у системі вищої юридичної освіти сталося чимало змін, пов’язаних з прийняттям університетських статутів у 1804, 1835, 1863, 1884 роках, що сприяло поглибленню правової освіти студентів, посиленню їх правового виховання у процесі правового навчання.
Розвиток правової освіти як основи здійснення правового виховання українського народу відбувся і за Гетьманату П.Скоропатського. В усіх університетах, які діяли в той час на Україні, зявилися нові кафедри, в тому числі кафедри права України.
З утворенням УСРР реалізуються ідеї виданих педагогів (М.Пирогова, К.Ушинського, А.Макаренка) про поєднання громадського тп правового виховання.
У 70-80 х рр. ХХст. в Україні склалася єдина система правового виховання, що охопила молодь , яка навчалася і працювала.Осноними формами правового виховання населення були: лекційна пропаганда, народні університети правових знань, постійно діючі лекторії, юридичні консультації на загальних засадах, вечори питань і відповідей з правової тематики, виступи юристів у пресі, по радіо і телебаченню, видання науково – популярної літератури.
На сучасному етапі розвитку українського суспільства правове виховання здійснюється згідно з Законом України «Про освіту», Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року про затвердження «Національної програми правової освіти населення», де ставиться завдання правового виховання населення взагалі і підростаючого покоління зокрема.