Народонаселення. Повсякденне побут

Наслідком розвитку виробничого господарства став істотне зростання загальної чисельності населення: на рубежі IV-V тис. до н. е.. на Землі вже проживало близько +80 млн. чоловік, а щільність населення складала для заселених територій від 10 до 100 чол. на 1 км2.

Причинами такого різкого зростання чисельності неолітичного населення явилась поліпшення якості життя і зниження смертності, збільшення народжуваності та скорочення інтервалів між пологами. Вперше в історії людства намічалося прагнення до багатодітності. Крім того, відтоді починає скорочуватися дуже значний перш за розрив в тривалості життя чоловіків і жінок. Народонаселення Землі збільшилася, незважаючи навіть на досить часті епідемії, які стали звичайними з періоду неоліту; епідемії було викликано переходом до осілості і скупченістю людей.

В неоліті справді сильно змінюється сам тип поселень - це все частіше постійна, побудована за певним планом село на якій проживала одна громада. Жителі громади - вже не тільки родичі, а й сусіди, і сама громада з родової перетворюється насусідську, або територіальну.Середня чисельність громади оцінюється в кілька сотень і навіть тисяч чоловік. Будинки в таких селищах нерідко будуються з цегли - обпаленої або сирцю, а також глини. Великі громадські будинки відійшли в минуле остаточно і тепер в кожному будинку проживає одна патріархальна сімя. У суспільстві закріплюються закони Патріархату.

Суттєвими були зміни у положенні підлог. Фундаментом для цього послужив новий порядок праці поділу між чоловіком і жінкою, зумовлений специфікою розвитку важливих галузей відтворюючого господарства.

На початку неоліту виробничої ускладнення діяльності привело до зростання спеціалізації праці на основі статі та віку. Виготовлення знарядь праці було чоловічою справою, догляду за дітьми, приготування їжі, доставка води і палива - жіночим. У землеробстві та скотарстві брали участь і чоловіки - вони виконували більш важкі роботи, а жінки робили саму кропітку роботу, що вимагає терпіння та акуратності.

З часом ситуація змінилася: участь жінок у землеробстві та скотарстві все більш обмежувалася. Наприкінці неоліту сферою їхньої діяльності стає головним чином домашнє господарство, а в ній - обслуговування чоловіків і дітей. Всі основні засоби виробництва переходять у розпорядження, а потім у власність чоловіків, що спричинило за собою економічно залежне, неповноправні становище жінок.

Наука та наукові знання

Розвиток престижної економіки з її підрахунком подарунків стимулювало нагромадження математичних знань. Зявилися перші, поки що примітивні рахункові системи - це були звязки соломи, звязки раковин, шнури із завязаними на них вузликами. В первісній Європі для рахунку зазвичай застосовувалися камені: слова «калькулятор», «калькуляція» сходять до древнього латинським словом calculus - камінь.

Зростання землеробства і все більш інтенсивні земляні роботи сприяли розвитку геометричних знань. Були складені перші географічні мапи. В самому кінці неоліту винайдено колесо і почався розвиток колісного транспорту. Тоді ж відбулася ще одна виняткової важливості подія - зявилася перша в історії людства письмена.Це стало рубежем, що відокремлює первісну історію від доби цивілізацій.

Передумови виникнення цивілізації:

Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу почали виявлятися симптоми розкладання первісного суспільства. Це були не одиничні швидкоплинні явища, а складні тривалі процеси, що зачіпали найрізноманітніші аспекти дійсності. У ряді випадків еволюція переривалася і немовби поверталася назад. Суть розкладання первісного суспільства й формування основних механізмів класоутворення полягає у тому, що общинно-родовий лад, як стверджував Ф. Енгельс, "був підірваний поділом праці і його наслідком — розколом суспільства на класи". Якщо класичні первісні суспільства грунтуються на колективному характері єдиного нерозчленованого виробництва, то пізніше "у цей виробничий процес повільно проникає поділ праці. Він підриває колективний характер виробництва й присвоєння, робить визначальним правилом присвоєння окремими особами і разом з тим породжує обмін продуктами виробництва між ними. Поступово товарне виробництво стає панівною формою". Таким чином, в основі класоутворення лежали процеси (обмін, майнова нерівність, експлуатація), зумовлені прогресом продуктивних сил і розвитком суспільного поділу праці. При цьому певну роль відігравали природно-кліматичні, демографічні, ритуально-релігійні, соціологічні, техніко-еко-номічні та інші чинники.

2.2.2 Неолітична революція

2.2.2.1 Основні передумови

У Х-ІХ тис. до н.е. почався перехід до якісно нового етапу в розвитку кам'яного віку, що дістав назву неоліту — нового кам'яного віку. Неоліт характеризується, насамперед, значним удосконаленням техніки обробки каменю. Завдяки цій обставині було створено нові спеціалізовані й високопродуктивні види кам'яних знарядь, а також знаряддя з дерева й кісток. Було винайдено технології виробництва тканин і глиняного посуду. З'явилися й удосконалювалися первісні транспортні засоби (сани, лижі, човни). Значно зросла продуктивність праці. У той же час полювання й збиральництво поступово вичерпували свої можливості — їм на зміну прийшли ранньоземлеробські культури. Усі ці та інші пов'язані з ними зміни, включаючи і такий важливий чинник, як нагромадження досвіду й знань, привели до кардинального перевороту в системі матеріального виробництва, що дістав назву неолітичної революції.