- •1,2.Перше правило лопіталя
- •3.Друге правило Лопіталя
- •4. Розкритття невизначеностей
- •5. Формула Тейлора з залишковим членом у формі Пеано
- •6. Формула Тейлора з залишковим членом у формі Лагранжа
- •7.Формула Тейлора через диференціали.
- •8. Формула Маклорена
- •9. Формула Тейлора для Многочлена
- •15. Бином Ньютона
- •16. Дослдження функції за допомогою похідної
- •18. Означення (локальний максимум функції)
- •19. Дослідження функції на локальний екстремум за допомогою першої похідної.
- •21. Випуклі функції
- •22. Точки перегину
- •27. Властивості опуклих функцій.
- •28. Поняття асимптоти вітки кривої та графіка функції.
- •29. Відшукання вертикальної асимптоти вітки кривої та графіка функції.
- •31,32,33. Парні та непарні функції, їх геометричний зміст, приклади, властивості
- •34,35. Періодичні функції та їх властивості. Основний період.
- •36. Загальна схема дослідження функцій для побудови графіка.
- •7. Метод підстановки
- •8. Інтеграли вигляду
- •10. Інтегрування ірраціональних функцій за допомогою тригонометричних підстановок
- •11. Диференціальні біноми. Теорема Чебишова. Інтегрування диференціальних біномів.
- •13,14 Елементарні дроби першого і другого типу та їх інтегрування.
7.Формула Тейлора через диференціали.
Формулу Тейлора
можно
представить в другом виде, принимая во
внимание следующие соображения.
Разность
есть
приращение аргумента, то есть дифференциал
аргумента:
Разность
представляет
собой соответствующее приращение
функции:
Дифференциал
функции
в
точке
равен
Дифференциал функции k-го порядка в точке равен
В этих обозначениях формула Тейлора принимает следующий вид:
8. Формула Маклорена
Рассмотрим
многочлен
-й
степени
Его
можно представить в виде суммы степеней
,
взятых с некоторыми коэффициентами.
Продифференцируем его
раз
по переменной
,
а затем найдем значения многочлена и
его производных в точке
:
Таким образом, получаем, что
Полученное
выражение называется формулой
Маклорена для
многочлена
степени
.
9. Формула Тейлора для Многочлена
Рассмотрим
многочлен
целой
степени n:
Покажем, что коэффициенты этого многочлена можно представить в виде
где
–
производные k-го
порядка от
в
точке
.
(Напомним, что
–
по определению.)
Очевидно, что
.
Найдем производную к-го
порядка от многочлена
в
точке
.
Заметим, что
В
точке
единственной
отличной от нуля производной к-го
порядка является производная от
.
При этом
и,
таким образом,
Эта
формула называется формулой
Тейлора для многочленов.
При
она
принимает вид
и называется формулой Маклорена для многочленов.
10,11,12,13,14
Экспонента:
Синус:
Натуральный логарифм:
для
всех
15. Бином Ньютона
Возведение двучлена a + b в степень n может быть произведено по формуле называемой разложением бинома Ньютона:
(a + b)n = an + C1n an - 1 b + C2n an - 2 b2 +...+Ckn an - k bk +... + Cn - 1n abn - 1 + Cnnbn
или (после подстановки выражений Ckn с учетом формулы Ckn = Cn - kn):
,
16. Дослдження функції за допомогою похідної
Теорема. 1) Якщо функція f(x) має похідну на відрізку [a, b] і зростає на цьому відрізку, то її похідна на цьому відрізку невід’ємна, тобто, f(x) 0.
2) Якщо функція f(x) неперервна на відрізку [a, b] і диференційована на проміжку (а, b), причому f(x) > 0 для a < x < b, то ця функція зростає на відрізку [a, b].
Доведення.
Якщо функція f (x) зростає, то f(x + x) > f(x) при x>0 і f(x + x) < f(x) при х<0,
тоді:
2) Нехай f(x)>0 для будь-яких точок х1 и х2, що належать відрізку [a, b], причому x1<x2.
Тоді за теоремою Лагранжа: f(x2) – f(x1) = f()(x2 – x1), x1 < < x2
За умовою f()>0, отже, f(x2) – f(x1) >0, тобто функція f(x) зростає.
Теорема доведена.
Аналогічно можна зробити висновок про те, що якщо функція f(x) спадає на відрізку [a, b], то f(x)0 на цьому відрізку. Якщо f(x)<0 в проміжку (a, b), то f(x) спадає на відрізку [a, b].
Звичайно, дане твердження справедливе, якщо функція f(x) неперервна на відрізку [a, b] і диференційована на інтервалі (a, b).
Доведену
вище теорему можна проілюструвати
геометрично:
