- •Генезис фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення.
- •2. Етапи логопедичного впливу при дислалії
- •Етіологія порушень звукової системи мовлення у дітей.
- •5. Закономірності формування звуковимовної системи мовлення в процесі нормального онтогенезу.
- •6.Засоби відновлення темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •9. Інтерпретація одержаних результатів з усіх розділів моделі обстеження, формування діагностичних висновків.
- •Методична інтерпретація результатів обстеження інтонаційних засобів виразності мовлення дитини.
- •11. Недоліки вимови та способи постановки задньоязикових звуків
- •12. Клінічне і психолого-педагогічне обстеження заїкуватих
- •13. Недоліки вимови та способи постановки шиплячих звуків при дислалії
- •14. Недоліки та способи постановки сонорних звуків при дислалії.
- •15. Огляд технологій альтернативної та підтримуючої комунікацій.
- •Огляд сучасних логопедичних технологій подолання мовленнєвих вад.
- •18. Особливості обстеження дітей із заїканням.
- •19.Особливості обстеження дітей із ринолалією.
- •20. Особливості подолання порушень звукової системи мовлення при відкритій ринолалії.
- •21.Особливості просодичних та дихальних порушень при ринолалії, дизартрії, заїканні.
- •Порівняльна характеристика порушень звукової сторони мовлення при дислалії та різних формах ринолалії.
- •24 Принципи корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •Психофізіологічні та лінгвістичні аспекти вивчення темпо-ритмо-інтонаційної сторони мовлення.
- •Структурно-змістовна характеристика етапів обстеження дитини з вадами звукової системи мовлення.
- •Сутність етіопатогенетичного принципу та принципу системності корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •28. Сутність онтогенетичного принципу та принципу комплексного підходу корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей
- •Сутність принципів комунікативності та диференційованого підходу корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •31. Сутність принципів опори на збережені аналізатори та послідовного поетапного формування навичок звуковимови в корекційно-логопедичній роботі з формування звуковимови у дітей.
- •32.Сучасні підходи до класифікації порушень звуковимови.
- •33. Сучасні підходи до класифікації порушень звуковимови.
- •34.Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при дизартрії.
- •35.Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при відкритій органічній ринолалії.
- •36. Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при відкритій органічній ринолалії.
- •Технології логопедичної роботи з попередження порушень писемного мовлення.
- •39. Технології подолання недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •Технології подолань порушень звукової сторони мовлення при стертій формі псевдобульбарної дизартрії.
- •42. Технології проведення індивідуальних занять із дітьми із заїканням.
- •43.Технології розвитку слухової уваги, пам’яті, фонематичного сприймання у дітей із вадами звукової сторони мовлення.
- •44. Технології розвитку фонематичних процесів у дітей із вадами звукової сторони мовлення.
- •45.Технології сенсо-моторного розвитку дітей із пмр.
- •46.Технології формування мовленнєвого дихання, раціональної подачі голосу та голосоведіння.
- •47. Технології формування ритміко-складової структури слова у дітей із ринолалією.
- •48 Технологія розробки програм корект впливу при поруш інтонац стор мовлення.
48 Технологія розробки програм корект впливу при поруш інтонац стор мовлення.
Логопедична робота здійснюється над усіма компонентами інтонації у наступній послідовності:
1) від узагальненого уявлення про інтонацію до диференціального засвоєння різних інтонаційних структур;
2) від розрізнення видів інтонації до оволодіння інтонаційною виразністю в експресивному мовленні;
3) від засвоєння засобів інтонаційного оформлення на матеріалі голосних до їх засвоєння на більш складному мовленнєвому матеріалі;
На першому етапі роботи дітям дають уявлення про інтонаційно-виразне мовлення. Дітям дають прослухати один і той самий текст двічі: без інтонаційно-виразного оформлення і виразно. З’ясовують, яке читання є більш привабливим. Логопед пояснює, що голосом можна передавати різні емоції, почуття, запитання, прохання, озвучувати героїв тощо.
На другому етапі послідовно-паралельно відбувається формування важливих для усного мовлення компонентів інтонації: ритму, темпу, мелодики, наголосу, паузування, тембру, інтенсивності вимови.
Робота з формування ритмо–інтонаційної виразності мовлення ( принципу поступового формування розумової дії за П. Я. Гальперіним) починається із залучення виразних рухів і допоміжних засобів (відплескування, відстукування ритму), потім проводиться в плані голосного мовлення і, нарешті, у внутрішньому плані на основі слухомовних уявлень.
На третьому етапі відбувається формування основних видів інтонації, оскільки важливою ознакою речення як комунікативної одиниці є інтонаційна оформленість, яка залежить від мети висловлювання. Цей етап передбачає вирішення таких завдань:
– формування розповідної інтонації;– формування питальної інтонації; – формування окличної інформації;
– проведення роботи з диференціації різних видів інтонації. (Спочатку імпресивне потім експресивне мовл)
На четвертому етапі відбувається формування інтонації завершеного і незавершеного речення,
• формування у дітей уявлення про інтонації завершеності та незавершеності речення.
• диференціація інтонацій завершеності та незавершеності речення.
• формування у дітей уміння користуватися інтонацією завершеності та незавершеності у відображеному та самостійному мовленні.
49. Характеристика вимовної сторони мовлення Вимовна сторона мовлення складається зі звуковимови та просодики. Просодика: -ритміко-мелодійна сторона-це сукупність вимовних засобів, якими виражаються смислові відносини й емоційні відтінки мовлення. -мелодика мовлення-це підвищення і пониження голосу для вираження ствердження, питання, вигуку у фразі. -ритм-це рівномірне чергування наголошених і ненаголошених складів, різних за тривалістю і силою голосу -темп-це швидкість мовлення -тембр-емоційне забарвлення вислову, що виражає різні відчуття і надає мовленню багатоманітні відтінки. Звуковимова: Укр.м. складається з 32 пригол і 6 гол.звуків, які різняться за своїми артикуляційними і акустичними ознаками. Голосні утвор в гортані,приголосні-шуми в ротовій порожнині.