
- •Генезис фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення.
- •2. Етапи логопедичного впливу при дислалії
- •Етіологія порушень звукової системи мовлення у дітей.
- •5. Закономірності формування звуковимовної системи мовлення в процесі нормального онтогенезу.
- •6.Засоби відновлення темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •9. Інтерпретація одержаних результатів з усіх розділів моделі обстеження, формування діагностичних висновків.
- •Методична інтерпретація результатів обстеження інтонаційних засобів виразності мовлення дитини.
- •11. Недоліки вимови та способи постановки задньоязикових звуків
- •12. Клінічне і психолого-педагогічне обстеження заїкуватих
- •13. Недоліки вимови та способи постановки шиплячих звуків при дислалії
- •14. Недоліки та способи постановки сонорних звуків при дислалії.
- •15. Огляд технологій альтернативної та підтримуючої комунікацій.
- •Огляд сучасних логопедичних технологій подолання мовленнєвих вад.
- •18. Особливості обстеження дітей із заїканням.
- •19.Особливості обстеження дітей із ринолалією.
- •20. Особливості подолання порушень звукової системи мовлення при відкритій ринолалії.
- •21.Особливості просодичних та дихальних порушень при ринолалії, дизартрії, заїканні.
- •Порівняльна характеристика порушень звукової сторони мовлення при дислалії та різних формах ринолалії.
- •24 Принципи корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •Психофізіологічні та лінгвістичні аспекти вивчення темпо-ритмо-інтонаційної сторони мовлення.
- •Структурно-змістовна характеристика етапів обстеження дитини з вадами звукової системи мовлення.
- •Сутність етіопатогенетичного принципу та принципу системності корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •28. Сутність онтогенетичного принципу та принципу комплексного підходу корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей
- •Сутність принципів комунікативності та диференційованого підходу корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •31. Сутність принципів опори на збережені аналізатори та послідовного поетапного формування навичок звуковимови в корекційно-логопедичній роботі з формування звуковимови у дітей.
- •32.Сучасні підходи до класифікації порушень звуковимови.
- •33. Сучасні підходи до класифікації порушень звуковимови.
- •34.Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при дизартрії.
- •35.Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при відкритій органічній ринолалії.
- •36. Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при відкритій органічній ринолалії.
- •Технології логопедичної роботи з попередження порушень писемного мовлення.
- •39. Технології подолання недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •Технології подолань порушень звукової сторони мовлення при стертій формі псевдобульбарної дизартрії.
- •42. Технології проведення індивідуальних занять із дітьми із заїканням.
- •43.Технології розвитку слухової уваги, пам’яті, фонематичного сприймання у дітей із вадами звукової сторони мовлення.
- •44. Технології розвитку фонематичних процесів у дітей із вадами звукової сторони мовлення.
- •45.Технології сенсо-моторного розвитку дітей із пмр.
- •46.Технології формування мовленнєвого дихання, раціональної подачі голосу та голосоведіння.
- •47. Технології формування ритміко-складової структури слова у дітей із ринолалією.
- •48 Технологія розробки програм корект впливу при поруш інтонац стор мовлення.
31. Сутність принципів опори на збережені аналізатори та послідовного поетапного формування навичок звуковимови в корекційно-логопедичній роботі з формування звуковимови у дітей.
Принцип опори на збережені аналізатори. Між збереженими компонентами (зоровим, слуховим, кін естетичними, ін..) потрібно формувати численні зв’язки і тим самим добиватися правильної звуковимови. Під час формування звуковимови логопед використовує зоровий показ, різноманітні відчуття на дотик (тактильні-вібраійні, температурні), звертає увагу на акустичні особливості звуків, установлює усвідомлені кінестетичні опори (відчуття в момент артикуляції положення і рухів артикуляційних органів).
Принцип послідовного, поетапного формування навичок звуковимови передбачає поступове формування можливостей. Робота над звуками складається з трьох етапів (підготовчого, первинних умінь і навичок, комунікативних умінь і навичок), кожний з яких характеризується своїми цілями, завданнями, прийомами роботи. Для автоматизації більшості звуків необхідно дотримуватися також послідовності у пред’явленні лінгвістичного матеріалу (від найпростіших складових структур до тексту).
32.Сучасні підходи до класифікації порушень звуковимови.
Залежно від причини:
- органічні
- функціональні
Залежно від механізмів:
- артикуляторні
- сенсорні
Залежно від прояву:
- заміни
-спотворення
Залежно від фонетичної групи:
Ротацизм
Ламбдацизм и т.д.
За кількістю порушених звуків:
Поліморфні порушення
Мономорфні порушення
33. Сучасні підходи до класифікації порушень звуковимови.
1. від причини: органічні, функціональні 2. за механізмом виникнення: акустико-фонематичну, артикуляційно-фонематичну, артикуляторно-фонетичну. 3. від прояву дефекту: заміни, спотворення, відсутність 4. за фонетичним порушенням: ротацизм… 5. за к-тю звуків: мономорфні, поліморфні
34.Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при дизартрії.
На індивідуальному логопедичному заняттях потрібно враховувати всі порушенні ланки і працювати над корекцією їх усіх.
З приводу звуковимови основну увагу приділяєм таким елементам:
Массаж: рук, обличчя у зручній для дитини позі
Дихальні вправи: фізіологічне дихання, цілеспрямований фізіологічний видих, перед фонаційне, фонаційне дихання.
Робота над голосом
Артикуляційна гімнастика(весь комплекс вправ)
Робота над звуками по етапах
Робота над дикцією
35.Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при відкритій органічній ринолалії.
На індивідуальному логопедичному заняттях потрібно враховувати всі порушенні ланки і працювати над корекцією їх усіх.
З приводу звуковимови основну увагу приділяєм таким елементам:
Вправи на розвиток дихання
Масаж (губ, обличчя, твердого і мякого піднебінн)
Артикуляційні вправи весь комплекс.
Вправи на активізацію мякоогго піднебіння
Голосові вправи
36. Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при відкритій органічній ринолалії.
1. Вправи на розвиток дихання:
а) фізіологічного;
б) чередування дихання ніс-ніс;ніс-рот;рот-ніс;рот-рот;
б) фонаційного;
в) цілеспрямованого повітряного струменю;
в) мовленнєвого.
2. Масаж.
3. Розгальмування м'якого піднебіння за допомогою артикуляційних та голосових вправ.
4. Переведення язика у переднє положення
5. Підготовка артикуляційного апарату
6. Формування первинних вимовних умінь і навичок.
7. Формування комунікативних умінь і навичок.
Логопедичні заняття в доопераційний період запобігають виникненню серйозних патологічних змін у функціонуванні органів мови.
Після операції (через 15-20 днів) багато спеціальних вправ повторюються. Основна їх мета у цьому періоді - розвиток еластичності і рухливості змикання. У значному числі випадків виникає необхідність «розтягування» м'якого піднебіння, так як воно може в післяопераційний період зменшитися в довжину за рахунок рубцювання.
У післяопераційний період необхідно розвинути рухливість м'якого піднебіння, усунути неправильний уклад органів артикуляції і підготувати вимова всіх звуків без назального відтінку.