- •Генезис фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення.
- •2. Етапи логопедичного впливу при дислалії
- •Етіологія порушень звукової системи мовлення у дітей.
- •5. Закономірності формування звуковимовної системи мовлення в процесі нормального онтогенезу.
- •6.Засоби відновлення темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •9. Інтерпретація одержаних результатів з усіх розділів моделі обстеження, формування діагностичних висновків.
- •Методична інтерпретація результатів обстеження інтонаційних засобів виразності мовлення дитини.
- •11. Недоліки вимови та способи постановки задньоязикових звуків
- •12. Клінічне і психолого-педагогічне обстеження заїкуватих
- •13. Недоліки вимови та способи постановки шиплячих звуків при дислалії
- •14. Недоліки та способи постановки сонорних звуків при дислалії.
- •15. Огляд технологій альтернативної та підтримуючої комунікацій.
- •Огляд сучасних логопедичних технологій подолання мовленнєвих вад.
- •18. Особливості обстеження дітей із заїканням.
- •19.Особливості обстеження дітей із ринолалією.
- •20. Особливості подолання порушень звукової системи мовлення при відкритій ринолалії.
- •21.Особливості просодичних та дихальних порушень при ринолалії, дизартрії, заїканні.
- •Порівняльна характеристика порушень звукової сторони мовлення при дислалії та різних формах ринолалії.
- •24 Принципи корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •Психофізіологічні та лінгвістичні аспекти вивчення темпо-ритмо-інтонаційної сторони мовлення.
- •Структурно-змістовна характеристика етапів обстеження дитини з вадами звукової системи мовлення.
- •Сутність етіопатогенетичного принципу та принципу системності корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •28. Сутність онтогенетичного принципу та принципу комплексного підходу корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей
- •Сутність принципів комунікативності та диференційованого підходу корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •31. Сутність принципів опори на збережені аналізатори та послідовного поетапного формування навичок звуковимови в корекційно-логопедичній роботі з формування звуковимови у дітей.
- •32.Сучасні підходи до класифікації порушень звуковимови.
- •33. Сучасні підходи до класифікації порушень звуковимови.
- •34.Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при дизартрії.
- •35.Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при відкритій органічній ринолалії.
- •36. Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при відкритій органічній ринолалії.
- •Технології логопедичної роботи з попередження порушень писемного мовлення.
- •39. Технології подолання недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •Технології подолань порушень звукової сторони мовлення при стертій формі псевдобульбарної дизартрії.
- •42. Технології проведення індивідуальних занять із дітьми із заїканням.
- •43.Технології розвитку слухової уваги, пам’яті, фонематичного сприймання у дітей із вадами звукової сторони мовлення.
- •44. Технології розвитку фонематичних процесів у дітей із вадами звукової сторони мовлення.
- •45.Технології сенсо-моторного розвитку дітей із пмр.
- •46.Технології формування мовленнєвого дихання, раціональної подачі голосу та голосоведіння.
- •47. Технології формування ритміко-складової структури слова у дітей із ринолалією.
- •48 Технологія розробки програм корект впливу при поруш інтонац стор мовлення.
Генезис фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення.
Отримані результати досліджень (Г.В. Гуровець, С.І. Маєвська, Ейдінова) показали, що в основі виникнення фонетичних і фонематичних розладів лежать різні рівні і відділи нервової системи.
1.Дійсні фонетико-фонематичні розлади виникають на рівні ураження кори головного мозку.
Сенсо-моторна область кори домінантної півкулі (нижньолобні нижньотім’яні, верхньоскроневі відділи). Патофізіологічні механізми порушення денерваторних процесів, а також порушення мовного механізму.
Первинні фонетичні (апраксії), або фонематичні порушення. Розлади загальної, дрібної, артикуляційної моторики за кортикальним типом.
Виснаження слухової уваги (не уловлюють смислу прочитаного, гублять цікавість до занять, непосидючі), нестійкі звукові заміни, нечіткість, змазаність артикуляції, її пошук, перестановки, пропуски складів, порушення ритмічної структури слова. Неуважність до звуків, труднощі звукового аналізу та синтезу. Бідність словника, незначні аграматизми. Фонетичні дефекти важко піддаються корекції, заміни і спотворення подовжено залишаються у мовленні.
Потребують спеціальних диференційованих методів лікувально-корекційного впливу.
При стертій формі псевдобульбарної дизартрії спостерігаються
Ураження провідних шляхів (центральних рухових кортико-бульбарних нейронів).
Пірамідні спастичні парези м’язів мовленнєвого апарату, гіпертонія м’язів. Порушення звукової сторони мовлення, труднощі відтворення артикуляційного укладу, складової структури слова, голосу, загальної. дрібної, артикуляційної моторики.
Мовлення малозрозуміле із-за великої кількості порушених звуків. Складні за артикуляцією звуки замінюються більш простими, утруднене переключення з однієї фонеми на іншу, з одного складу на інший. Несформованість слухового контролю. Спрощення структури слова. Фонематичний слух збережений. Діти сприймають ритмічний малюнок слова, легко оволодівають навичками звукового аналізу слова. Голос часто хриплий, назалізований.
Сумісний вплив на чисто мовленнєве порушення і на всю діяльність дитини (продуктивну, ігрову), особливо пов’язану з розвитком оптико-просторового мислення.Особливість роботи полягає в специфіці розвитку артикуляційної моторики.
Поліморфна органічна дислалія
Анатомічні дефекти будови артикуляційного апарату
Несформованість артикуляційного укладу. Фонетичні дефекти. Відсутність фонематичних порушень.
Відсутність, спотворення, заміни звуків, обумовлені більш простим артикуляційним укладом звука-субститута. Збережена кількість складів, наголосу, повторюваність ритмічного малюнку.
Опора на збережений фонематичний слух дає можливість більш ефективної роботи і скорочує час на подолання дефекту.
Поліморфна функціональна дислалія:
Відсутність акустико-артикуляційних диференційовок.
Фонетичні дефекти. Вибіркова несформованість фонематичного сприймання (при акустико-фонематичній формі).
Відсутність, спотворення, заміни звуків, обумовлені більш простим артикуляційним укладом звука-субститута. Збережена кількість складів, наголосу, повторюваність ритмічного малюнку.
Відмічається легкість вироблення необхідних диференційовок за напрямками: вибірковий розвиток фонематичного сприймання; розвиток рухів, необхідних для правильної вимови звуків.
Кожна з виділених груп фонетичних чи фонетико-фонематичних розладів потребує специфічних методів корекції з урахуванням їхнього генезису.