1. погіршення координації рухів, запалення рогівки ока;

2. Погіршення слуху і зору, порушень центральної нервової системи, серцево-судинної системи, виразки шлунка;

3. змін в структурі крові, порушення функціонування ендокринної системи, роз­рив окремих органів;

4) пневмоконіозу.

10. Величина енергозатрат для важких робіт становить:

1) до 150 ккал /год; 2) 251-300 ккал/год; 3) 15-250 ккал/год; 4) 151 -200 ккал/год.

11. На скільки категорій поділяється загальна вібрація за джерелом її виникнення: 1)3; 2) 4; 3)5; 4) 2.

12. Коефіцієнт природного освітлення (е) визначається як:

Е Е Е F

1) _e=^w ₁₀₀о_/о. ₂) _e=_jw юо%; 3) е=—100%; 4) е= —

F EES

^норм ^зовн норм

13. В штучному освітленні нормується:

1. світловий потік;

2. яскравість;

3. освітленість;

4. коефіцієнти відбиття світлового потоку.

14. Стробоскопічний ефект характерний для:

1. ламп розжарування;

2. бокового освітлення;

3. газорозрядних ламп;

4. природного освітлення.

15. Нормуються наступні показниками мікроклімату виробничого середовища:

1. температура, швидкість руху повітря, освітленість;

2. температура, відносна вологість повітря, рівень шуму;

3. температура, швидкість руху, відносна вологість повітря;

4. рівень шуму, освітленість, рівень віброшвидкості.

16. Кратність повітрообміну визначається як відношення:

1. тисків зовнішнього та внутрішнього повітря;

2. об'єму повітря, що подається в приміщення до об'єму приміщення;

3. швидкості руху повітря до об'єму приміщення;

4. об'єму повітря, що подається в приміщення, до тиску повітря в приміщенні.

17. Ступінь важкості робіт визначається за:

1. величиною енерговитрат;

2. точністю робіт;

3. рівнем шуму у приміщенні;

4. кількістю обладнання в приміщенні.

18. Професійне захворювання від шкідливого впливу виробничого пилу нази- вається:

1) пневмоконіоз; 2) сколіоз; 3) спазм акомодації; 4) стенокардія.

19. Відносна вологість вимірюється:

1) психрометром; 2) анемометром; 3) барометром; 4) термометром.

20. Найбільш небезпечною для внутрішніх органів людини є вібрація, яка має час- тоту:

1) 6-9 Гц; 2) 20-100 Гц; 3) 3-6 Гц; 4) 100-150 Гц.

21. Гранично - допустима концентрація шкідливої речовини 100 мг/м³ . Який клас небезпеки даної речовини?

1) надзвичайно небезпечні; 2) малонебезпечні; 3) особливо небезпечні; 4) помірно небезпечні.

22. Які параметри електромагнітного поля нормуються:

1. частота і напруженість магнітного поля;

2. довжина хвилі і напруженість електричного поля;

3. напруженість електричного і магнітного поля;

4. рівень віброшвидкості.

23. Система штучного освітлення може бути:

1) бокова; 2) верхня; 3) загальна; 4) приєднана; 5) нижня; 6) тимчасова.

24. Напруженість електричного і магнітного поля нормується в залежності від: 1) довжини хвилі; 2) частоти; 3) напруги; 4) струму.

25. Кількість припливного повітря, необхідна для поглинання тепла, визначається за формулою:

^{1)І,._^_;2)і)._и_і,)А=^_.} схрх(/_А-t₃) p(d_m-d₃₍₎J G_rM-C_QG 3)4 =

26. Інфрачервоне випромінювання поділяється на зони: 1) 1,2.3; 2) А,В,С; 3) L, Т, Z; 4) А,Б,В.

27. Ультрафіолетові випромінювання якої зони призводять до руйнування біоло­гічних клітин:

1)А; 2)B;3)C;4)F.

28. Основні параметри, які визначають результат дії лазерного випромінювання:

1. довжина хвилі та опроміненість;

2. енергетична освітленість та енергетична експозиція;

3. частота хвилі та енергетична освітленість;

4. освітленість та світловий потік.

29. В яких одиницях вимірюється еквівалентна доза іонізуючого випромінювання? 1).грей; 2). рентген; 3). зіверт; 4) Дж.

30. Який вид іонізуючого випромінювання має найбільшу іонізуючу здатність? 1)ос; 2)у;3)р; 4) X.

Тема 4

1. Тунель Карпаля виникає при:

а) неправильному положенні рук при введенні даних за допомогою клавіатури.

2. Синдром Сікка це:

а) висихання та викривлення роговиці ока.

3. До якої категорії важкості робіт відносяться роботи в комп’ютерною технікою?

2) важкої.

4. Озон в приміщеннях з комп’ютерною технікою утворюється внаслідок:

б) роботи лазерного принтера.

5. Яка повинна бути освітленість на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів:

3) 300-500 лк.

6. Якими документами встановлені нормативи для електромагнітного випромінювання від моніторів з ЕПТ в Україні?

1) ДСанПін 3.3.2.007-98.

7. Динамічне фокусування використовується для:

б) збільшенні роздільної здатності; (не впевнена)

8. Система освітлення повинна становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташовані:

а) збоку від робочих місць паралельно лінії зору працюючих.

9. Навколо монітору з ЕПТ існує електромагнітне поле частотою, кГц:

г) 5-400.

10. Який стандарт для електромагнітного випромінювання від комп’ютерної техніки є загальновизнаним в світі?

1) ІЕС 950

12. Яка повинна бути мінімальна частота кадрової розгортки (Гц) для виконання ергономічних вимог при роботі з монітором з ЕПТ згідно стандарту ТСО’03:

в) 85

13. Для розробників програм із застосуванням ПК слід призначити регламентовану перерву для відпочинку через кожну годину роботи тривалістю, хв..:

3) 15.

14. Ергономічні стандарти для комп’ютерної техніки стосуються:

2) вимог і рекомендацій щодо охорони здоров’я і умов праці.

15. Джерелами шуму в приміщенні з комп’ютерною технікою є:

а) вентилятори на блоці живлення і процесорі, жорсткий диск, швидкісні приводи CD-ROM, механічні сканери, пересувні механічні частини принтера.

16. Згідно ДСанПін 3.3.2.007-98 яка площа приміщення повинна бути на одного користувача ПК, не менше, м :

3) 6.

17. Стандарти електромагнітної сумісності для комп’ютерної техніки стосуються:

3) проблем впливу моніторів на навколишнє радіоелектронне обладнання і захисту моніторів від впливу зовнішніх пристроїв.

18. Тривалість безперервної роботи з ПК не повинна перевищувати, год.:

3) 4.

19. Захист користувача від дії електромагнітного випромінювання ПК полягає в:

1) захисті часом, відстанню, екрануванні

Тема 7

1. Ураження зовнішньої рогівки ока внаслідок дії ультрафіолетових променів електродуги називається:

1) електричний шок; 2) електроофтальмія; 3) електрометалізація; 4) електрична позначка.

2. Яка величина постійного струму викликає явище фібриляції серця?

1) 100 мА; 2) 200 мА; 3) 300 мА; 4) 400 мА.

3. Електричний опір тіла людини коливається в межах:

1)4-10 Ом; 2) 10-100 Ом; 3) 100-103 Ом; 4) 200-400 Ом.

4. Проходячи через тіло людини, електричний струм викликає наступні види дій:

1) хімічну, біологічну, фізичну, термічну;

2) термічну, електролітичну, механічну та біологічну;

3) психологічну, механічну, термічну, фізичну;

4) психофізіологічну, термічну фізичну.

5. Малою напругою змінного струму вважають:

1) напругу нижче 220 В; 2) нижче 42 В; 3) нижче 110В; 4) нижче 380В.

6. Важка нервово-рефлекторна реакція організму на дію електричного струму називається:

1) електричний шок; 2) електроофтальмія; 3) електрометалізація; 4) електрична позначка.

7. Основні чинники, що визначають важкість ураження людини електричним струмом, є наступними:

1) напруженість електричного поля, величина напруги, сила струму; звуковий тиск;

2) величина струму, тривалість проходження струму, шлях струму, частота струму, індивідуальні особливості організму; ?

3) напруженість магнітного поля, частота, світловий потік, мікроклімат в приміщенні;

4) величина напруги, метеорологічні параметри навколишнього середовища, звуковий тиск.

8. Основний фактор, який визначає результат ураження людини електричним струмом, це:

1) напруженість електричног поля;

2) сила струму;

3) напруга;

4) частота струму;

5) вид струму.

9. Дія струму, яка проявляється через опіки окремих ділянок тіла, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади називається:

1) термічна; 2) електролітична; 3) механічна; 4) біологічна.

10. Проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших частинок металу, який розплавився під дією електродуги називається:

1) електричний шок; 2) електроофтальмія; 3) електрометалізація; 4) електрична позначка.

11. До основних способів захисту людини від ураження електричним струмом при раптовій появі напруги на металевих частинах електроустановок, що не проводять струм належать:

1) електроізоляція, електричне блокування, занулення, використання малих напруг;

2) електричне розділення мережі на окремі електрично не зв’язані між собою ділянки за допомогою розділюючого трансформатора;

3) захисне заземлення, занулення, захисне вимкнення;

4) огородження та електрозахисні засоби.

12. До основних способів захисту людини від ураження електричним струмом при дотику до частин електрообладнання, що проводять струм належать:

1) захисне вимкнення, електричне розділення мережі на окремі електрично не зв’язані між собою ділянки;

2) електроізоляція, електричне блокування, використання малих напруг, електричне розділення мережі на окремі електрично не зв’язані між собою ділянки, огороджуючі пристрої, попереджуюча сигналізація, засоби захисту, запобіжні пристосування;

3) захисне заземлення, занулення, електричне блокування, вирівнювання потенціалів, захисне вимкнення;

4) запобіжні пристосування та захисне заземлення.

13. Скільки є ступенів електричного удару: 1) 5; 2) 4; 3) 6; 4) 2.

14. Принцип дії захисного заземлення полягає в:

1. Перетворенні замикання на корпус в однофазне коротке замикання з метою викликати значний струм, здатний забезпечити спрацювання захисту і таким чином автоматично відімкнути електроустановку від мережі;

2. Зменшенні до безпечних значень напруги дотику;

3. Використанні електромагнітного векторного суматора струмів - диференційного трансформатора;

4. Зменшенні напруженості електричного поля.

15. Яка напруга може з’явитися на корпусі ПК, якщо пошкоджена ізоляція, а «земляний» дріт пристрою нікуди не підмикати, В:

1. 220; 2. 110; 3. 42; 4. 36.

16. Принцип дії занулення полягає в:

1. Перетворенні замикання на корпус в однофазне коротке замикання з метою викликати значний струм, здатний забезпечити спрацювання захисту і таким чином автоматично відімкнути електроустановку від мережі;

2. Зменшенні до безпечних значень напруги дотику;

3. Використанні електромагнітного векторного суматора струмів - диференційного трансформатора;

4. Зменшені напруженості магнітного поля.

17. Принцип дії пристроїв захисного вимкнення полягає в:

1. Перетворенні замикання на корпус в однофазне коротке замикання з метою викликати значний струм, здатний забезпечити спрацювання захисту і таким чином автоматично відімкнути електроустановку від мережі;

2. Зменшенні до безпечних значень напруги дотику;

3. Використанні електромагнітного векторного суматора струмів - диференційного трансформатора;

4. Зменшенні напруженості магнітного поля.

18. Найважливішим функціональним блоком пристроїв захисного вимкнення є:

1. Виконавчий механізм;

2. Диференційний трансформатор струму;

3. Реле максимальної напруги;

4. Ланцюг тестування.

19. Функціонально пристрій захисного вимкнення визначають як:

1. Навмисне електричне з’єднання із нульовим провідником металевих частин електрообладнання, що не проводять струм, але які випадково можуть опинитися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;

2. Швидкодіючий захисний вимикач , який реагує на диференційний струм в провідниках, що підводять електроенергію до електроустановки, яка повинна бути захищена;

3. Навмисне електричне з’єднання всіх металевих частин електрообладнання, що не проводять струм між собою для загального розподілу потенціалу при випадковій його появі на одній з конструкцій внаслідок пошкодження ізоляції;

4. Навмисне електричне з’єднання всіх металевих неструмопровідних частин електрообладнання між собою для загального розподілу потенціалу при випадковій його появі на одній з конструкцій внаслідок пошкодження ізоляції.