1. Найбільш вирогідний діагноз ?

2. Яка лікувальна тактика в даному випадку?

1. Хворий 37 років одержав сильний удар тупим предметом в ділянці лівої підколінної ямки, де при пальпації визначається пульсуюча гематома, пульсація дорзальної артерії лівої стопи та задньогомілкової артерії відсутня.

Яка судина ушкоджена?

Яка лікувальна тактика?

2. Потерпілому 25 років нанесене ножове поранення середньої третини передпліччя, з рани відмічається кровотеча пульсуючого характера.

Яка тактика першої невідкладної медичної допомоги?

3. Дівчинка 15 років надійшла у дитячу хірургічну клініку в ургентному порядку. Скарги на сильні болі в лівому підребер'ї, високу температуру. За тиждень до надходження перенесла тяжку ангіну. При огляді: стан дитини важкий, різка болючість в області лівої нирки, гектична лихоманка з падінням АТ. При УЗД – у верхньому полюсі лівої нирки округле утворення 3,5 см у діаметрі з перифокальним набряком. Аналіз крові: еритроцити – 4,4·10¹²/л, гемоглобін – 132 г/л, кольоровий показник – 0,9, лейкоцити – 17·10⁹/л, еозинофіли – 3 %, паличкоядерні – 10 %, сегментоядерні – 82 %, лімфоцити – 2 %, моноцити – 3%, ШОЕ – 27 мм/год.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі крові мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

Яка лікувальна тактика?

4. Хвора С., 46 років, скаржиться на погіршення загального стану, тупі болі в правому підребер’ї, поступово з’явилось жовте забарвлення шкіри, склер, потемніння сечі, світлий кал, зуд шкіри. Позитивний симптом Курвуазь'є.

Імовірний діагноз?

Яка діагностична програма та лікувальна тактика?

1. У результаті ДТП потерпілий одержав “кермову” травму грудної клітки. Об'єктивно: стан середньої важкості, ЧД 26 за хвилину, частота пульсу 102 за хвилину, артеріальний тиск – 100/70 мм рт ст. Клінічні дані за травматичний (геморагічний) шок І ступеня.

Які інструментальні неінвазивні діагностичні заходи повинні бути виконані з метою діагностики отриманих ушкоджень?

Яка лікувальна тактика?

2. Хворий 27 років під час ДТП отримав ушкодження правої половини грудної клітки з утворенням флотуючого клапану. Стан хворого важкий, шкіра бліда, АТ 80/60 мм рт.ст., пульс 128 уд/хв.

Який захід може бути використаний для запобігання прогресування плевропульмонального шоку?

3. Дівчинка 8 років доставлена машиною швидкої допомоги у дитячу хірургічну клініку зі скаргами на різкий біль у правої клубовій області. Хворіє 1 добу. Мали місце кількаразові блювання. Живіт злегка роздутий, різка болючість і напруга м'язів у правій клубовій області. Аналіз крові: еритроцити – 4,4·10¹²/л, гемоглобін – 132 г/л, кольоровий показник – 0,9, лейкоцити – 12·10⁹/л, еозинофіли – 1 %, паличкоядерні – 8 %, сегментоядерні – 76 %, лімфоцити – 10 %, моноцити – 5 %, ШОЕ – 22 мм/год.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі крові мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

Яка лікувальна тактика?

4. Хвора 32 років, відмічає на передній поверхні шиї пухлиноподібне утворення, яке

з’явилось два роки тому назад. Останні три місяці пухлина швидко збільшується, з’явились перешкоди при ковтанні, розмові, відчуття тиску пухлиною. Об’єктивно: шкіра звичайної вологості, пульс 80 за хв., ритмічний, АТ 130/80. В правій долі щитовидної залози визначається вузол 3,0х3,5 см, щільний, горбистий, зміщується під час ковтання.

На сканограмі в щитовидній залозі – “холодний вузол”.

Назвіть попередній діагноз.

Яка діагностична програма та лікувальна тактика?

1. Потерпілому нанесене колото-різане поранення в 4 міжребер’ї по парастернальній лінії ліворуч. Об'єктивно: стан вкрай важкий, частота пульсу 40 за хвилину, артеріальний тиск 60/40 мм рт ст, центральний венозний тиск 320 мм водного стовпа.

Чим обумовлений описаний симптомокомплекс?

2. У хворого 36 років травматичне ушкодження правої верхньої кінцівки з активною артеріальною кровотечею. Стан хворого важкий, шкіра бліда, АТ 90/50 мм рт.ст., пульс 128 уд/хв.

З чого потрібно починати протишокові заходи?

3. Хлопчик 1 року 4 місяців прийнятий у дитячу хірургічну клініку в плановому порядку зі скаргами на кашель, періодичне виділення мокротиння:

1. Клінічний аналіз крові: еритроцити - 4,2*10¹²/л, гемоглобін - 127 г/л, кольоровий показник - 0,83, лейкоцити - 9,5-10⁹/л, еозинофіли - 1 %, паличкоядерні - 4 %, сегментоядерні - 72 %, лімфоцити - 18 %, моноцити - 5 %, ШОЕ - 8 мм/год.

2. Клінічний аналіз сечі: колір - ясно-жовтий, рН-6,0, питома вага - 1012 г/л, білок - немає,' глюкоза - немає, кетонові тіла - немає, еритроцити - 1-2 у полі зору, лейкоцити - 2-3 у полі зору, епітелій - перехідний (місцями), слиз - помірна кількість.

3. Рентгенологічне дослідження:

Укажіть патологічні зміни в дослідженнях і назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні.

4. Хворий 54 років скаржиться на утрудене проходження твердої їжі по стравоходу. На протязі 5 років періодично через 1 – 1,5 години після їжі відмічає схваткоподібні болі по ходу нижньої третини стравоходу. При езофагогастродуоденоскопії в нижній третині стравоходу виявлене пухлиноподібне утворення на тонкій ніжці, яке перекриває стравохід на 2/3. При біопсії – аденоматозний поліп стравоходу.

Ваша лікувальна тактика?

1. Стан хворої з інфікованою раною стегна протягом тижня прогресивно погіршувався: розвилася слабкість, подальше підвищення температури тіла, важкість подиху. При огляді: стан хворий вкрай важкий, шкіра бліда, суха, холодна, відзначається цианоз губ, акроцианоз, ЧД - 32 за 1 хвилину, АТ - 60/30 мм рт. ст., пульс - 132 в 1 хв., нога набрякла, гіперемована на стегні.

Чим обумовлена важкість стану хворого?

2. У хворого 40 років із цирозом печінки - кровотеча з розширених вен стравоходу, геморагічний шок ІІ ст.

Який першочерговий невідкладний захід необхідно предприняти для зупинки кровотечі?

3. Хлопчик 16 років прийнятий у дитячу хірургічну клініку в плановому порядку.

1. Клінічний аналіз крові: еритроцити - 4,4-10 /л, гемоглобін - 120 г/л, кольоровий показник- 0,85, лейкоцити - 14,1 * 10⁹/л, еозинофіли - 1 %, паличкоядерні- 2 %, сегментоядерні - 62%, лімфоцити - 25 %, моноцити - 10 %, ШОЕ - 20 мм/год.

2. Клінічний аналіз сечі: колір - ясно-жовтий, рН - 6,0,питома вага - 1018 г/л, білок - немає, глюкоза - немає, кетонові тіла - немає, еритроцити - 1-2 у полі зору, лейкоцити - 2-3 у полі зору, епітелій - перехідний (місцями), слиз - помірна кількість, бактерії - немає.

3 . УЗД печінки:

На представленій ехограмі жовчний міхур з набряклими шаруватими стінками, слабко наповнений, у просвіті – ехопозитивне утворення без акустичної тіні. Висновок – холецистит, камінь жовчного міхура.

Укажіть патологічні зміни в дослідженнях і назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні.

4. Хвора 46 років, доставлена в приймальне відділення. Об'єктивно: хвора захлинається червоною кров'ю, що струменем виділяється з рота, ціанотична. Пульс 102 уд. за хв., АД 80/60 мм рт. ст., Ro-графія ОГК: ателектаз нижньої частки правої легені. Збільшення лімфотичних вузлів середостіння праворуч. Зроблена бронхоскопія - верхньодолевий бронх праворуч повністю обтурований дрібногорбистою пухлиною, з рясною кровотечею з-під неї.

Про яку патологію, ускладнену геморагічним шоком, можна думати на підставі даної ендоскопічної картини? Яка лікувальна тактика?

1. Під час проведення гемотрансфузіі (850 мл) при підключенні другого флакона з одногрупною ерітроцитарною масою пацієнт відчув слабкість, біль за грудиною та у попереку. При огляді – покритий холодним потом, блідий. Артеріальний тиск - 50/20 мм.рт.ст., пульс на променевих артеріях не вислуховується, на соній – до 130 за одну хвилину.

Яке можливе ускладнення мало місце? Яка лікувальна тактика?

2. Стан постраждалого 34 років у ДТП важкий, у свідомості, різко загальмований, зіниці розширені, рівні, фотореакція жива, подих поверхневий, ЧДД - 28 за хв., шкірні покрови бліді, покриті липким потом. Виражений акроціаноз. АТ - 60/40 мм рт. ст. Пульс на променевих артеріях не визначається. ЧСС - 130 ударів за хв.

Передбачаються закриті переломи костей тазу, правого стегна й костей обох гомілок, травматичний шок ІІІ ст.

Який обсяг допомоги на місці ДТП?

3. Хлопчик 7 років доставлений у клініку дитячої хірургії через 2 години після падіння з гойдалки й удару лівої частини живота об камінь. Стан важкий, пульс 140 ударів у хвилину, нитковидний. Живіт різко болючий, напружений, виражені симптоми подразнення очеревини. Дитина прагне сісти (с-м «Ваньки-встаньки»). При УЗД визначається рідина (кров) у черевній порожнині. На рентгенограмі вільного газу в черевній порожнині не виявлено. Клінічний аналіз крові: еритроцити – 2,8·10¹²/л, гемоглобін – 97 г/л, кольоровий показник – 0,68, лейкоцити – 4,3·10⁹/л, еозинофіли – 2 %, паличкоядерні – 4 %, сегментоядерні – 65 %, лімфоцити – 21 %, моноцити – 8 %, тромбоцити – 120·10⁹/л, ШОЕ – 12 мм/год.

Які патологічні зміни в аналізі крові мають місце? Для травми якого паренхіматозного органа характерна дана картина?

4. Хворий 48 років доставлений у лікарню зі скаргами на профузний кривавий стул. На момент госпіталізації АД 100/60 мм рт. ст., пульс 90 уд. за хв. Після гемостатичної терапії даних за маніфестацію кровотечі немає. Проведена фіброезофагоскопія, на 22 см. від верхніх різців визначається верхній полюс екзофітного утворення, циркулярно звужуючий просвіт стравоходу, частково прикритий згустком крові.

Який діагноз можна встановити на підставі цих даних?

Яка лікувальна тактика?

1. Хворий 47 років, доставлений в ургентному порядку і скаржиться на загальну слабкість, головокружіння, болі в лівому боці живота. 2 години назад, під слизнувшись, впав, і вдарився лівим боком об бордюр тротуару. Шкіряні покриви бліді. Пульс - 110-112 уд. за 1 хв, АТ 90/60 мм. рт. ст. Живіт м’який, різко болючий в лівому підребер’ї та в нижніх відділах. Нв 85 г/л. При пальцьовому ректальному дослідженні відмічається нависання і болючість передньої стінки прямої кишки. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини вільного газу і чаш Клойбера не виявлено. Встановлений діагноз закрита травма живота.

Вкажіть ускладнення, що викликало вищевказаний стан? Яка діагностична програма та лікувальна тактика?

2. Хворий 32 років доставлений у стаціонар з інтенсивною легеневою кровотечею, геморагічним шоком ІІ ст. В анамнезі фіброзно-кавернозний туберкульоз легенів. Рентгенологічно в обох легенях на тлі фіброзу у верхніх відділах товстостінні порожнини, різної інтенсивності осередкові тіні.

Яка невідкладна допомога в даному випадку найбільш ефективна?

3. Дівчинка 7 місяців надійшла у клініку дитячої хірургії ургентно зі скаргами на різке періодичне занепокоєння. Дитина вкрай збуджена, не дає себе оглянути. Неспокійна протягом 4 годин. Батьки дитини відзначили наявність крові у випорожненнях (малинове желе). При дачі діагностичного наркозу в правій клубовій області визначається рухливе пухлиноподібне утворення. Копрограма: консистенція – кашкоподібна, колір – малиновий, слиз – помірна кількість, кров – свіжа, сполучна тканина – відсутня, нейтральний жир – велика кількість, жирні кислоти – велика кількість.

Які патологічні зміни копрограми мають місце? Яка гостра хірургічна патологія дітей раннього віку має таку симптоматику?

4. Хвора 52 років терміново госпіталізована в хірургічну клініку в тяжкому стані з поліклінічного прийому зі скаргами на масивне кровохаркання, кашель, загальну слабкість, запаморочення. В анамнезі хронічний бронхіт. 7 місяців тому вперше з’явилось кровохаркання. Під час огляду хворої при черговому нападі кашлю виділилось до 700 мл крові одночасно, АТ 80/60 мм рт. ст., ЧСС – 120 ударів за 1 хв., еритроцити – 3,1х10¹²/л, ДЦК – 1000 мл. В зв’язку з масивною легеневою кровотечею хвора терміново госпіталізована в реанімаційне відділення.

1. Який попередній діагноз?

2. Першочергові заходи невідкладної допомоги на догоспітальному етапі при даному невідкладному стані?

3. Які методи діагностики доцільно використати в даному випадку?

4. Яка лікувальна тактика у хворої?

1. Хвора, 67 років доставлена в приймальне відділення зі скаргами на напади втрати свідомості, виражену загальну слабість, запаморочення. При огляді шкірні покрови бліді, над легенями подих везикулярний, серце - тони приглушені, ритмічні, ЧСС - 30 уд. за хвилину, АТ - 170/80 мм рт. ст, живіт при пальпації м'який, безболісний.

Який можна поставити попередній діагноз?

2. До приймального відділення доставлений потерпілий у ДТП із поплутаною свідомістю, відкритим переломом середньої третини стегна, у якого накладена шина на нижню кінцівку та кровоспинний жгут через 1 годину після поранення.

Показники при надходженні: пульс визначаються тільки на сонних артеріях, АТ - 50/20 мм рт.ст.

Яка тактика лікування хворого?

3. Дівчинка 8 років доставлена машиною швидкої допомоги у дитячу хірургічну клініку зі скаргами на різкий біль у правої клубовій області. Хворіє 1 добу. Мали місце кількаразові блювання. Живіт злегка роздутий, різка болючість і напруга м'язів у правій клубовій області. Аналіз крові: еритроцити – 4,4·10¹²/л, гемоглобін – 132 г/л, кольоровий показник – 0,9, лейкоцити – 12·10⁹/л, еозинофіли – 1 %, паличкоядерні – 8 %, сегментоядерні – 76 %, лімфоцити – 10 %, моноцити – 5 %, ШОЕ – 22 мм/год.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі крові мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

4. Хворий протягом 10 років страждав виразковою хворобою шлунка, під час чергового загострення поступив в стаціонар. За останній час схуд. Апетит знизився . При обстеженні в епігастрії пальпується болючий утвір. Аналізи крові та сечі без особливостей. При рентгенологічному дослідженні виявлено по малій кривизні нішу діаметром 2 см. Стінка шлунка ригідна, складки слизової оболонки набряклі. При пальпації ця ділянка болюча.

Який вірогідний діагноз? Яка тактика лікування хворого?

1. Хвора, 45 років, надійшла зі скаргами на напади втратами свідомості, запаморочення, загальну слабість. При огляді шкірні покрови звичайного кольору, над легенями подих везикулярний, серце - тони приглушені, ритмічні, ЧСС - 56 уд. у хвилину, АТ - 140/80 мм рт. ст.; живіт при пальпації м'який, безболісний. На представлених ЕКГ є періодично виникаюча синусова брадикардія із частотою серцевих скорочень 42-44 удару у хвилину. При холтерівському моніторінгу відзначаються періоди брадикардії з мінімальною частотою серцевих скорочень 32 удару у хвилину.

Який можна поставити попередній діагноз?

2. Хвора 67 років надійшла ургентно зі скаргами на переймоподібні болі у животі, вздуття живота, невідходження газів та калу, схуднення до 10 кг за останні 4 місяця.

1.Клінічний аналіз крові: НЬ-105г/л еритроцити-4,8х10^І2/л; лейкоцити-8х10⁹/л; ШОЕ-28 мм/год; лейкоцитарна формула: еозинофіли-1%, паличкоядерн-28%, сегментоядерні-48 %, лімфоцити-10 %, моноцити-13 %.

2.Коагулограма: Час згортання крові-3 хв.; протромбіновий індекс-93 %; концентрація фібриногену А- 9,5 г/л; фібриноген Б-2+.

3.Біохімічний аналіз крові: Загальн.білок-68 г/л; загальн.білірубін-12 мкМ/л; прямий білірубін-4 мкМ/л; сечовина-6 мМ/л; креатинін-0,080 мМ/л; глюкоза-3,9 мМ/л; амілаза -3 г/г л; АЛТ-1,64 мМ/г.л.; АСТ-2,35 мМ/г.л.; лужна фосфатаза-300 мМ/г.л

4.Рентгендослідження: При оглядовій рентгеноскопії живота виявлені горізонтальні рівні рідини з газом над ним у правій половині черевної порожнини.

5. Ультразвукове дослідження: В черевній порожнині кишечник роздутий, вмістить велику кількість рідини.

Вкажіть патологічні зміни в дослідженнях та назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні. Який попередній діагноз? Яка лікувальна тактика, починаючи з невідкладної допомоги?

3. Хлопчик 4 років надійшов ургентно зі скаргами на високу температуру гектичного характеру, задишку, різкий біль в області грудної клітки праворуч при диханні. При аускультації – дихання з правого боку не вислухується, при перкусії – різке притуплення легеневого звуку над нижніми відділами правої легені, права половина грудної клітки не бере участь в акті дихання. На рентгенограмі – праворуч масивне затемнення до рівня 3 ребра. Аналіз крові: еритроцити – 3,1·10¹²/л, гемоглобін – 110 г/л, кольоровий показник – 0,85, лейкоцити – 17·10⁹/л, еозинофіли – 1 %, паличкоядерні – 8 %, сегментоядерні – 76 %, лімфоцити – 10 %, моноцити – 5 %, ШОЕ – 22 мм/год.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі крові мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

4. Чоловік, 54 років, надійшов в урологічну клініку зі скаргами на дискомфорт при сечовипусканні, переривчасте сечовипускання, домішок крові в сечі. Ці скарги періодично турбують на протязі одного року. За даними УЗД є дефект наповнення по лівій бічній стінці розмірами 3х4х3 см. При екскреторній урографії на відстроченій цистограмі відзначається дефект наповнення сечового міхура по лівій бічній стінці розмірами 3х4 см.

Встановіть попередній діагноз, беручи до уваги дані інструментальних методів досліджень. Яка діагностична та лікувальна програми показані хворому?

23