Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

медичний факультет

КОМПЛЕКСНИЙ ПРАКТИЧНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ІСПИТ

З ХІРУРГІЇ З ДИТЯЧОЮ ХІРУРГІЄЮ

ТА З ОНКОЛОГІЄЮ

НА КАФЕДРІ ХІРУРГІЧНИХ ХВОРОБ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

імені В. Н. КАРАЗІНА

(Задачі)

Завдання 1

2013

1. Хворий 26 років оглянутий лікарем ЦРЛ через 1 год 30 хв після того, як був збитий автомобілем. Об'єктивно: загальний стан хворого важкий, свідомість потьмарена, шкірні покриви бліді; пульс на променевих артеріях 120-130 за 1 хв, слабкого наповнення, АТ 70/50 мм. рт. ст.; на передньо-медіальній поверхні нижньої третини правого стегна – рвано-забита рана неправильної форми розміром 7х8 см, праве стегно збільшене в окружності, кровотеча з рани на момент огляду відсутня, пульс на підколінній артерії та на дорзальній артерії стопи праворуч відсутній, ліворуч - різко послаблений.

Яка судина ушкоджена і чим обумовлений важкий стан хворого?

2. У дитини 12 років скарги на переймоподібний біль у животі, блювання, затримку відходження газів, випорожнень. Хворіє близько 12 годин. Рік назад був оперований із приводу гострого апендициту. Зроблено оглядову рентгенографію органів черевної порожнини – виявлені чаші Клойбера. Після підшкірного введення прозерину – посилення больового синдрому, багаторазове блювання, збільшується асиметрія живота.

Для якої патології характерна вищенаведена картина?

Укажіть лікувальну тактику.

3. Хворий 32 років доставлений в хірургічну клініку через 3 години з моменту ДТП в непритомному стані з клінікою геморагічного шоку ІІ ступеня.

В клінічному аналізі крові: Нb–62 г/л, еритроцити–2,1х10¹²/л, Ht–0,17. ДЦК-1500 мл.

Вкажіть відхилення показників клінічного аналізу крові від норми та патологію, для якої вони можуть бути характерні.

4. Хворий 48 років, доставлений у приймальне відділення. Об'єктивно: хворий захлинається червоною кров'ю, яка тече струменем з рота, цианотичен. Сумарно виділилося до 600 мл крові. Пульс 102 удару у хв., А.Т. 80/60 мм ртутного стовпа. Ro-графія ОГК: Ателектаз нижньої частки правої легені. Збільшення лімфовузлів середостіння праворуч.

Яка патологія ускладнилася профузною легеневою кровотечею?

1. Пацієнт 38 років одержав травму лівого плеча на виробництві. Оглянутий фельдшером медпункту. Об'єктивно: на внутрішній поверхні середньої третини лівого плеча мається рвано-забита рана неправильної форми розміром 5х3 см, кров з рани вихлюпується фонтаном, колір її яскраво червоний, пульсація крові збігається з частотою пульсу.

Ушкодженням якої судини обумовлена кровотеча?

2. Пацієнт 38 років одержав поранення лівого передпліччя, що супроводжується кровотечею.

Особливості тимчасової зупинки кровотечі у пацієнта з пораненням даної локалізації?

3. Хворий 45 р., який неодноразово лікувався з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, був доставлений в хірургічну клініку у важкому стані з ознаками гострої шлунково-кишкової кровотечі та геморагічного шоку ІІ ступеня (що підтверджує ДЦК),. В клінічному аналізі крові: Hb–65 г/л, еритроцити–2,0х10¹²/л, Ht–0,18. ДЦК-1500 мл.

Вкажіть відхилення показників клінічного аналізу крові від норми та патологію, для якої вони можуть бути характерні.

4. У дівчинки 12 років з'явилася кров у сечі з наявністю кров'яних згустків. При цистоскопії на задньобоковій стінці сечового міхура мається ворсинчасте утворення, розміром 2,5×3 см, що є джерелом кровотечі.

Для якої патології характерна вищенаведена картина?

1. Пацієнт 18 років одержав травму лівого стегна при падінні з висоти другого поверху. Через 20 хвилин після травми оглянутий лікарем швидкої медичної допомоги. Відзначається набряк лівої нижньої кінцівки, на передньо-медіальній поверхні нижньої третини лівого стегна мається рвана рана розміром 7х4 см, з рани виділяється кров суцільним безперервним струменем і має темно-червоний колір, дистальніше рани відзначається ціаноз шкірних покривів і набрякання периферічних підшкірних вен.

Ваш діагноз? Яка лікувальна тактика?

2. Пацієнт 36 років одержав поранення в проекції сонної артерії ліворуч, з рани спостерігається пульсуюча кровотеча яскраво-червоною кров'ю.

Вкажіть особливості накладання кровоспинного джгута на шию.

3. Хлопчик 7 років доставлений у дитячу хірургічну клініку через 2 години після падіння з велосипеда й удару поперековою областю об землю. Стан важкий, пульс 120 ударів у хвилину, нитковидний, сеча кольору м'ясних помиїв. Аналіз сечі: колір – бурий, рН – 7,0, питома вага – 1018 г/л, білок – 1,2 ‰, глюкоза – нема, кетонові тіла – ++, еритроцити – на все поле зору, лейкоцити – 10-12 у полі зору, епітелій – перехідний (місцями), слиз – помірна кількість.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі сечі мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

4. Хворий 67 років, доставлений у прийомне відділення зі скаргами на затримку сечі протягом 20 годин. Об'єктивно: Дно сечового міхура пальпується на два пальці нижче пупка. Збільшені із двох сторін пахові лімфовузли. Per rectum: Передміхурова залоза збільшена в розмірах, верхній полюс її недосяжний, поверхня горбиста.

Яка патологія ускладнилася гострою затримкою сечі? Яка лікувальна тактика?

1. Пацієнт 21 року одержав різану рану нижньої третини лівої бічної поверхні шиї. З рани спостерігається пульсуюча кровотеча яскраво-червоною кров'ю.

Яка судина ушкоджена?

2. Пацієнта 58 років транспортують на далеку відстань в літню пору з кровоспинним джгутом, накладеним на ліве стегно.

Які особливості транспортування даного хворого з урахуванням локалізації накладеного джгута і часу року?

3. Хлопчик 6 років упав верхи на скобу для чищення взуття. З'явився сильний біль у промежині. Спроба помочитися веде до посилення пекучого болю в промежині. При цьому з уретри виділяється декілька мл кров'янистої сечі. Крім того, поза сечовипусканням з уретри постійно виділяється по краплях кров. Доставлений у дитячу хірургічну клініку в ургентному порядку через 2 години після падіння. Аналіз сечі: колір – бурий, рН – 7,0, питома вага – 1016 г/л, білок – 1,2 ‰, глюкоза – нема, кетонові тіла – нема, еритроцити – на все поле зору, лейкоцити – 10-12 у полі зору, епітелій – перехідний (місцями), слиз – помірна кількість.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі сечі мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

4. У хворого 60 років, близько 6 місяців назад з'явилася виразка на бічній поверхні язика ліворуч, у часі збільшилася в розмірах в 2 рази. Близько 1 доби назад відкрилася кровотеча, у зв'язку, із чим госпіталізований у лікарню швидкої допомоги. Об'єктивно: На бічній поверхні язика виразка, розмір 2х2,5 см, дно покрите некротичними масами, з нього надходить кров. Пальпуються збільшені до 2 см у діаметрі підщелепні лімфовузли праворуч, малорухомі.

Укажіть передбачувану патологію і її ускладнення?

1. Хворий 37 років одержав сильний удар тупим предметом в ділянці лівої підколінної ямки, де при пальпації визначається пульсуюча гематома, пульсація дорзальної артерії лівої стопи та задньогомілкової артерії відсутня.

Яка судина ушкоджена?

2. Потерпілому 25 років нанесене ножове поранення середньої третини передпліччя, з рани відмічається кровотеча пульсуючого характера.

Яка тактика першої невідкладної медичної допомоги?

3. Дівчинка 15 років надійшла у дитячу хірургічну клініку в ургентному порядку. Скарги на сильні болі в лівому підребер'ї, високу температуру. За тиждень до надходження перенесла тяжку ангіну. При огляді: стан дитини важкий, різка болючість в області лівої нирки, гектична лихоманка з падінням АТ. При УЗД – у верхньому полюсі лівої нирки округле утворення 3,5 см у діаметрі з перифокальним набряком. Аналіз крові: еритроцити – 4,4·10¹²/л, гемоглобін – 132 г/л, кольоровий показник – 0,9, лейкоцити – 17·10⁹/л, еозинофіли – 3 %, паличкоядерні – 10 %, сегментоядерні – 82 %, лімфоцити – 2 %, моноцити – 3%, ШОЕ – 27 мм/год.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі крові мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

4. Хворий 52 років доставлений у стаціонарі з раптово виниклою рясною блювотою кров'ю, неконтрольованим рідким стільцем чорного кольору. Пульс 120 удару у хв., А.Т. 80/50 мм ртутного стовпа. У лівій надключичній області пальпується утворення до 2 см у діаметрі. У клінічному аналізі крові: Гемоглобін -65г/л, еритроцити 3,1х10¹²/л, Гематокрит-0,25. При ендоскопічному дослідженні діагностовано екзофітне утворення тіла шлунка, ускладнене кровотечею.

Розрахуйте шоковий індекс у пацієнта. Укажіть передбачувану патологію і її ускладнення? Яка лікувальна тактика?

1. У результаті ДТП потерпілий одержав “кермову” травму грудної клітки. Об'єктивно: стан середньої важкості, ЧД 26 за хвилину, частота пульсу 102 за хвилину, артеріальний тиск – 100/70 мм рт ст. Клінічні дані за травматичний (геморагічний) шок І ступеня.

Які інструментальні неінвазивні діагностичні заходи повинні бути виконані з метою діагностики отриманих ушкоджень?

2. Хворий 27 років під час ДТП отримав ушкодження правої половини грудної клітки з утворенням флотуючого клапану. Стан хворого важкий, шкіра бліда, АТ 80/60 мм рт.ст., пульс 128 уд/хв.

Який захід може бути використаний для запобігання прогресування плевропульмонального шоку?

3. Дівчинка 8 років доставлена машиною швидкої допомоги у дитячу хірургічну клініку зі скаргами на різкий біль у правої клубовій області. Хворіє 1 добу. Мали місце кількаразові блювання. Живіт злегка роздутий, різка болючість і напруга м'язів у правій клубовій області. Аналіз крові: еритроцити – 4,4·10¹²/л, гемоглобін – 132 г/л, кольоровий показник – 0,9, лейкоцити – 12·10⁹/л, еозинофіли – 1 %, паличкоядерні – 8 %, сегментоядерні – 76 %, лімфоцити – 10 %, моноцити – 5 %, ШОЕ – 22 мм/год.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі крові мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

4. Хворий 52 років, діагноз: рак верхньої частки правої легені, 4 кл. група, доставлений у приймальне відділення із профузною легеневою кровотечею, геморагічним шоком II ступеню. У стаціонарі визначена питома вага крові за методом Ван-Слейка-Філліпса. Питома вага 1,053, що відповідає крововтраті 500-1000мл.

Визначить ступінь крововтрати. Укажіть передбачувану патологію і її ускладнення? Яка лікувальна тактика?

1. Потерпілому нанесене колото-різане поранення в 4 міжребер’ї по парастернальній лінії ліворуч. Об'єктивно: стан вкрай важкий, частота пульсу 40 за хвилину, артеріальний тиск 60/40 мм рт ст, центральний венозний тиск 320 мм водного стовпа.

Чим обумовлений описаний симптомокомплекс?

2. У хворого 36 років травматичне ушкодження правої верхньої кінцівки з активною артеріальною кровотечею. Стан хворого важкий, шкіра бліда, АТ 90/50 мм рт.ст., пульс 128 уд/хв.

З чого потрібно починати протишокові заходи?

3. Хлопчик 1 року 4 місяців прийнятий у дитячу хірургічну клініку в плановому порядку зі скаргами на кашель, періодичне виділення мокротиння:

1. Клінічний аналіз крові: еритроцити - 4,2*10¹²/л, гемоглобін - 127 г/л, кольоровий показник - 0,83, лейкоцити - 9,5-10⁹/л, еозинофіли - 1 %, паличкоядерні - 4 %, сегментоядерні - 72 %, лімфоцити - 18 %, моноцити - 5 %, ШОЕ - 8 мм/год.

2. Клінічний аналіз сечі: колір - ясно-жовтий, рН-6,0, питома вага - 1012 г/л, білок - немає,' глюкоза - немає, кетонові тіла - немає, еритроцити - 1-2 у полі зору, лейкоцити - 2-3 у полі зору, епітелій - перехідний (місцями), слиз - помірна кількість.

3. Рентгенологічне дослідження: Рентгенографія легень (бронхографія)

Укажіть патологічні зміни в дослідженнях і назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні.

4. Пацієнт 32 років звернувся в стаціонар зі скаргами на кровотечу, що не припиняється, з утворення на правій гомілці. Відзначає, що на місці невуса близько 3 місяців назад почало рости утворення, кольор невуса змінився на чорний. Об'єктивно: по задній поверхні нижньої третини правої гомілки пухлиноподібне утворення чорного кольору, що виступає над рівнем шкіри, 2,5 х 1,8 см, рясно кровоточить. Пов'язка, що наклав хворий вдома, повністю просочена кров'ю. Узято матеріал для цитологічного дослідження шляхом мазка-відбитка. При цитологічному дослідженні виявлені веретеноподібні клітини з включеннями меланіну в цитоплазмі.

Діагноз, який можна встановити на підставі цитологічного дослідження? Яка лікувальна тактика?

1. У постраждалого 32 років, що отримав закриту травму грудної клітки і знаходиться в тяжкому стані, відзначається задишка, кашель, болі в грудній клітці праворуч. Пульс 100 ударів за хвилину, артеріальний тиск 90/60 мм рт ст. Hb – 95 г/л, еритроцити – 3,5х10¹²/л, Ht – 0,38. При рентгенологічному дослідженні виявлено: праворуч в плевральній порожнині має місце рівень рідини до рівня кута лопатки та вільний газ, права легеня зменшена на половину об’єму.

Який діагноз у постраждалого?

2. Потерпілий 45 років одержав важку травму під час ДТП з відкритими переломами обох нижніх гомілок і зовнішньою кровотечею. Діагностовано травматичний шок II ступеня.

Які протишокові заходи повинні бути здійснені насамперед?

3. Дівчинка 5 років прийнята у дитячу хірургічну клініку в плановому порядку. Зі скаргами на біль за грудиною, неможливість прийому твердої їжі, периодичну тошноту.

1. Клінічний аналіз крові: еритроцити - 4,2*10 /л, гемоглобін - 127 г/л, кольоровий показник - 0,83, лейкоцити - 9,5-10⁹/л, еозинофіли - 1 %, паличкоядерні- 1 %, сегментоядерні - 68 %, лімфоцити - 25 %, моноцити - 5 %, ШОЕ - 8 мм/год.

2. Клінічний аналіз сечі: колір - ясно-жовтий, рН-6,0, питома вага - 1012 г/л, білок - немає, глюкоза - немає, кетонові тіла - немає, еритроцити - 1-2 у полі зору, лейкоцити - 2-3 у полі зору, епітелій - перехідний (місцями), слиз - помірна кількість.

3. Рентгенологічне дослідження Езофагографія

Укажіть патологічні зміни в дослідженнях і назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні.

4. Хворий 55 років надійшов у приймальне відділення з рясною блювотою кров'ю. Пульс 110 уд. за хв., АТ 80/60 мм рт.ст. У лівій надключичній ділянці пальпується утворення до 2 см у діаметрі. У клінічному аналізі крові: гемоглобін - 65г/л, еритроцити 3,1х10¹²/л, гематокрит - 0,25. При ендоскопічному дослідженні діагностовано екзофітне утворення тіла шлунка, ускладнене кровотечею. Хворому визначається група крові за допомогою методу моноклональних антитіл. У краплі з реагентом анти-а є аглютинація, а з реагентом анти-б - немає.

Яка група за системою АВО у пацієнта? Яка лікувальна тактика?

1. Потерпілому 34 років нанесена закрита травма живота. На момент надходження в хірургічну клініку через 22 годин з моменту травми стан хворого вкрай важкий. Живіт здутий, напружений і болючий у всіх відділах, перистальтика кишечнику не вислуховується, перитонеальні симптоми позитивні у всіх відділах. Пульс 125 ударів за хвилину, слабкого наповнення. артеріальний тиск 80/60 мм рт ст., ЧД 30 за 1 хв.. В клінічному аналізі крові: Hb – 105 г/л, еритроцити – 3,8х10¹²/л, лейкоцити - 23,8х10⁹/л, різке зрушення лейкоцитарної формулі ліворуч (паличкоядерних нейтрофілів 19%, токсична зернистість нейтрофілів, СОЄ – 32 мм/год., Ht – 0,48.

Яке внутрішньочеревне ускладнення можна запідозрити і чим обумовлений важкий стан хворого?

2. Чоловік 23 років одержав важку кататравму – падіння з 3 поверху. Стан хворого важкий, шкіра бліда, акроціаноз, АТ 60/40 мм рт.ст., пульс 134 уд/хв. Діагностовано травматичний шок III ступеня.

Який захід найбільш доцільно застосувати з метою підвищення артеріального тиску на догоспітальному етапі при умові наявності для транспортування реанімобіля?

3. Новонароджений хлопчик через 3 дня після народження надійшов у клініку дитячої хірургії в ургентному порядку. Стан дитини важкий, вона різко загальмована. Шкіра і склери жовтяничні, випорожнення – білісоваті, кашкоподібні. невропатологом констатовані ознаки енцефалопатії. Біохімічний аналіз крові: загальний білок – 54 г/л, лужна фосфотаза – 10 од, білірубін загальний – 111 мкмоль/л, білірубін прямий – 85 мкмоль/л, білірубін непрямий – 26 мкмоль/л.

Які патологічні зміни в біохімічному аналізі крові мають місце, проявом якої вродженої патології може бути дана клінічна і лабораторна картина?

4. Хвора К., 68 років, має скарги на виникнення без наявних причин домішку крові у сечі, приступоподібний біль у правій поперековій області, нудоту, блювоту. Захворіла дві доби тому, коли виникла гематурія. Декілька годин тому виник різкий біль у правій поперековій області. Клінічний аналіз крові: Hb-96 г/л; ер-2,8х10¹²/л. Клінічний аналіз сечі: колір – бурий, білок 3,45 г/л; ер - густо на все поле зору.

Вкажіть відхилення показників клінічних аналізів крові та сечі від норми та патологію, для якої вони є характерними.

1. У приймальне відділення хірургічної клініки звернувся хворий 27 років зі скаргами на наявність колото-різаного поранення правого плеча, кровотечу з рани. Травму наніс невідомий 6 годин назад. Зі слів хворого останні півгодини його стан став різко погіршуватися. Об'єктивно хворий загальмований, шкіра холодна, бліда, волога, на правому плечі марлева пов'язка, з-під якої неінтенсивно надходить темна кров. Дихання поверхневе, прискорене, тахікардія, АТ – 80/60 мм рт.ст. Лабораторно: дефіцит циркулюючої крові складає 1900 мл.

Яке ускладнення зовнішньої кровотечі характерне для хворого?

2. У постраждалого 33 років, який надійшов в хірургічну клініку після отримання закритої травми грудної клітки, відзначається задишка, кашель, болі в грудній клітці праворуч. Клінічно – травматичний шок І ступеня. При рентгенологічному дослідженні виявлений правобічний малий гемопневмоторакс.

Яка невідкладна допомога в даному випадку?

3. Хлопчик 10 років надійшов у клініку дитячої хірургії в ургентному порядку. З метою зниження температури за день прийняв 3 таблетки аспірину. Після прийому 3-ї таблетки з'явився різкий біль у епігастрії, багаторазове дьогтеподібне випорожнення, блювання «кавовою гущою». Аналіз крові: еритроцити – 3,8·10¹²/л, гемоглобін – 97 г/л, кольоровий показник – 0,68, лейкоцити – 4,3·10⁹/л, еозинофіли – 2 %, паличкоядерні – 4 %, сегментоядерні – 65 %, лімфоцити – 21 %, моноцити – 8 %, тромбоцити – 120·10⁹/л, ШОЕ – 12 мм/год.

Які патологічні зміни в аналізі крові ви бачите, який генез кровотечі передбачається у дитини?

4. Чоловік 68 років, звернувся в урологічну клініку зі скаргами на домішок крові в сечі, що виник на фоні повного благополуччя. Раніше подібних скарг не виникало. В клінічному аналізі сечі еритроцити на все поле зору, білок – 2,45 г/л.

Вкажіть патологію, при якій можлива макрогематурія. Які додаткові методи обстеження необхідно виконати з метою встановлення діагнозу?

1. З приводу важкого гіповолемічного шоку хворому було перелито 5 літрів еритроцитарної маси за добу, після чого в нього розвилася клініка гострої дихальної недостатності.

Яке ускладнення найбільш ймовірне в даному випадку?

2. Хворий 39 років за 40 хв. до надходження одержав закриту травму живота тупим предметом. Об'єктивно: загальний стан середньої важкості, свідомість збережена, трохи збуджений; шкірні покриви бліді, кінцівки холодні; пульс слабкого наповнення, 100 уд. за хв., АТ 90/60 мм.рт.ст. Клінічні дані за гемоперитонеум. Hb – 85 г/л, еритроцити – 2,8х10¹²/л, Ht – 0,30. Діагноз: закрита травма живота з ушкодженням паренхіматозного органу, внутрішньочеревна кровотеча та геморагічний шок І ступеня.

Яка невідкладна допомога повинна бути надана хворому? Застосування яких трансфузійних середовищ найбільш ефективно?

3. Дівчинка 7 місяців надійшла у клініку дитячої хірургії ургентно зі скаргами на різке періодичне занепокоєння. Дитина вкрай збуджена, не дає себе оглянути. Неспокійна протягом 4 годин. Батьки дитини відзначили наявність крові у випорожненнях (малинове желе). При дачі діагностичного наркозу в правій клубовій області визначається рухливе пухлиноподібне утворення. Копрограма: консистенція – кашкоподібна, колір – малиновий, слиз – помірна кількість, кров – свіжа, сполучна тканина – відсутня, нейтральний жир – велика кількість, жирні кислоти – велика кількість.

Які патологічні зміни копрограми мають місце? Яка гостра хірургічна патологія дітей раннього віку має таку лабораторну симптоматику?

4. Хворий, 73 роки, має скарги на відсутність сечовипускання на протязі 3-х діб, сухість у роті, загальну слабкість. З анамнезу: на протязі 1,5 років відзначав утруднене сечовипускання, «в’ялий» струмінь сечі. Об’єктивно: живіт м’який, безболісний. Нирки не пальпуються. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Пальцьове ректальне дослідження: передміхурова залоза розміром 5х5 см, кам’янистої щільності, безболісна, поверхня бугриста, межі нечіткі. Слизова прямої кишки над залозою слабо рухлива. За даними УЗД – двостороння уретеропієлоектазія, передміхурова залоза розмірами 5.5х6.0х5.0 см. з нечітким контуром, неоднорідної структури.

Встановіть попередній діагноз, беручи до уваги дані інструментальних методів досліджень. Яка лікувальна тактика?

1. При огляді хворого 33 р. лікарем швидкої допомоги встановлено: на правій кисті відсутня дистальна фаланга ІІ пальця; з рани продовжується кровотеча; хворий збуджений, метушиться, кричить, встановити продуктивний контакт важко; АТ 100/80 мм рт.ст.; травму одержав на виробництві при роботі на токарському верстаті за 15 хвилин до огляду.

Для якої фази геморагічного шоку характерним є стан хворого?

2. Хвора 55 років доставлена в хірургічний стаціонар через 1 годину 20 хв. після ДТП. Пред'являє скарги на різкі болі в правому підребер'ї, задишку, запаморочення, загальну слабкість. Об'єктивно: загальний стан хворої важкий, свідомість збережена, загальмована; шкірні покриви бліді, покриті холодним потом; пульс слабкого наповнення, 120 уд. за хв., АТ 70/55 мм.рт.ст.; олігурія (діурез менше 20 мл/год.). Клінічно – гемоперитонеум. Hb – 80 г/л, еритроцити – 2,5х10¹²/л, Ht – 0,28, ДЦК – 1600 мл. Діагноз: закрита травма живота з ушкодженням паренхіматозного органу (печінки), внутрішньочеревна кровотеча та геморагічний шок ІІ ступеня.

Яка невідкладна допомога повинна бути надана хворій?

Застосування яких трансфузійних середовищ показано в даному випадку?

3. Хлопчик 7 років доставлений у клініку дитячої хірургії через 2 години після падіння з гойдалки й удару лівої частини живота об камінь. Стан важкий, пульс 140 ударів у хвилину, нитковидний. Живіт різко болючий, напружений, виражені симптоми подразнення очеревини. Дитина прагне сісти (с-м «Ваньки-встаньки»). При УЗД визначається рідина (кров) у черевній порожнині. На рентгенограмі вільного газу в черевній порожнині не виявлено. Клінічний аналіз крові: еритроцити – 2,8·10¹²/л, гемоглобін – 97 г/л, кольоровий показник – 0,68, лейкоцити – 4,3·10⁹/л, еозинофіли – 2 %, паличкоядерні – 4 %, сегментоядерні – 65 %, лімфоцити – 21 %, моноцити – 8 %, тромбоцити – 120·10⁹/л, ШОЕ – 12 мм/год.

Які патологічні зміни в аналізі крові мають місце?

Для травми якого паренхіматозного органа характерна дана картина?

4. Чоловік, 54 років, надійшов в урологічну клініку зі скаргами на дискомфорт при сечовипусканні, переривчасте сечовипускання, домішок крові в сечі. Ці скарги періодично турбують на протязі одного року. За даними УЗД є дефект наповнення по лівій бічній стінці розмірами 3х4х3 см. При екскреторній урографії на відстроченій цистограмі відзначається дефект наповнення сечового міхура по лівій бічній стінці розмірами 3х4 см.

Встановіть попередній діагноз, беручи до уваги дані інструментальних методів досліджень. Яка лікувальна тактика?

1. У хворого з пораненням лівого шлуночка серця в післяопераційному періоді після торакотомії, ушивання поранення та дренування плевральної порожнини протягом 2,5 годин спостерігається АТ 90/65 мм рт.ст., пульс 100-120 за 1 хв., шоковий індекс Allgower-Burry – 1, діурез – 20-30 мл/год.

Назвіть ускладнення травми, що розвилося у хворого?

2. Лікар швидкої медичної допомоги на реанімобілі транспортує в хірургічну клініку хвору 27 років із сполученим ушкодженням грудей і живота. Загальний стан хворої вкрай важкий, свідомість відсутня; шкірні покриви бліді, покриті холодним потом, кінцівки холодні; пульс нитковидний, 140 уд. за хв., АТ 50/20 мм.рт.ст.. Клінічні дані за гемоперитонеум, гемоторакс, геморагічний шок ІІІ ступеня.

Застосування яких трансфузійних середовищ показано в даному випадку на до госпітальному етапі?

3. Дівчинка 5 років прийнята у дитячу хірургічну клініку в плановому порядку зі скаргами на болі в лівій половині живота та поперековій області.

1. Клінічний аналіз крові: еритроцити - 4,3*10 /л, гемоглобін - 122 г/л, кольоровий показник - 0,85, лейкоцити - 10,1*10⁹/л, еозинофіли - 1 %, паличкоядерні- 4 %, сегментоядерні - 62 %, лімфоцити - 28 %, моноцити - 5 %, ШОЕ-15мм/год.

2. Клінічний аналіз сечі: колір - ясно-жовтий, рН-6,0,

питома вага - 1012 г/л, білок - сліди, глюкоза - немає, кетонові тіла - немає, еритроцити - 2-3 у полі зору, лейкоцити - 20-30 у полі зору, епітелій - перехідний (місцями), слиз - велика кількість, бактерії - багато.

3. Рентгенологічне дослідження Цистографія

Вкажіть патологічні зміни в дослідженнях і назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні.

4. Хвора 46 років, доставлена в приймальне відділення. Об'єктивно: хвора захлинається червоною кров'ю, що струменем виділяється з рота, ціанотична. Пульс 102 уд. за хв., АД 80/60 мм рт. ст., Ro-графія ОГК: ателектаз нижньої частки правої легені. Збільшення лімфотичних вузлів середостіння праворуч. Зроблена бронхоскопія - верхньодолевий бронх праворуч повністю обтурований дрібногорбистою пухлиною, з рясною кровотечею з-під неї.

Про яку патологію, ускладнену геморагічним шоком, можна думати на підставі даної ендоскопічної картини?

1. В приймальне відділення хірургічної клініки доставлений поранений на носилках. Одержав кульове поранення правого стегна 2 години тому. В середній третині стегна джгут. В нижній третині стегна пов'язка, що помірно промокла кров'ю. Об'єктивно: вага – 70 кг, стан середньої важкості, шкіра бліда, пульс 100 уд. за хв., АТ 90/60 мм рт. ст. Після зняття джгута в операційній артеріальної кровотечі немає, в нижній третині стегна вхідний і вихідний ранові отвори. У хворого констатований геморагічний шок І ступеня важкості.

Вкажіть приблизний обсяг крововтрати відповідно до шокового індексу Allgower-Burry.

2. У хворої, що перебуває на обстеженні з приводу нападів втрати свідомості на тлі повного благополуччя виник пароксизм шлуночкової тахікардії. Введення антиарітмічних препаратів не ефективно.

Який невідкладний захід необхідно проводити?

3. Хлопчик 6 років упав верхи на скобу для чищення взуття. З'явився сильний біль у промежині. Спроба помочитися веде до посилення пекучого болю в промежині. При цьому з уретри виділяється декілька мл кров'янистої сечі. Крім того, поза сечовипусканням з уретри постійно виділяється по краплях кров. Доставлений у дитячу хірургічну клініку в ургентному порядку через 2 години після падіння. Аналіз сечі: колір – бурий, рН – 7,0, питома вага – 1016 г/л, білок – 1,2 ‰, глюкоза – нема, кетонові тіла – нема, еритроцити – на все поле зору, лейкоцити – 10-12 у полі зору, епітелій – перехідний (місцями), слиз – помірна кількість.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі сечі мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

4. Хворий 48 років доставлений у лікарню зі скаргами на профузний кривавий стул. На момент госпіталізації АД 100/60 мм рт. ст., пульс 90 уд. за хв. Після гемостатичної терапії даних за маніфестацію кровотечі немає. Проведена фіброезофагоскопія, на 22 см. від верхніх різців визначається верхній полюс екзофітного утворення, циркулярно звужуючий просвіт стравоходу, частково прикритий згустком крові.

Який діагноз можна встановити на підставі цих даних? Яка лікувальна тактика?

1. По даним ЕКГ і холтерівського моніторінгу у хворої 40 років, що страждає періодично виникаючим запамороченням, а також нападами втрати свідомості, виявлено: ЧСС максимальна - 72 уд. у хвилину, ЧСС мінімальна - 32 уд. у хвилину, відзначаються періоди асистолії понад 4 секунд.

Яка найбільш імовірна причина даних станів?

2. Пацієнт. 17 років після падіння з висоти 3 метрів одержав закриту травму живота. Через 40 хв. був оглянутий лікарем швидкої медичної допомоги. Об'єктивно: загальний стан хворого середньої важкості, свідомість збережена, збуджений; шкірні покриви бліді, пульс слабкого наповнення, 120 уд. за хв., АТ 80/60 мм.рт.ст.; частота дихання 26 за хв.. Запідозрено внутрішньочеревну кровотечу.

Розрахуйте ступінь порушення гемодинаміки по «шоковому індексу» Аллговера-Буррі.

3. Дівчинка 3 років прийнята у дитячу хірургічну клініку в плановому порядку.

1. Клінічний аналіз крові: еритроцити - 4,1 • 10¹²/л, гемоглобін - 130 г/л, кольоровий показник - 0,85, лейкоцити - 10,3*10⁹/л, еозинофіли - 1 %, паличкоядерні - 4 %, сегментоядерні - 62 %, лімфоцити - 28 %, моноцити - 5 %, ШОЕ-15мм/год.

2. Клінічний аналіз сечі: колір - ясно-жовтий, рН-6,0,

питома вага - 1018 г/л, білок - сліди, глюкоза - немає, кетонові тіла - немає, еритроцити - 2-3 у полі зору, лейкоцити - 1-2 у полі зору, епітелій - перехідний (місцями), слиз - помірна кількість, бактерії - немає.

3 . Рентгенологічне дослідження: Екскреторна урографія

Укажіть патологічні зміни в дослідженнях і назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні. Яка лікувальна тактика?

4. Хворий 62 років доставлений у лікарню зі скаргами на профузний кривавий стул. На момент госпіталізації пульс 98 уд. за хв., АД 90/60 мм рт. ст. Після гемостатичної терапії даних за маніфестацію кровотечі немає. Проведена фіброезофагогастроскопія. У кардіальній частині шлунка, по малій кривизні визначається верхній полюс екзофітного утворення, циркулярно звужуючий просвіт кардії, частково прикритий згустком крові.

Який діагноз можна поставити на підставі цих даних? Яка лікувальна тактика?

1. Хвора, 67 років доставлена в приймальне відділення зі скаргами на напади втрати свідомості, виражену загальну слабість, запаморочення. При огляді шкірні покрови бліді, над легенями подих везикулярний, серце - тони приглушені, ритмічні, ЧСС - 30 уд. за хвилину, АТ - 170/80 мм рт. ст, живіт при пальпації м'який, безболісний.

Який можна поставити попередній діагноз?

2. В лікарню доставлено потерпілого 24 років через одну годину після ДТП в тяжкому стані. Блідий. Свідомість запаморочена. Пульс − 110 уд. хв., АТ − 90/60 мм рт. ст. При лапароскопічному дослідженні в лівому фланку виявлена темного кольору рідка кров.

Для якої патології характерні дані, що отримані при допоміжних методах дослідження?

3. У дитини 12 років скарги на переймоподібний біль у животі, блювання, затримку відходження газів, випорожнень. Хворіє близько 12 годин. Рік назад був оперований із приводу гострого апендициту. Зроблено оглядову рентгенографію органів черевної порожнини – виявлені чаші Клойбера. Після підшкірного введення прозерину – посилення больового синдрому, багаторазове блювання, збільшується асиметрія живота.

Вкажіть лікувальну тактику.

4. Хворий 62 років доставлений у лікарню зі скаргами на профузний кривавий стул. На момент госпіталізації пульс 98 уд. за хв., АД 90/60 мм рт. ст. Після гемостатичної терапії даних за маніфестацію кровотечі немає. Проведена фіброезофагогастроскопія. У кардіальній частині шлунка, по малій кривизні визначається верхній полюс екзофітного утворення, циркулярно звужуючий просвіт кардії, частково прикритий згустком крові.

Який діагноз можна поставити на підставі цих даних?

1. Хвора, 67 років доставлена в приймальне відділення зі скаргами на напади втрати свідомості, виражену загальну слабість, запаморочення. При огляді шкірні покрови бліді, над легенями подих везикулярний, серце - тони приглушені, ритмічні, ЧСС - 30 уд. за хвилину, АТ - 170/80 мм рт. ст, живіт при пальпації м'який, безболісний.

Який можна поставити попередній діагноз?

2. До приймального відділення доставлений потерпілий у ДТП із поплутаною свідомістю, відкритим переломом середньої третини стегна, у якого накладена шина на нижню кінцівку та кровоспинний жгут через 1 годину після поранення.

Показники при надходженні: пульс визначаються тільки на сонних артеріях, АТ - 50/20 мм рт.ст.

Яка тактика лікування хворого?

3. Дівчинка 8 років доставлена машиною швидкої допомоги у дитячу хірургічну клініку зі скаргами на різкий біль у правої клубовій області. Хворіє 1 добу. Мали місце кількаразові блювання. Живіт злегка роздутий, різка болючість і напруга м'язів у правій клубовій області. Аналіз крові: еритроцити – 4,4·10¹²/л, гемоглобін – 132 г/л, кольоровий показник – 0,9, лейкоцити – 12·10⁹/л, еозинофіли – 1 %, паличкоядерні – 8 %, сегментоядерні – 76 %, лімфоцити – 10 %, моноцити – 5 %, ШОЕ – 22 мм/год.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі крові мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

4. Хворий 58 років, доставлений у лікарню в збудженому стані зі скаргами на недостачу повітря. Подих що клекоче, у подиху беруть участь всі групи м'язів. При непрямій ларингоскопії ліва голосова зв'язка нерухома, у підв’язковому просторі визначається горбиста пухлина 0.8х1.2см.

Про яку патологію, що ускладнилася механічною асфіксією, можна думати на підставі даних непрямої ларингоскопії?

1. Хвора, 45 років, надійшла зі скаргами на напади втратами свідомості, запаморочення, загальну слабість. При огляді шкірні покрови звичайного кольору, над легенями подих везикулярний, серце - тони приглушені, ритмічні, ЧСС - 56 уд. у хвилину, АТ - 140/80 мм рт. ст.; живіт при пальпації м'який, безболісний. На представлених ЕКГ є періодично виникаюча синусова брадикардія із частотою серцевих скорочень 42-44 удару у хвилину. При холтерівському моніторінгу відзначаються періоди брадикардії з мінімальною частотою серцевих скорочень 32 удару у хвилину.

Який можна поставити попередній діагноз?

2. Хвора 67 років надійшла ургентно зі скаргами на переймоподібні болі у животі, вздуття живота, невідходження газів та калу, схуднення до 10 кг за останні 4 місяця.

1.Клінічний аналіз крові: НЬ-105г/л еритроцити-4,8х10^І2/л; лейкоцити-8х10⁹/л; ШОЕ-28 мм/год; лейкоцитарна формула: еозинофіли-1%, паличкоядерн-28%, сегментоядерні-48 %, лімфоцити-10 %, моноцити-13 %.

2.Коагулограма: Час згортання крові-3 хв.; протромбіновий індекс-93 %; концентрація фібриногену А- 9,5 г/л; фібриноген Б-2+.

3.Біохімічний аналіз крові: Загальн.білок-68 г/л; загальн.білірубін-12 мкМ/л; прямий білірубін-4 мкМ/л; сечовина-6 мМ/л; креатинін-0,080 мМ/л; глюкоза-3,9 мМ/л; амілаза -3 г/г л; АЛТ-1,64 мМ/г.л.; АСТ-2,35 мМ/г.л.; лужна фосфатаза-300 мМ/г.л

4.Рентгендослідження: При оглядовій рентгеноскопії живота виявлені горізонтальні рівні рідини з газом над ним у правій половині черевної порожнини.

5. Ультразвукове дослідження: В черевній порожнині кишечник роздутий, вмістить велику кількість рідини.

Вкажіть патологічні зміни в дослідженнях та назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні. Який попередній діагноз? Яка лікувальна тактика, починаючи з невідкладної допомоги?

3. Хлопчик 4 років надійшов ургентно зі скаргами на високу температуру гектичного характеру, задишку, різкий біль в області грудної клітки праворуч при диханні. При аускультації – дихання з правого боку не вислухується, при перкусії – різке притуплення легеневого звуку над нижніми відділами правої легені, права половина грудної клітки не бере участь в акті дихання. На рентгенограмі – праворуч масивне затемнення до рівня 3 ребра. Аналіз крові: еритроцити – 3,1·10¹²/л, гемоглобін – 110 г/л, кольоровий показник – 0,85, лейкоцити – 17·10⁹/л, еозинофіли – 1 %, паличкоядерні – 8 %, сегментоядерні – 76 %, лімфоцити – 10 %, моноцити – 5 %, ШОЕ – 22 мм/год.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі крові мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

4. Чоловік, 54 років, надійшов в урологічну клініку зі скаргами на дискомфорт при сечовипусканні, переривчасте сечовипускання, домішок крові в сечі. Ці скарги періодично турбують на протязі одного року. За даними УЗД є дефект наповнення по лівій бічній стінці розмірами 3х4х3 см. При екскреторній урографії на відстроченій цистограмі відзначається дефект наповнення сечового міхура по лівій бічній стінці розмірами 3х4 см.

Встановіть попередній діагноз, беручи до уваги дані інструментальних методів досліджень.

1. Хворий 65 років, надійшов зі скаргами на напади втрати свідомості, запаморочення, загальну слабкість. 8 років тому імплантовано електрокардіостимулятор з приводу повної атріо-вентрікулярної блокади. Напади втрати свідомості та зниження частоти відновилися 2 дні назад. При огляді шкірні покрови звичайного кольору, над легенями подих везикулярний, серце - тони приглушені, ритмічні, ЧСС - 36 уд. у хвилину, АТ - 190/80 мм рт. ст.; живіт при пальпації м'який, безболісний.

Який можна поставити попередній діагноз?

2. Хворий 49 років надійшов ургентно в хірургічну клініку через 3 години від початку захворювання зі скаргами на різкий нестерпний біль у верхньому відділі живота.

1.Клін. ан. крові: НЬ-120г/л; еритроцити-4,0х1012/л; лейкоцити-17,6х109/л; еозинофіли-1%, паличкоядерні-19%, сегментоядерні-62%, лімфоцити-13%, моноцити-5%.

2. Клінічний аналіз сечі: Кількість-230,0 мл; мутність-помірна; осад-незначний; реакція-рН 7,0-слабо кисла; щільність-1,020; білок-не знайдений; цукор-не знайдений; мікроскопія: слиз-небагато; лейкоцити-2-5 в полі зору; еритроцити-не знайдені; епітелій-перехідний місцями; циліндри-немає; кристали-урати місцями; жовчні пігменти-не знайдені.

3. Біохімічний аналіз крові: загальний білок-62,0 г/л; загальний білірубін-13,5 мкМ/л; сечовина-5,2 мМ/л; амілаза-24,8 г/ч.л; глюкоза-4,0 мМ/л.

4. Оглядова рентгеноскопія органів грудної та черевної порожнини: легені та серце - без патології; в черевній порожнині під правим куполом діафрагми визначається серпоподібна смужка вільного газу.

5. УЗД: в горизонтальному положенні хворого в черевній порожнині під передньою черевною стінкою визначається смужка вільного газу; жовчний міхур конкрементів не містить, підшлункова залоза звичайного розміру та ехогенної щільності.

Вкажіть патологічні зміни в дослідженнях та назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні. Яка тактика лікування?

3. Дівчинка 5 років надійшла у клініку дитячої хірургії ургентно зі скаргами на рясне криваве блювання. в анамнезі – вірусний гепатит. При огляді: живіт збільшений, на передній черевній стінці візуалізуються розширені підшкірні вени (caput medusae), обличчя землистого кольору, пульс 120 ударів у хвилину, нитковидний, однократне дьогтеподібне випорожнення. Клінічний аналіз крові: еритроцити – 2,8·10¹²/л, гемоглобін – 97 г/л, кольоровий показник – 0,68, лейкоцити – 4,3·10⁹/л, еозинофіли – 2 %, паличкоядерні – 4 %, сегментоядерні – 65 %, лімфоцити – 21 %, моноцити – 8 %, тромбоцити – 120·10⁹/л, ШОЕ – 2 мм/год.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі крові мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

4. Хворий, 73 роки, має скарги на відсутність сечовипускання на протязі 3-х діб, сухість у роті, загальну слабкість. З анамнезу: на протязі 1,5 років відзначав утруднене сечовипускання, «в’ялий» струмінь сечі. Об’єктивно: живіт м’який, безболісний. Нирки не пальпуються. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Пальцьове ректальне дослідження: передміхурова залоза розміром 5х5 см, кам’янистої щільності, безболісна, поверхня бугриста, межі нечіткі. Слизова прямої кишки над залозою слабо рухлива. За даними УЗД – двостороння уретеропієлоектазія, передміхурова залоза розмірами 5.5х6.0х5.0 см. з нечітким контуром, неоднорідної структури.

Встановіть попередній діагноз, беручи до уваги дані інструментальних методів досліджень.

1. Жінка 30 років, була знайдена вночі на вулиці без свідомості. Стан важкий. АТ - 50/20 мм рт.ст. Пульс - 128 уд/хв. Блідість шкірних покривів. Реакція на болючий подразник і реакція зіниць на світло збережені. На лиці садна та крововиливи. ЧДД - 24 дв/хв. Праворуч - перкуторный звук з тимпанічним відтінком. Дихальні шуми праворуч ослаблені. Є садна й крововиливи на грудях і животі. При лапароцентезі отримана кров.

Як правильно оцінити загальну реакцію організму на травму?

2. У постраждалого в ДТП є рана верхньої третини правого стегна нижче пахової складки, з якої поштовхами рясно виділяється кров. Лікар МШД визначив у нього наступні показники: пульс - 140 за 1 хв. слабкого наповнення, АТ - 70/40 мм рт. ст.

Який обсяг першої лікарської допомоги показаний хворому на дошпитальному етапі?

3. Хлопчик 8 років прийнятий у дитячу хірургічну клініку ургентно.

1. Клінічний аналіз крові: еритроцити - 4,4x10¹²/л, гемоглобін -132 г/л, кольоровий показник - 0,9, лейкоцити - 17-10⁹/л, еозинофіли - 3 %, паличкоядерні - 7 %, сегментоядерні - 80 %, лімфоцити - 5 %, моноцити - 5 %, ШОЕ- 12мм/год.

2. Дослідження сечі: колір - ясно-жовтий, рН-6,0,

питома вага - 1012 г/л, білок - немає, глюкоза - немає, кетонові тіла - немає, еритроцити - 3-4 у полі зору, лейкоцити - 2-3 у полі зору, епітелій - перехідний (місцями), слиз - помірна кількість.

3. Рентгенологічне дослідження Рентгенографія легень

Укажіть патологічні зміни в дослідженнях і назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні.

4. Хвора 48 років доставлена в лікарню зі скаргами на профузний кривавий стул. На момент госпіталізації АД 100/60 мм рт. ст., пульс 90 уд. за хв. Після гемостатичної терапії даних за маніфестацію кровотечі немає, однак стул забарвлений кров'ю. При ректороманоскопії на відстані 6 см. від ануса на передньому півколі визначається дрібногорбисте білувате утворення 2х3х2,5 см., що кровоточить.

Який діагноз можна встановити на підставі цих даних?

1. Чоловік 49 років доставлений у хірургічну клініку, через 50 хвилин після важкої травми - потрапив під трамвай. Свідомість порушена до рівня оглушення. АТ на місці події - 75/40 мм рт.ст, пульс - 120 уд/хв, при надходженні АТ - 100/70 мм рт.ст, пульс - 96 уд/хв (проводилася інфузійна терапія). На правій гомілці велика рана з розтрощенням м'якої тканини на рівні нижньої й середньої третини, з переломом гомілкових кісток.

Яка ступінь важкості травматичного шоку ?

2. У хворої 37 років діагностована виразкова шлункова кровотеча, друга за останній рік. Після проведення гемостатичної терапії блювота кров'ю і мелена припинилися, загальний стан хворої покращився.Гемоглобін здійнявся з 70 г/л до 100 г/л. Однак через 5 годин знову з'явилася блювота кров'ю й мелена, гемоглобін знизився до 50 г/л, розвилась клініка геморагічного шоку ІІ ст.

Яка подальша тактика лікування хворої?

3. Хлопчик 10 років надійшов у клініку дитячої хірургії в ургентному порядку. З метою зниження температури за день прийняв 3 таблетки аспірину. Після прийому 3-ї таблетки з'явився різкий біль у епігастрії, багаторазове дьогтеподібне випорожнення, блювання «кавовою гущою». Аналіз крові: еритроцити – 3,8·10¹²/л, гемоглобін – 97 г/л, кольоровий показник – 0,68, лейкоцити – 4,3·10⁹/л, еозинофіли – 2 %, паличкоядерні – 4 %, сегментоядерні – 65 %, лімфоцити – 21 %, моноцити – 8 %, тромбоцити – 120·10⁹/л, ШОЕ – 12 мм/год.

Які патологічні зміни в аналізі крові ви бачите, який генез кровотечі передбачається у дитини?

4. Чоловік, 68 років, звернувся в урологічну клініку зі скаргами на неможливість самостійного сечовипускання на протязі доби. Об’єктивно: при пальпації живота визначається переповнений болісний сечовий міхур. За даними УЗД об’єм сечового міхура 1300 мл, передміхурова залоза 6х7х9 см. При пальцьовому ректальному дослідженні: тонус сфінктеру збережено, ампула прямої кишки вільна, передміхурова залоза щільно-еластичної консистенції, безболісна, міждольова борозна згладжена, межі залози рівні, чіткі, поверхня гладка. Слизова прямої кишки над залозою рухлива.

1. Попередній діагноз?

2. Чим зумовлена дана патологія?

3. Лікувальна тактика в даному випадку?

4. Першочергова допомога на госпітальному етапі?

1. Хворий 45 років довгостроково страждає хронічним абсцесом правої легені. 5 годин назад розвилася різка загальна слабість, непритомний стан. АТ 80/40 мм рт.ст., пульс прискорений до 120 уд/хв. Шкірні покриви бліді, подих прискорений. Доставлений у хірургічний стаціонар, де при рентгенологічному дослідженні виявлений прорив абсцесу в плевральну порожнину.

Чим викликаний шоковий стан пацієнта?

2. У хворого діагностована виразка 12-палої кишки, гостра шлунково-кишкова кровотеча ІІІ ст., гкморагічний шок ІІ ст. Раніше не обстежився і не лікувався. Стан хворого тяжкий. ДЦК-1800 мл.

Яка лікувальна тактика?

3. Дівчинка 7 місяців надійшла у клініку дитячої хірургії ургентно зі скаргами на різке періодичне занепокоєння. Дитина вкрай збуджена, не дає себе оглянути. Неспокійна протягом 4 годин. Батьки дитини відзначили наявність крові у випорожненнях (малинове желе). При дачі діагностичного наркозу в правій клубовій області визначається рухливе пухлиноподібне утворення. Копрограма: консистенція – кашкоподібна, колір – малиновий, слиз – помірна кількість, кров – свіжа, сполучна тканина – відсутня, нейтральний жир – велика кількість, жирні кислоти – велика кількість.

Які патологічні зміни копрограми мають місце? Яка гостра хірургічна патологія дітей раннього віку має таку симптоматику?

4. Хворий 55 років надійшов у прийомне відділення з рясною блювотою кров'ю. Пульс 110 удару у хв., А.Т. 80/60 мм ртутного стовпа. У лівій надключичній області пальпуєтся утворення до 3 см у діаметрі. У клінічному аналізі крові: Гемоглобін -56г/л, еритроцити 2,6х10¹²/л, Гематокрит-0,24 . При ендоскопічному дослідженні діагностовано екзофітне утворення тіла шлунка, ускладнений кровотечею.

1. Попередній діагноз і клінічна група?

2. Які лабораторні дані з перерахованих, найбільш інформативні для оцінки ступеня крововтрати?

3. З якого інструментального посібника варто починати протишокові заходи?

4. Основний метод відновлення кисневої ємності крові.

1. У хворого із травматичною ампутацією стегна і зовнішньою кровотечею поплутана свідомість, загальмованість, виражена блідість, пульс - 140 в 1 хв, м'який, майже не визначається на периферичних артеріях, АТ - 55/35 мм рт. ст.

Який ступінь крововтрати у хворого?

2. Хворого 27 років госпіталізовано у важкому стані із клінікою гострої шлунково-кишкової кровотечі, геморагічним шоком ІІІ ст. В анамнезі - виразкова хвороба 12-палої кишки.

Яка лікувальна тактика?

3. Дівчинка 7 місяців надійшла у клініку дитячої хірургії ургентно зі скаргами на різке періодичне занепокоєння. Дитина вкрай збуджена, не дає себе оглянути. Неспокійна протягом 4 годин. Батьки дитини відзначили наявність крові у випорожненнях (малинове желе). При дачі діагностичного наркозу в правій клубовій області визначається рухливе пухлиноподібне утворення. Копрограма: консистенція – кашкоподібна, колір – малиновий, слиз – помірна кількість, кров – свіжа, сполучна тканина – відсутня, нейтральний жир – велика кількість, жирні кислоти – велика кількість.

Які патологічні зміни копрограми мають місце? Яка гостра хірургічна патологія дітей раннього віку має таку симптоматику?

4. Хворий 39 років, доставлений у лікарню швидкої допомоги в збудженому стані зі скаргами на недостачу повітря. Подих що клекоче, у подиху беруть участь всі групи м'язів. При непрямій ларингоскопії ліве голосове зв'язування нерухоме, у підсвязочному просторі визначаться горбиста пухлина 0.8х1.2 см..

1. Попередній діагноз і стадія стенозу?

2. Спосіб уточнення нозологічного діагнозу.

3. Яка терапія показана при транспортуванні хворого.

4. Метод боротьби з механічною асфіксією.

1. Хвора 50 років госпіталізована зі скаргами на загальну слабість, виділення червоної крові наприкінці акту дефекації. При ректоскопії в анальному каналі на 3, 7, 9 год. виявлені м'якої консистенції безболісні, темно-вишневі утворення з ерозованою поверхнею й кровотечею.

Яка причина кровотечі?

2. У хворої виник пароксизм надшлуночкової тахікардії із частотою серцевих скорочень 210 ударів за хвилину. Зупинити пароксизм введенням антиарітмічних препаратів не вдалося.

Який невідкладний захід необхідно проводити?

3. Дівчинка 6 років прийнята у дитячу хірургічну клініку в ургентному порядку.

І. Клінічний аналіз крові: еритроцити -3,3-10¹²/л, гемоглобін - 110 г/л, кольоровий показник - 0,85, лейкоцити - 6,Н0⁹/л, еозинофіли - 1 %, паличкоядерні - 2 %, сегментоядерні - 62 %, лімфоцити - 30 %, моноцити - 5 %, ШОЕ - 20 мм/год.

2. Клінічний аналіз сечі: колір - ясно-жовтий, рН - 6,0,

питома вага - 1018 г/л, білок - немає, глюкоза - немає, кетонові тіла - немає, еритроцити- 1-2у полі зору, лейкоцити - 2-3 у полі зору, епітелій - перехідний (місцями), слиз - помірна кількість, бактерії - немає.

3. Рентгенологічне дослідження: Оглядовий знімок органів черевної порожнини

Укажіть патологічні зміни в дослідженнях і назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні.

4. Пацієнт 16 років, надійшов у приймальне відділення зі скаргами на рясну кровотечу з пухлини в нижній третині правого стегна. З анамнезу: близько 2 років тому оперован із приводу остеосаркоми правого стегна, зроблена резекція пухлини з ендопротезування правого колінного суглоба, одержав 5 курсів поліхіміотерапії, близько 6 місяців назад з'явилося пухлиноподібне утворення в нижній третині правого стегна, що збільшується в розмірах. Близько 0.5 годин назад, упав, відчув різкий біль, і відкрилася кровотеча пульсуючим струменем червоних кольорів. Об'єктивно: У нижній третині правого стегна, по задній поверхні пухлиноподібне утворення 7х8х5 см., через дефект шкіри пульсує червона кров. На пов'язці не менш 600 мол крові. Ro-графія ОГК: У паренхімі обох легенів множинні кулясті ніжні тіні до 1,5 см. у діаметрі.

1. Попередній діагноз і клінічна група?

2. Кровотеча з якої судини передбачається?

3. Симптоматична операція, показана хворому при безуспішності гемостатичних заходів.

1. Хворий 40 років при падінні з висоти одержав удар лівого підребер'я. Через 4 доби був госпіталізований з ознаками внутрішньої кровотечі. При огляді шкірні покрови бліді, пульс - 120 уд. за 1 хв., АТ - 80/40 мм рт. ст. Живіт роздутий, при пальпації м'який, резистентний у лівому підребер'ї. Позитивний симптом „ ваньки-встаньки”.

Чим обумовлений стан хворого та ушкодженням якого органа обумовлена кровотеча?

2. Хворий 69 років доставлений у лікарню з повної атрио-вентрикулярной блокадою. В приймальному відділенні в нього наступила зупинка серцевої діяльності.

Яка невідкладна допомога необхідна?

3. Хлопчик 7 років доставлений у дитячу хірургічну клініку через 2 години після падіння з велосипеда й удару поперековою областю об землю. Стан важкий, пульс 120 ударів у хвилину, нитковидний, сеча кольору м'ясних помиїв. Аналіз сечі: колір – бурий, рН – 7,0, питома вага – 1018 г/л, білок – 1,2 ‰, глюкоза – нема, кетонові тіла – ++, еритроцити – на все поле зору, лейкоцити – 10-12 у полі зору, епітелій – перехідний (місцями), слиз – помірна кількість.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі сечі мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

4. Хворий, 48 років, скаржиться на хрипоту, утруднення подиху, дискомфорт під час ковтання. Вважає себе хворим протягом п'яти місяців. До лікаря за допомогою звернувся вперше. При проведенні непрямої ларингоскопії: ліва голосова складка гіперемована, протягом усієї складки відзначається вузлувате стовщення, черпалуватий хрящ інфільтрований, рухливість лівої половини гортані обмежена. Лімфатичні вузли шиї не збільшені.

Визначите патологічні зміни в даних дослідженнях та патологію, для якої вони можуть бути характерні. Яка лікувальна тактика?

1. У хворого з надкликотним відкритим переломом стегна зі зсувом відзначаються онеміння, мерзлякуватість лівої кінцівки. АТ - 80\50 мм рт.ст., пульс - 120 уд. за хв. Ліва нижня кінцівка бліда, з мармуровим малюнком, холодна, активні рухи в суглобах ступні відсутні, з рани пульсуюча кровотеча яскраво-червоного кольору. Пульсація відзначається лише на стегновій артерії, дистальніше - відсутня.

Яке ускладнення перелому має місце? Яка лікувальна тактика?

2. Хворий з різаною раною середньої третини плеча доставлений у лікарню із джгутом, накладеним на верхню третину плеча 0,5 години тому назад. При надходженні пульс - 110 за 1 хв, АТ - 100/70 мм рт. ст, еритроцити 3,0х10¹²/л, Hb - 92 г/л, ДЦК - 1300 мл.

Які інфузійні засоби показані хворому для відновлення крововтрати?

3. Дівчинка 15 років надійшла у дитячу хірургічну клініку в ургентному порядку. Скарги на сильні болі в лівому підребер'ї, високу температуру. За тиждень до надходження перенесла тяжку ангіну. При огляді: стан дитини важкий, різка болючість в області лівої нирки, гектична лихоманка з падінням АТ. При УЗД – у верхньому полюсі лівої нирки округле утворення 3,5см у діаметрі з перифокальним набряком. Аналіз крові: еритроцити – 4,4·10¹²/л, гемоглобін – 132 г/л, кольоровий показник – 0,9, лейкоцити – 17·10⁹/л, еозинофіли – 3 %, паличкоядерні – 10 %, сегментоядерні – 82 %, лімфоцити – 2 %, моноцити – 3%, ШОЕ – 27 мм/год.

Які патологічні зміни в клінічному аналізі крові мають місце та для якої патології вони можуть бути характерними?

4. Хворий 48 років доставлений у лікарню зі скаргами на профузний кривавий стул. На момент госпіталізації АД 100/60 мм рт. ст., пульс 90 уд. за хв. Після гемостатичної терапії даних за маніфестацію кровотечі немає. Проведена фіброезофагоскопія, на 22 см. від верхніх різців визначається верхній полюс екзофітного утворення, циркулярно звужуючий просвіт стравоходу, частково прикритий згустком крові.

Який діагноз можна встановити на підставі цих даних? Яка лікувальна тактика?

1. Хворий надійшов із крапковою раною грудної клітини в проекції серця. Стан хворого важкий, скаржиться на задишку, пульс - 120 уд. за хв., АТ - 80/50 мм рт.ст., тони серця глухі. Межі серця при перкусії розширені вліво. При оглядовій рентгенографії органів грудної порожнини - розширення тіні серця вліво, зниження амплітуди коливань контуру серця. За даними електрокардіографії - зниження вольтажу комплексу QRS.

Чим обумовлено важкість стану хворого? Яка лікувальна тактика?

2. Хвора 28 років надійшла ургентно в хірургічну клініку (судинне відділення) через 7 діб після пологів із скаргами на сильний біль в верхніх відділах лівого стегна та в лівій паховій ділянці, неможливість ходьби із-за болю, значний набряк всієї лівої ноги та синюшність її шкіряних покривів.

1. Клінічний аналіз крові: НЬ-110 г/л; еритроцити-3,4х10¹²/_л; лейкоцити-9,6х10⁹/_л; еозинофіли-1%, паличкоядерні-5%, сегментоядерні-61%, лімфоцити-21%, моноцити-12%.

2.Клінічний аналіз сечі: Кількість-230,0 мол; мутність-помірна; осад-незначний; реакція-рН 5,0-кисла; щільність-1,022; білок-слабкі сліди; цукор-0,5%; мікроскопія: слиз-небагато; лейкоцити-5-7 в полі зору; еритроцити-2-3 в полі зору; епітелій-перехідний місцями; циліндри-немає; кристали-урати місцями.

3.Коагулограма: час згортання крові 4 хв; протромбіновий індекс 112%; час рекальціфікації-90 сек.;.фібриноген А-7,9 г/л; фібриноген Б- 3+; толерантність плазми до гепарину-5 хв.; час фібринолізу-більше 300 хв.

4.Оглядова рентгеноскопія органів грудної та черевної порожнин: легені та серце - без патології; в черевній порожнині - помірний пневматоз кишечника.

5.УЗД (кольорова доплерографія): в загальній стегновій та зовнішній клубовій венах при кольоровому доплеровському дослідженні магістральний кровотік не лоцується, оклюзуючі тромботичні маси гіпоехогенні (тривалістю до 5 діб), стінки вказаних вен ригідні.

Вкажіть патологічні зміни в дослідженнях та назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні.

Яка лікувальна тактика?

3. Дівчинка 4 років прийнята у дитячу хірургічну клініку в ургентному порядку. Стан важкий, заторможена, зі слів батьків ковтнула монету.

1. Клінічний аналіз крові: еритроцити – 4,3·1012/л, гемоглобін – 122 г/л, кольоровий показник – 0,85, лейкоцити – 6,1·109/л, еозинофіли – 1 %, паличкоядерні – 2 %, сегментоядерні – 62 %, лімфоцити –30%, моноцити – 5 %, ШОЕ – 15 мм/год. 2. Клінічний аналіз сечі: колір – ясно-жовтий, рн – 6,0, питома вага – 1018 г/л, білок – немає, глюкоза – немає, кетонові тіла – немає, еритроцити – 1-2 у полі зору, лейкоцити – 2-3 у полі зору, епітелій – перехідний (місцями), слиз – помірна кількість, бактерії – немає.

3. Рентгенологічне дослідження: Оглядовий знімок

Укажіть патологічні зміни в дослідженнях і назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні. Яка лікувальна тактика?

4. Хвора 64 років, близько 9 місяців назад був діагностован рак правої молочної залозі. Від лікування хвора відмовилася. У цей час викликала МСП зі скаргами на масивну кровотечу з області правої молочної залозі. Об'єктивно: Пульс 90 удару у хв., А.Т. 100/60 мм ртутного стовпа. У верхньому-зовнішньому квадранті правої молочної залози кратерообразное утворення розмірами 8х7х4 см дно кратера виконане згустками крові й рясно кровоточить.