
- •1. Спілкування і комунікація. Функції спілкування
- •2. Види професійного спілкування.
- •3. Типи і форми професійного спілкування.
- •4. Етапи спілкування
- •6. Ораторське мистецтво, його функції та закони
- •18. Етикет службової телефонної розмови
- •20. Збори, як форма прийняття колективного рішення
- •5. Особливості ділового спілкування
- •21. Особливості наради, як різновиду професійного спілкування
- •19. Перемовини, як форма колективного обговорення професійних проблем
- •13. Способи творення термінів.
- •12. Термін, його ознаки та види.
- •10. Презентація, як різновид публічного мовлення.
- •7. Доповідь як жанр публічного виступу, її різновиди.
- •8. Жанри публічних виступів: промова, лекція, виступ.
- •9. Аргументація як засіб переконання. Види аргументів.
- •11. Процес становлення української термінології.
- •14. Становлення та розвиток наукового стилю мовлення.
- •15. Особливості наукового тексту.
- •16. Науковий етикет.
- •17. Бесіда як різновид професійного мовлення.
- •22. Синоніми та пароніми у професійному мовленні.
- •23. Рецензія та відгук як різновиди документів наукового характеру.
- •24. Курсові та дипломні роботи як студентські наукові дослідження
- •25. Співбесіда з роботодавцем як різновид професійного мовлення.
7. Доповідь як жанр публічного виступу, її різновиди.
Доповідь — одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Доповідь є дуже важливим елементом системи зв'язків із громадськістю (приміром, повідомлення своєї точки зору на проблему, наукової та громадської позиції тощо). Розрізняються політичні; звітні, ділові доповіді. Політична доповідь, як правило, виголошується політичним діячем. Насичена багатим фактичним матеріалом, добре аргументована, цілеспрямована. Звітна доповідь – це промова, в якій офіційна особа повідомляє уповноваженому зібранню про здійснену колективом роботу, аналізує і оцінює її результати. Ділова доповідь – це документ, який містить виклад певних питань з висновками і пропозиціями, призначена для усного читання. Виступ по доповіді, як правило, короткий (5-15 хвилин) і фрагментарний за своїм характером: виступаючий торкається кількох питань, висвітлених у доповіді, і оформляє це не як єдине ціле, а як набір реплік.
8. Жанри публічних виступів: промова, лекція, виступ.
ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП - це один з видів усного ділового спілкування. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення та обставин спілкування виділяють такі основні жанри публічних виступів:
1) громадсько-політичні промови (лекції на громадсько-політичні теми, виступи на мітингах, на виборах, звітні доповіді, політичні огляди);
2) академічні промови (наукові доповіді, навчальні лекції, наукові дискусії);
3) промови з нагоди урочистих зустрічей (ювілейні промови, вітання, тости).
Лекція є формою пропаганди наукових знань. У ній, як правило, йде мова про вже вирішені наукові проблеми, до того ж більш загальні. За своїм змістом лекції надзвичайно різноманітні, за формою викладу - також (лектор має пристосовуватися до аудиторії, яка кожного разу чимось різниться від попередньої).
Промова - заздалегідь підготовлений публічний виступ на певну актуальну тему, звернений до широкого загалу. Розрізняють розважальні, інформаційні, агітаційні, вітальні промови.
Виступ - публічне виголошення промови з одного чи декількох питань. Поширеним є виступ за доповіддю. У такому виступі орієнтовно має бути вступ (вказівка на предмет обговорення), основна частина (виклад власних поглядів на певне питання), висновки (пропозиція, оцінка).
9. Аргументація як засіб переконання. Види аргументів.
Аргументація у широкому вжитку означає майстерний добір переконливих доказів. В основі аргументації лежить складна логічна операція, що є комбінацією суджень як елементів доведення.
Залежно від модусів публічного виступу розрізняють види аргументів в ораторській промові: - аргументи до логосу; - аргументи до етосу; - аргументи до пафосу.
Аргументи до логосу - це твердження, які стосуються предмета промови, тези, яка захищається оратором.
Аргументи до етосу й аргументи до пафосу - це твердження, які апелюють не до суті справи, а до учасників спілкування (як самого оратора, так і аудиторії).
Аргументи до пафосу - це твердження, які апелюють до почуттів.