Висновок до розділу іі

На дослідження пізнавальних процесів учнів було витрачено два тижні, які показали, що оптанти мають проблеми в навчальній діяльності саме з такими процесами як увага, пам'ять, уява та мислення.

Для роботи з учнями були обрані такі методики: для дослідження мислення - тест Торренса «Завершення картинок» (адаптація А.Н. Вороніним); для дослідження памʼяті - методика «Образна пам'ять» та методика «Вивчи слова»; з метою дослідження уваги - «Коректурна проба» Бурдона та методика Мюнстерберга «Діагностика вибірковості уваги дитини»; та з метою дослідження уяви - методика «Намалюй що-небудь».

В результаті діагностичної роботи з учнями можна зробити висновок, що пізнавальні процеси учнів 3-Б класу Р.Т. та Т.В. не достатньо розвинені. Тому з досліджуваними необхідно провести корекційну роботу, яка повинна бути направлена на розвиток саме цих пізнавальних процесів, що в подальшому має допомогти учням в навчанні, покращити рівень запам’ятовування, розвивати мислення та увагу і покращити загальну навчальну діяльність досліджуваних.

РОЗДІЛ ІІІ. Корекційна робота з молодшими школярами, спрямована на розвиток пізнавальних процесів молодших школярів

ІІІ.1. Обгрунтування програми корекції пізнавальних процесів молодших школярів

Проведена корекційна робота з учнями 3-Б класу Навчально-виховного комплексу Загальноосвітньої школи № 34 І-ІІ ступенів Економіко-правового ліцею «Сучасник» Т.В. та Р.Т. була розроблена та запропонована для проведення практичним психологом Комарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кельменецького району Адамчук Е.Г. для розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, які мають труднощі в навчанні.

Вибір та проведення саме запропонованої методики є ефективним, оскільки психологічний супровід дітей від самого початку навчання в школі дає змогу здійснювати динамічне спостереження, моніторинг розвитку сфер пізнання, почуттів та емоцій учнів. Однією із форм психологічного супроводу дітей у школі є розвивальні заняття. Робота з корекції пізнавальної сфери молодшого школяра проводиться з метою вдосконалення психічних процесів, що забезпечують успішність навчальної діяльності. Корекційні заняття спрямовані на розвиток недостатньо сформованих сторін психічної діяльності дитини.

Запропоновані розвивальні заняття можна проводити для дітей, які мають низький рівень розвитку психічних процесів відповідно до діагностування. Заняття проводяться емоційно в ігровій формі та з ігровою мотивацією. Тому в даній програмі широко використовуються різноманітні ігри (сюжетно-рольові, дидактичні, з правилами), ігрові завдання , вправи. Запропоновані в програмі завдання не є новими. Їх широко використовують на практиці, більшість з них апробовані в практичній роботі. Деякі з них є модифікаціями відомих психологічних методик та стандартизованих тестів. Ці методики можуть служити для поглибленого вивчення та для корекції пізнавальних процесів дитини.

Мета програми: активізація розвитку пізнавальних процесів, корекція психічних процесів до досягнення рівня вікової норми. Відповідно до мети вироблені завдання програми:

• сприяти розвитку особистісно активного ставлення до нового;

• формувати позитивне ставлення до навчання;

• підвищити рівень розвитку уяви, уваги, пам’яті, мислення молодших школярів, у яких є труднощі у навчанні.

Заняття з розвитку пізнавальних процесів об’єднані певною послідовністю:

• Перші 3 заняття спрямовані на розвиток уяви і фантазії.

• За ними йде блок із 4 занять спрямованих на розвиток концентрації та обсягу уваги із супутнім удосконаленням здатності до переключення та розподілу уваги.

• Наступні 3 занять присвячені розвитку пам’яті й поліпшенню якості відтворення об’єктів запам’ятовування.

• 2 найважчих заняття з розвитку й активізації розумових процесів.

Корекційно-розвивальні заняття з учнями слід проводити щодня. Загальна кількість занять – 12. Тривалість одного заняття: 30-35 хв.

Очікувані результати: після реалізації програми у дітей молодшого шкільного віку підвищиться рівень просторової, дивергентної та творчої уяви, збільшиться творча активність. Діти зможуть швидше зосереджувати, переключати та розподіляти увагу. Зможуть більше запам’ятовувати та швидше встановлювати логічні зв’язки, узагальнювати та абстрагувати.

Методи моніторингу та оцінки ефективності програми:

1. Методика «Діагностика образної памʼяті».

2. Тест Торренса «Завершення картинок» (Адаптація А.Н. Вороніна).

3. Методика «Коректурна проба».

4. Методика Мюнстенберга «Діагностика вибірковості уваги».

5. Методика «Намалюй що-небудь».

6. Методика «Вивчи слова».