3.. ОХОРОНА ПРАЦІ

Дипломна робота виконана з урахуванням вимог охорони праці, пожежної та екологічної безпеки.

Виходячи з методики виконання експериментальної частини науково-дослідної роботи, в експерименті використовуються електрична, теплова, механічна енергія.

На основі виявленого аналізу роботою передбачено заходи і засоби щодо забезпечення здорових безпечних умов праці та пожежної безпеки.

3.1 Виявлення та аналіз ШНВФ в мікробіологічній лабораторії. Заходи з охорони праці

3.1.1 Повітря робочої зони

Відповідно до класифікації робіт за важкістю та енеровитратами (ГОСТ 12.1.005 – 88), роботи, що виконуються у хімічній лабораторії належать до категорії робіт ІІ а – середньої важкості.

Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату в робочій зоні у хімічній лабораторії наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Оптимальний мікроклімат в приміщеннях

Період року	Категорія робіт	Температура,оС					Відносна вологість, %		Швидкість руху, м / с
		оптимальна	допустима				оптимальна	допустима, не більше	оптимальна, не більше	допустима, не більше
			верхня границя		нижня границя
			на робочих місцях
			постійних	непостійних	постійних	непостійних
Холод- ний	ІІІ а	18...20	23	24	17	15	40...60	75	0,2	Не більше 0,3
Теп- лий	ІІІ а	21...23	27	29	18	17	40...60	65 (при 26 оС)	0,3	0,2...0,4

Допустима температура зовнішніх поверхонь обладнання становить:

(3.1)

де – оптимальна температура повітря робочої зони в теплий період року, =27 [42].

Тоді

Згідно ДСП 9.9.5.-080-02 температура повітря в лабораторних кімнатах повинна підтримуватись у межах 18-20°С. В умовах жаркого клімату в робочих кімнатах та боксах встановлюються кондиціонери. Під час роботи з біологічним матеріалом їх вимикають.

В усіх лабораторіях необхідно передбачити обладнання автономної припливно-витяжної вентиляції з встановленням фільтрів тонкого очищення повітря, що викидається з "заразної" зони (або обладнання цих приміщень боксами біологічної безпеки).

В холодну пору року передбачена система центрального водяного опалення низького тиску виробничих приміщень.

Таблиця 3.2.

Коротка санітарна характеристика мікробіологічної лабораторії

Назва лабораторної установи	Шкідливі речовини, причини їх виділення	Група шкідливих речовин	ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони, мг/м3	Клас небезпеки шкідливих речовин	Засоби індивідуального захисту, тип, марка	Засоби першої допомоги	Метод. контролю вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони	Клас підрозділу згідно СН-245-71	Санітарна група виробничого процесу згідно СниП 2.09.04-87
Мікробіологічна лабораторія	Пил	Викликає алергічні реакції та фібрино-генна дія	1	3	Респіратор фільтруючий протигазовий	Провітрювання робочої зони, вологе прибирання Антигіста-мінні препарати	Ваговий	ІІІ	1б
	Спирт етиловий 70%	Загальнотоксичні, ураження ЦНС	1000	4	Респіратор фільтруючий протигазовий	Промити під проточною водою, обробити 6% розчином лимонної кислоти	Сигналізатори термохі мічні типу СТХ-7-1
	оцтова кислота	Подразнення слизових оболонок та опіки	5	3	Респіратор фільтруючий протигазовий	Промити під проточною водою	Датчики газоаналізатори
	ацетон	Наркотична дія, враження ЦНС	200	4	Респіратор фільтруючий протигазовий	Промити під проточною водою	Датчики газоаналізатори
	азотна кислота	Враження слизових оболонок та руйнування тканин	2	3	Респіратор фільтруючий протигазови, захисні окуляри ПО-1	Промити під проточною водою, обробити 2% розчином питної соди	Датчики газоаналізатори

3.1.2 Виробниче освітлення

Усі приміщення лабораторії повинні мати природне та штучне освітлення, яке відповідає вимогам СНиП П.4-79 та ДСН 3.3.6.042-99. Для окремих кімнат (термальна, бокс для досліджень на стерильність, фотолабораторія та інші) допускається відсутність- ариродного освітлення. У кожній кімнаті повинен бути загальний вимикач. Світильники і арматура повинні бути закритого типу і доступні для вологої обробки.

При орієнтуванні вікон на південь необхідно передбачити захист робочих столів від попадання прямого сонячного світла шляхом використання світлозахисних плівок, жалюзі з матеріалу, стійкого до дезінфектантів.

Роботи у мікробіологічній лабораторії відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 по зоровим умовам відносяться до ІІІ (високої точності) та IVa (середньої точності) розрядів. Норми освітлення згідно з ДБН 2.5-28-2006 наведені в таблиці 3.3

Характер зорової роботи	Розряд роботи	Штучне освітлення, лк		Суміщене, КПО, %
		Комбіно-ване	Загальне	Природне	Комбіноване
				бічне	бічне
Середньої точності	IV	750	300	1,5	0,9
Високої точності	ІІІ	1500-2000	400-500	-	3,0

Організація раціонального освітлення на робочих місцях – одна з умов забезпечення нормальної виробничої діяльності людини. Недостатня освітленість робочого місця може спричинити професійне захворювання або виробничий травматизм [55].

В залежності від джерела світла виробниче освітлення може бути природне, штучне та сполучене ( суміщене).

Норми освітлення регулюються згідно з ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення" , а також санітарними нормами.

Розрахунок природного освітлення

Цей розрахунок полягає у визначенні сумарної площі світлових прорізів, що потрібно для забезпечення нормованого значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) на робочих місцях.

Розрахунок площі світлових прорізів при бічному освітленні (через вікна), розраховується за формулою:

, (5.1)

де - площа світлових прорізів при бічному освітленні, м²;

- нормоване значення КПО , % (становить 1,4);

- коефіцієнт запасу ( становить 1,2);

- світлова характеристика вікон (становить 18);

- площа підлоги приміщення, м² (становить 36 м²);

- коефіцієнт затінення вікон будівлями, що стоять навпроти (становить 1);

- коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні за рахунок світла відбитого від поверхні приміщення підстеляючого шару прилеглого до будівлі (становить 2,45);

- загальний коефіцієнт світлопропускання. Визначається за формулою:

, (5.2)

де - коефіцієнт світлопропускання матеріалу (становить 0,8);

- коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамі світлопрорізу (становить 0,75);

- коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях покриття (становить 1);

- коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях (становить 0,8);

- коефіцієнт, який враховує втрати світла при захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями ( становить 0,9).

Розрахунок

м²

Отже, для лабораторії площа світлових прорізів при бічному освітленні становить 8,2 м².

Розрахунок штучного освітлення

Дозволяє визначити світловий потік, створений лампами, розрахувати освітленість в робочому приміщенні або за даним рівнем освітленості – потрібну кількість світильників.

Основне рівняння:

(5.3)

де F — світловий потік однієї лампи, лм.

Обираємо лампу ЛД – 40 з потужністю 40 Вт та світловим потоком 1960 лм;

— мінімальна нормована освітленість, лк (становить 150 лк);

— площа приміщення, м² (становить 36 м²);

— коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників (становить 1,3);

— поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення (приймаємо 1,1);

– кількість ламп;

η — коефіцієнт використання світлового потоку освітлюваної установки у частках, для його знаходження знайдемо індекс приміщення:

, (5.4)

де а, b — відповідно ширина та довжина приміщення, м (що становить 6 та 6 м відповідно);

— висота підвішування світильників над робочою поверхнею, м (становить 2 м).

Розрахунок:

Коефіцієнти відбиття та становлять відповідно 70 % і 50 %.

За довідниковими таблицями знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку, що становить 56 %.

За формулою (5.3) знаходимо кількість ламп, що потрібні для забезпечення нормальної мінімальної потужності:

(5.5)

штук

Знайдемо необхідну кількість світильників N:

, (5.6)

де - кількість ламп у світильнику (становить 2)

штук

Отже, для нормальної роботи працівників в лабораторії площею 36 м² при штучному освітлені потрібно 9 ламп марки ЛД – 40 потужністю 40 Вт та світловим потоком 1960 лм, які розташовані у 5 світильниках по 2 штуки.