
- •Поняття про методику української мови в початковій школі як науку, її предмет, мета і завдання.
- •Наукові основи і джерела методики навчання української мови в початковій школі.
- •Методи наукового дослідження в методиці навчання української мови в початковій школі як науці.
- •Зміст і побудова курсу методики навчання української мови в початковій школі.
- •Зміст державного стандарту початкової загальної освіти
- •Зміст «Програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів (1-4 класи)»
- •Принципи, методи, дидактичні засоби навчання української мови в початковій щколі
- •Урок як основна форма навчально-виховного процесу з рідної мови
- •Нестандартні уроки української мови в поч. Школі
- •Українська мова як навчальний предмет
- •Психологічні і лінгвістичні засади методики навчання грамоти
- •Читання і письмо – основні складові навчання грамоти
- •Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- •Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •Основні періоди й етапи навчання грамоти
- •Добукварний період
- •Букварний період
- •Робота над іншими видами мовленнєвої діяльності в період навчання грамоти
- •Післябукварний період
- •Особливості уроків навчання грамоти у малокомплектній школі
- •Особливості методики вивчення розділу «Мова і мовлення»
- •Особливості методики вивчення розділу «Текст»
- •Робота над текстом у 1-2 класах
- •Робота над текстом у 3-4 класах
- •Значення знань із синтаксису в початкових класах
- •Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •Формування поняття про речення
- •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •Види вправ із синтаксису та пунктуації
- •Завдання вивчення лексикології в початковій школі
- •Наукові засади методики навчання елементів лексикології в початковій школі
- •Організація вивчення лексикології на уроках рідної мови
- •Основні принципи опрацювання лексичних тем
- •Види вправ з лексики
- •Поняття про слово
- •Робота над переносним значенням слів
- •Робота з багатозначними словами
- •Робота з синонімами
- •Вивчення антонімів
- •Засвоєння молодшими школярами явища омонімії
- •Методика лексичного розбору
- •Елементи фразеології в навчанні рідної мови
- •Характеристика словника молодшого школяра
- •Словникова робота в початковій школі
- •Методика вдосконалення дитячого мовлення на лексичному рівні
- •Словниково-логічні вправи
- •Методика роботи з діалектизмами
- •Наріччя та говори на території України
- •Загальні мовні особливості говорів
- •Діалектна лексика на території України
- •Особливості методики вивчення частин мови
- •Етапи і методика формування граматичних понять
- •Методика вивчення іменника
- •Методика вивчення прикметника
- •Методика вивчення займенника
- •Методика вивчення дієслова
- •Методика вивчення прислівника
- •Методика ознайомлення з числівником
- •Методика ознайомлення зі службовими словами
- •Особливості методики вивчення розділу «Будова слова»
- •Завдання та етапи вивчення морфемної будови слова
- •Лінгвістичні засади методики вивчення морфеміки і словотвору в початковій школі
- •Пропедевтика словотворчої роботи в 1-2 класах
- •Засвоєння молодшими школярами понять із галузі морфеміки і словотвору
- •Поглиблення знань учнів про морфемну будову слова та словотворення під час вивчення основних частин мови
- •Робота над значущими частинами слова в аспекті розвитку мовлення молодших школярів
- •Особливості методики вивчення фонетики і графіки
- •Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- •Вивчення теми «Голосні звуки та позначення їх буквами»
- •Вивчення теми «Приголосні звуки. Тверді та м'які приголосні, способи позначення їх на письмі»
- •Вивчення теми «Дзвінкі і глухі приголосні»
- •Вивчення теми «Склад», «Наголос»
- •Звуковий і звуко-буквений аналізи, методика їх проведення
- •Орфографія як предмет вивчення; поняття про орфограму; лінгвістична природа написань
- •Психологічні основи методики навчання орфографії
- •Процес формування орфографічних дій і навичок правопису
- •Умови формування в учнів орфографічної грамотності
- •Правила правопису. Робота над їх засвоєнням
- •Види правописних вправ. Методика їх проведення
- •Орфографічний розбір
- •Методика роботи над фонетичними написаннями
- •Засвоєння молодшими школярами морфологічних написань
- •Особливості засвоєння смислових написань.
- •Запам’ятовування історичних написань
- •Робота над пунктуацією на уроках рідної мови
- •Орфографічні та пунктуаційні помилки. Робота над ними до розділу «методика вивчення орфографії»
Нестандартні уроки української мови в поч. Школі
Нестандартні уроки – новий тип або клас уроків, які мають гнучку структуру, характеризуються особливою довірчою атмосферою між учасниками навчального процесу, що створює максимально сприятливі умови для перетворення учнів на активних суб’єктів цього процесу.
Істотними ознаками нестандартного уроку є:
1) гнучкість структурної побудови; (Відмова від жорсткої побудови навчального заняття розкріпачує вчителя, сприяє можливості урізноманітнювати методику і техніку його проведення)
2) зміна усталених функцій учителя й учнів; (На нетрадиційних уроках учні є активними суб’єктами навчально-пізнавальної діяльності. За таких умов школярі стають зацікавленими однодумцями, рівноправними співучасниками педагогічного процесу)
3) активне застосування групових форм роботи; (Така співпраця сприяє формуванню позитивної мотивації навчання, розвитку відповідальності, взаємопідтримки)
4) максимальна реалізація міжпредметних зв’язків. (Інтегровані, міжпредметні уроки дають можливість формувати цілісне уявлення про проблему, яка вивчається)
У творчому досвіді вчителів України існує близько 50 нестандартних форм організації навчально-виховного процесу. Однак єдина класифікація нестандартних уроків ще не склалася, хоча добірка їх уже досить різноманітна.
Існує думка про доцільність групування нестандартних уроків на такі:
▪ бінарні уроки – заняття, на яких матеріал теми уроку подається блоками з різних предметів. Такий нестандартний урок готують учителі-предметники, кожен із яких проводить етап уроку відповідно до того предмета, який викладає. Підготовкою до проведення таких занять є етапи підготовки:
— ознайомлення вчителів-предметників з чинними програмами;
— знаходження суміжних тем у програмах з різних предметів;
— складання структури майбутнього уроку;
— написання спільного плану-конспекту
▪ інтегровані уроки;
На інтегрованих уроках споріднений матеріал різних галузей знань спресовується навколо однієї теми, розглядається з різних боків.
1) Визначення об’єкта, що вивчається.
2) З’ясування можливих зв’язків з іншими науками.
3) Добір інформації про об’єкт із позиції основного навчального предмета.
4) Добір додаткової інформації про об’єкт із погляду інших взаємопов’язаних
предметів.
5) Висновок.
Найефективнішим є інтегрування предметів мовного циклу за зразком:
читання — мова;
мова — читання, народознавство, музика;
читання — природознавство;
мова — природознавство.
▪ віршовані (римовані) уроки;
це такі нестандартні форми організації навчального процесу, які проводяться на віршованому матеріалі. Усі етапи такого уроку, усі завдання, пояснення — римовані тексти. Подібні уроки максимально зосереджують увагу школярів, бо матеріал подається стисло — віршами, і не можна пропустити основного, треба чітко виділити його і зробити висновки.
▪ уроки-ігри.
Найчисленнішою із запропонованих є група уроків-ігор, яка водночас передбачає шість основних форм організації навчання:
• уроки-дискусії;
До уроків-дискусій належать урок-діалог, урок-диспут, урок запитань і відповідей, урок-круглий стіл, урок-прес-конференція, урок — проблемний стіл, урок-семінар, урок-суд, урок-телеміст тощо. Такі уроки проводяться після вивчення певної теми з метою поглиблення і систематизації знань школярів. Уроки-дискусії дають добру нагоду виявити різні позиції зі складного питання, залучити учнів до активної роботи, сприяють розвитку їхніх пізнавальних інтересів, збагаченню лексичного запасу, необхідного для висловлення своїх думок в усній чи письмовій формі
• уроки-дослідження;
Уроки-дослідження — це лінгвістична лабораторія учнів, що може реалізуватися у вигляді уроку-пошуку, уроку-знайомства, уроку — панорами ідей, уроку «Що? Де? Коли?» тощо. Такі уроки створюють умови для самостійної роботи учнів в опануванні навчального матеріалу. Дослідницька діяльність школярів неможлива без запитань: «Як?», «Чому?», «Звідки?» Таке ведення уроку захоплює увагу дітей, загострює розум і напружує волю в розв’язані поставлених завдань Цінність уроків-досліджень полягає в тому, що під час їх проведення поєднуються індивідуальні та групові форми роботи
• уроки-звіти;
Уроки-звіти — це нестандартні форми ведення навчально-виховного процесу, спрямовані на перевірку знань, умінь і навичок учнів з певних тем. Вибудовуючись у вигляді уроку-аукціону, уроку-заліку, уроку-інтерв’ю, уроку-концерту, уроку-презентації, уроку-ярмарку, уроку — огляду знань. Значущість уроків-звітів безсумнівна: це і повторення вивченого мовного матеріалу, і розширення світогляду учнів, розвиток їхнього мовлення і мислення, уміння спілкуватися, виховання культури поведінки.
• уроки-змагання;
Уроки-змагання — це урок-конкурс, урок-турнір, урок-брейн-ринг, урок-вікторина, урок-КВК тощо. Проведення таких уроків робить процес навчання інтенсивним, оскільки він створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацювати, допомагає розкрити особистісні здібності задля перемоги своєї команди.
• уроки-мандрівки;
Найпоширенішою формою ведення навчально-виховної діяльності в початковій школі є уроки-мандрівки. Урок-екскурсія, урок-марафон, урок-подорож. Їх різновидами можуть бути уроки-екскурси (у минуле, у майбутнє), уроки-подорожі (за планом чи за картою). Уроки-мандрівки, що проводяться в умовах класної кімнати, передбачають виготовлення карти чи плану, за якими буде здійснено подорож (до замку Граматики, у володіння Дієслова, у країну Королеви книг) та доречний добір музичного матеріалу.
• уроки — сюжетні замальовки - побудовані на конкретному театральному сюжеті, де учні виконують певні ролі.
Уроку-вечорниць, уроку-драматизації, уроку-казки, уроку-фестивалю, уроку — усного журналу учні чекають з нетерпінням, бо такі заняття проводяться зрідка (двічі-тричі на рік), оскільки вони вимагають ґрунтовної підготовки.
Виконуючи ролі казкових персонажів, діти навчаються виразно і правильно говорити, набувають уміння триматися перед аудиторією. Готуючись до уроку, вони виготовляють афіші-оголошення, надсилають запрошення, набувають навичок культури писемного ділового мовлення.
Отже, нестандартний урок у контексті мовленнєвої освіти — це важливий засіб реалізації творчої діяльності вчителя й учнів, що спрямований на пошук нових форм розкриття внутрішньої суті мовних явищ шляхом гри, диспуту, експерименту, дослідження, аналізу. Створюючи атмосферу співробітництва в напрямі суб’єкт-суб’єктних стосунків учителя й учнів, нестандартні уроки дають можливість підводити учнів до усвідомленої та емоційно пережитої потреби міркувати, аналізувати, робити висновки, давати пропозиції, інакше кажучи, забезпечують активний мовленнєвий розвиток молодших школярів. Однак нестандартні уроки не слід розглядати як альтернативу традиційного уроку.