
- •Поняття про методику української мови в початковій школі як науку, її предмет, мета і завдання.
- •Наукові основи і джерела методики навчання української мови в початковій школі.
- •Методи наукового дослідження в методиці навчання української мови в початковій школі як науці.
- •Зміст і побудова курсу методики навчання української мови в початковій школі.
- •Зміст державного стандарту початкової загальної освіти
- •Зміст «Програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів (1-4 класи)»
- •Принципи, методи, дидактичні засоби навчання української мови в початковій щколі
- •Урок як основна форма навчально-виховного процесу з рідної мови
- •Нестандартні уроки української мови в поч. Школі
- •Українська мова як навчальний предмет
- •Психологічні і лінгвістичні засади методики навчання грамоти
- •Читання і письмо – основні складові навчання грамоти
- •Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- •Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •Основні періоди й етапи навчання грамоти
- •Добукварний період
- •Букварний період
- •Робота над іншими видами мовленнєвої діяльності в період навчання грамоти
- •Післябукварний період
- •Особливості уроків навчання грамоти у малокомплектній школі
- •Особливості методики вивчення розділу «Мова і мовлення»
- •Особливості методики вивчення розділу «Текст»
- •Робота над текстом у 1-2 класах
- •Робота над текстом у 3-4 класах
- •Значення знань із синтаксису в початкових класах
- •Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •Формування поняття про речення
- •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •Види вправ із синтаксису та пунктуації
- •Завдання вивчення лексикології в початковій школі
- •Наукові засади методики навчання елементів лексикології в початковій школі
- •Організація вивчення лексикології на уроках рідної мови
- •Основні принципи опрацювання лексичних тем
- •Види вправ з лексики
- •Поняття про слово
- •Робота над переносним значенням слів
- •Робота з багатозначними словами
- •Робота з синонімами
- •Вивчення антонімів
- •Засвоєння молодшими школярами явища омонімії
- •Методика лексичного розбору
- •Елементи фразеології в навчанні рідної мови
- •Характеристика словника молодшого школяра
- •Словникова робота в початковій школі
- •Методика вдосконалення дитячого мовлення на лексичному рівні
- •Словниково-логічні вправи
- •Методика роботи з діалектизмами
- •Наріччя та говори на території України
- •Загальні мовні особливості говорів
- •Діалектна лексика на території України
- •Особливості методики вивчення частин мови
- •Етапи і методика формування граматичних понять
- •Методика вивчення іменника
- •Методика вивчення прикметника
- •Методика вивчення займенника
- •Методика вивчення дієслова
- •Методика вивчення прислівника
- •Методика ознайомлення з числівником
- •Методика ознайомлення зі службовими словами
- •Особливості методики вивчення розділу «Будова слова»
- •Завдання та етапи вивчення морфемної будови слова
- •Лінгвістичні засади методики вивчення морфеміки і словотвору в початковій школі
- •Пропедевтика словотворчої роботи в 1-2 класах
- •Засвоєння молодшими школярами понять із галузі морфеміки і словотвору
- •Поглиблення знань учнів про морфемну будову слова та словотворення під час вивчення основних частин мови
- •Робота над значущими частинами слова в аспекті розвитку мовлення молодших школярів
- •Особливості методики вивчення фонетики і графіки
- •Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- •Вивчення теми «Голосні звуки та позначення їх буквами»
- •Вивчення теми «Приголосні звуки. Тверді та м'які приголосні, способи позначення їх на письмі»
- •Вивчення теми «Дзвінкі і глухі приголосні»
- •Вивчення теми «Склад», «Наголос»
- •Звуковий і звуко-буквений аналізи, методика їх проведення
- •Орфографія як предмет вивчення; поняття про орфограму; лінгвістична природа написань
- •Психологічні основи методики навчання орфографії
- •Процес формування орфографічних дій і навичок правопису
- •Умови формування в учнів орфографічної грамотності
- •Правила правопису. Робота над їх засвоєнням
- •Види правописних вправ. Методика їх проведення
- •Орфографічний розбір
- •Методика роботи над фонетичними написаннями
- •Засвоєння молодшими школярами морфологічних написань
- •Особливості засвоєння смислових написань.
- •Запам’ятовування історичних написань
- •Робота над пунктуацією на уроках рідної мови
- •Орфографічні та пунктуаційні помилки. Робота над ними до розділу «методика вивчення орфографії»
Орфографічний розбір
Одним з найважливіших видів роботи майже на кожному уроці рідної мови в початковій школі є орфографічний розбір. Як і інші види мовного аналізу, він застосовується на різних етапах уроку переважно з навчальною метою, хоч може виконувати і контрольну функцію, оскільки, пояснюючи орфограму, учень приводить у дію весь необхідний запас теоретичних знань, умінь і навичок з фонетики й графіки, лексики, словотвору, морфології та синтаксису. Цілком зрозуміло, що включення орфографічного розбору в уроки вивчення більшості програмових тем зумовлено як зв’язками орфографії з іншими розділами науки про мову, так і важливістю, складністю і тривалістю формування в учнів міцної орфографічної грамотності. Систематична робота, пов’язана з поясненням орфограм, привчає школяра до певної послідовності операцій, певного ходу міркувань. Конкретизація загальної схеми орфографічного розбору залежить від характеру умов вибору орфограми і формулювання орфографічного правила. Пропонується такий порядок орфографічного розбору:
1. Знайти орфограму або орфограми в слові (якщо проводиться не частковий, а повний аналіз виділеного слова).
2. Співвіднести виділену орфограму з відповідним правилом і дати визначення цього орфографічного правила.
3. Графічно позначити орфограму в слові.
Орфографічний розбір може бути повним і частковим. Частковий розбір дає можливість закріпити тільки-но вивчену орфограму. Повний орфографічний розбір передбачає аналіз усіх орфограм, які трапилися у слові або тексті. Найчастіше він має місце під час систематизації й узагальнення вивченого орфографічного матеріалу, а також виконання тренувальних вправ на етапі вдосконалення правописних навичок школярів. Слід зауважити, що орфографічний розбір не є чимось ізольованим, він входить до системи орфографічних вправ, може бути елементом списування або диктанту. Для правильного вибору орфограми у слові необхідно зіставити написання, які визначаються вимовою, і написання, що регулюються орфографічними правилами. Для цього слід визначити в слові наголос, поділити слово на склади, знайти наголошений склад і наголошений голосний. Знайти орфограму — означає вказати її місце в морфемі. Слово розбирається за будовою, виділяються його значущі частини. Для правильного вибору орфограми необхідним є також урахування морфологічних умов (приналежності до певної частини мови), семантики морфем. Пояснення орфограми в слові завершується формулюванням правила, яке регулює її написання. Формулювання правила є узагальненням конкретного випадку пояснення орфограми в слові і водночас створює передумови для виконання низки орфографічних вправ на закріплення правопису орфограми. Молодший школяр виконує орфографічний розбір в усній формі. Пояснення ним орфограми є зв’язним міркуванням. При цьому вчитель стежить за логічною структурою викладу думок, умінням учня встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Різновидами орфографічного розбору є фонетико-орфографічний і граматико-орфографічний. Фонетико-орфографічний розбір слова передбачає аналіз фонетичних написань. За своєю суттю й методикою він нагадує частковий звуко-буквений розбір. Граматико-орфографічний розбір має на меті пояснити правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників, особових закінчень дієслів тощо. Отже, під час його проведення учні називають граматичні ознаки слова. Наприклад: читаємо — дієслово теперішнього часу, множина, 1 особа, належить до І дієвідміни, тому що в 3 особі множини має закінчення -ють (читають). А ми знаємо, що дієслова І дієвідміни в 1 особі множини мають закінчення -емо, -ємо. Отже: читаємо.
Найскладнішим видом орфографічного розбору є аналіз морфологічних написань. Тут має місце поєднання фонетико-орфографічного і морфемного розбору. Наприклад: у слові глибокий наголошений склад бо. Корінь слова глиб- (глибина, заглибитися, глибочінь). Ненаголошений голосний у корені. Ми знаємо правило правопису слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені. Добираємо перевірне споріднене. Таким словом є глибоко. Тепер у корені чітко вимовляємо звук [и]. Значить, у слові глибокий слід писати букву и.