72. Особливості методики вивчення фонетики і графіки

73. Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків

Уже в період навчання грамоти(1 кл.)діти шляхом часткового звукового аналізу вчаться виділяти окремі звуки із звукового комплексу — слова, проводять спостереження за зміною значення слова залежно від зміни того чи іншого звука (лис—ліс,ніч—піч),послі­довно називають звуки в слові,визначають голосні і пригол., пригол. тверді і м'які, на основі поскладового вимовляння вчаться ділити слово на склади,а також робити звукові моделі слів. Ці уміння є основою для успішного засвоєння розділу «Звуки і букви» у 1—2 кл. В учнів поглиблюються знання про звукову систему укр. мови. Формуються сталі уявлення про те,що звуки мови по­діляються на дві великі групи — голосні і пригол. З метою чіткості і свідомості засвоєння знань під час класифікації звуків на гол. і пригол. учнів слід орієнтувати на такі ознаки:спосіб вимови (при вимові гол. повітря вільно ви­ходить через ротову порожнину,при вимові пригол. — натрапляє на ряд перешкод (язик,зуби,губи);характер звучання (при вимові гол. чуємо тільки голос,при вимові пригол. — голос і шум або тільки шум);властивість утворювати склад (гол. звуки утворюють склад самі по собі,пригол. — лише в сполученні з гол.)Всі ці знання учні мають одержувати способом спостереження за артикуляційним апаратом (органами мовлення) під час вимови окремих звуків, вправлянь у вимовлянні звуків і аналізу особливостей їх вимови. Під час вивчення цього розділу доцільними будуть вправи фонетичного й артикуляційного характеру,спрямовані на формув. умінь класифікув. звуки,наприклад,1) назвіть звуки,під час вимови яких повітря вільно проходить через ротову порожнину;2) назвіть звуки, під час вимови яких створюється перешкода губами ([б],[п],[в],[м], [ф]),зубами і кінчиком язика ([д],[т],[з])і т. д. Передувати таким вправам мають спостереження за артикуляційним апаратом в процесі вимови гол. і пригол.

74. Вивчення теми «Голосні звуки та позначення їх буквами»

Під час вивчення цієї теми учні мають одержати знання про те, що в укра­їнській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [і], [и] — і що на письмі вони позначаються десятьма буквами: а, о, у, е, і, и, я, ю, є, ї. Цей матеріал є чи не найскладнішим у початкових класах. Під час його опра­цювання найдоцільнішим буде прийом евристичної бесіди, яка проводиться на основі спостережень за мовним матеріалом, звуко-буквеного аналізу, зіставлення голосних звуків і букв, якими вони позначаються. Засвоєння цього матеріалу умовно можна поділити на кілька етапів. На першому проводиться зіставлення голосних звуків і букв, якими вони позначаються: звук — [а] [о] [у] [е] [и] [і] буква — а о у е и і

— Чи всі букви, які позначають голосні звуки, ми записали? — веде бесіду вчитель. Учні пригадують, що є ще букви я, ю, є, ї.

Учитель записує букви, які залишились, до ряду букв і ставить знак питання в ряду звуків. Учням на основі спостережень слід дійти висновку про те, яке звукове значення мають ці букви. Отже, на наступному етапі проводяться спостереження над звуковим значенням букв я, ю, є, ї. Учням поступово пропонуються для звуко-буквеного аналізу слова, де зазначені букви знаходяться: а) на початку слова, складу (яма, Юра, біліє, їду); б) у середині складу (люк, ляк, синє). У результаті спостережень за вимовою і звуко-буквеного аналізу учні повинні вирішити поставлену перед ними проблему.

Під час вивчення теми «Голосні звуки і позначення їх буквами» важливо запобігти помилкам, які є наслідком змішування звуків і букв. Так, досить часто на уроці можна почути: буква я вживається для пом'якшення попереднього при­голосного (наприклад, у слові ляк). По-перше, слід пам'ятати, що буква аж ніяк не може впливати на м'якість звука, оскільки звук сам по собі м'який (прислухайтесь: [л'ак]). По-друге, буква — це лише графічний знак, який вживається на письмі, щоб передати (позначити) м'якість у цьому випадку звука [л' ] перед [а]. Отже, м'якість звука не залежить від букви, яка його позначає, а навпаки — вживання тієї чи іншої букви залежить від звука, його якості.