68. Пропедевтика словотворчої роботи в 1-2 класах

Суть пропедевтичного введення елементів морфеміки й словотвору до змісту уроків читання й письма в 1 класі полягає в тому, щоб привернути увагу дітей до споріднених слів, їх значущих частин задовго до теоретичного опрацювання цього матеріалу (можливості для цього надають сторінки букваря).

Зміст пропедевтичної роботи охоплює формування в учнів на практичній основі уявлення про споріднені слова, ознайомлення їх із семантикою поширених у дитячому мовленні префіксів і суфіксів, найпростішими випадками морфологічного способу творення слів, вироблення в учнів умінь точно вживати споріднені слова в мовленнєвій практиці.

На уроках навчання грамоти слід запобігати змішуванню понять «словозміна» і «словотворення» Так, складаючи за малюнком кілька речень про маму, діти помічають, як це слово змінюється. Також можна запропонувати розглянути графічні схеми речень, конкретизувавши їх відомими першокласникам друкованими словами, і скласти самостійно речення за поданими моделями. Аналізуючи ці речення, учитель зосереджує увагу школярів на однаковому значенні надрукованих слів.

Удаючись до різноманітних прийомів пояснення учням значень незрозумілих слів, учитель не повинен забувати і про такий спосіб, як добір спільнокореневих слів. Наприклад: красень — красивий, польова — поле. У процесі спостережень за спільнокореневими словами в текстах слід зауважити, що такі слова вживати поряд недоцільно.

Слід зосередити увагу першокласників на словах із суфіксами оцінки (переважно зі зменшувально-пестливими), що трапляються на сторінках букваря, а також у дитячих віршах, загадках, прислів'ях, скоромовках.

Для першокласників цілком доступними є завдання на знаходження чи творення слів, які означають маленькі предмети, підписування предметних малюнків, де зображене відрізняється тільки розміром. Не становить значних труднощів для них і відкидання зменшувально-пестливих суфіксів від похідних слів. Скажімо, прочитавши з дошки слова пеньок, гайок, жменька, кавунчик, вагончик, клас «друкує» в зошитах слова, що називають великі предмети (пень, гай, кавун і т. д.). Від іменників із суфіксами суб'єктивної оцінки поступово переходять до прикметників та прислівників з такими самими відтінками (маленька, тепленька, новісінька, раненько). Зазначимо, що вживання емоційно-експресивних слів у мовленні має бути доречним. Не можна допускати перенасиченості дитячих зв'язних вислов­лювань словами зі зменшувально-пестливим значенням.

Систематичне виконання першокласниками найпростіших завдань на творення слів запобігатиме виробленню в них формального підходу до виділення морфем у 2—4 класах.

Важливе завдання пропедевтичних словотворчих спостережень — допомогти учням практично засвоїти роль префіксів у творенні слів рідної мови. Тут доцільно вдатися до прийому ілюстрації слів діями. Наприклад, одному з учнів учитель пропонує вийти з класу, зайти в клас, підійти до стола, викласти з портфеля книжки, перекласти їх з місця на місце і т. ін. Учні стежать за діями свого товариша і називають їх. Відмінність у значенні дієслів з різними префіксами першокласники помітять самі, ілюструючи їх діями іграшкової машини (поїхати, приїхати, переїхати, доїхати, об’їхати) або сюжетними малюнками.

Описана пропедевтична робота має велике значення, оскільки вона дає можливість створити надійне підґрунтя для осмислення учнями характерних ознак морфем, розуміння їх ролі. Крім того, підготовчі вправи з морфеміки й словотвору в 1 класі сприяють формуванню в дітей мовного чуття, здатності виявляти смисловий зв'язок між словами, подібність і відмінність у їх звукових і буквених формах, уміння практично конструювати слова з похідною основою і доречно вживати їх у власному мовленні.

Опрацювання теми «Споріднені слова. Корінь слова» в 2 класі є логічним продовженням пропедевтичної словотвірної роботи. Про її ефективність свідчить правильне виконання учнями завдань на відшукування та добір споріднених слів, виділення їх спільної частини, тлумачення мотивованих назв предметів, заміну словосполучень одним словом (нести службу — служити), творення споріднених слів і введення їх у синтаксичні одиниці та зв'язні тексти.

Під час виконання завдань на змінювання за питаннями слів різних частин мови, словосполучень, а також на відновлення деформованих речень закріплюється уявлення другокласників про словозміну як самостійний рівень мовної системи.

Поняття про споріднені слова учні засвоюють за допомогою гніздування слів. Можна також побудувати зв'язну розповідь, щоб показати їм, у якому контексто­вому оточенні вживаються слова певного словотворчого гнізда.

Таким чином, поняття споріднені слова формується в молодших школярів на основі смислового зіставлення спільнокореневих слів, розкриття їх семантики за допомогою одного й того самого слова. Саме такий підхід до навчання дітей визначати, чи є слова спорідненими, сьогодні вважається лінгвістично грамотним.

Отже, на описаному етапі роботи над будовою слова важливо, щоб учні глибоко усвідомили такі важливі ознаки споріднених слів, як смислова близькість і наявність спільної частини (кореня). Для цього кожний висновок про приналежність певного слова до сім'ї спільнокореневих слів має підтверджуватися поясненням його лексичного значення. Наприклад, слова папір, папірець, папірчик, паперовий є спорідненими, бо вони близькі за значенням; папірець і папірчик — це маленькі аркуші паперу, паперовий — зроблений з паперу. Ці слова мають спільну частину (корінь).