
- •Поняття про методику української мови в початковій школі як науку, її предмет, мета і завдання.
- •Наукові основи і джерела методики навчання української мови в початковій школі.
- •Методи наукового дослідження в методиці навчання української мови в початковій школі як науці.
- •Зміст і побудова курсу методики навчання української мови в початковій школі.
- •Зміст державного стандарту початкової загальної освіти
- •Зміст «Програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів (1-4 класи)»
- •Принципи, методи, дидактичні засоби навчання української мови в початковій щколі
- •Урок як основна форма навчально-виховного процесу з рідної мови
- •Нестандартні уроки української мови в поч. Школі
- •Українська мова як навчальний предмет
- •Психологічні і лінгвістичні засади методики навчання грамоти
- •Читання і письмо – основні складові навчання грамоти
- •Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- •Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •Основні періоди й етапи навчання грамоти
- •Добукварний період
- •Букварний період
- •Робота над іншими видами мовленнєвої діяльності в період навчання грамоти
- •Післябукварний період
- •Особливості уроків навчання грамоти у малокомплектній школі
- •Особливості методики вивчення розділу «Мова і мовлення»
- •Особливості методики вивчення розділу «Текст»
- •Робота над текстом у 1-2 класах
- •Робота над текстом у 3-4 класах
- •Значення знань із синтаксису в початкових класах
- •Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •Формування поняття про речення
- •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •Види вправ із синтаксису та пунктуації
- •Завдання вивчення лексикології в початковій школі
- •Наукові засади методики навчання елементів лексикології в початковій школі
- •Організація вивчення лексикології на уроках рідної мови
- •Основні принципи опрацювання лексичних тем
- •Види вправ з лексики
- •Поняття про слово
- •Робота над переносним значенням слів
- •Робота з багатозначними словами
- •Робота з синонімами
- •Вивчення антонімів
- •Засвоєння молодшими школярами явища омонімії
- •Методика лексичного розбору
- •Елементи фразеології в навчанні рідної мови
- •Характеристика словника молодшого школяра
- •Словникова робота в початковій школі
- •Методика вдосконалення дитячого мовлення на лексичному рівні
- •Словниково-логічні вправи
- •Методика роботи з діалектизмами
- •Наріччя та говори на території України
- •Загальні мовні особливості говорів
- •Діалектна лексика на території України
- •Особливості методики вивчення частин мови
- •Етапи і методика формування граматичних понять
- •Методика вивчення іменника
- •Методика вивчення прикметника
- •Методика вивчення займенника
- •Методика вивчення дієслова
- •Методика вивчення прислівника
- •Методика ознайомлення з числівником
- •Методика ознайомлення зі службовими словами
- •Особливості методики вивчення розділу «Будова слова»
- •Завдання та етапи вивчення морфемної будови слова
- •Лінгвістичні засади методики вивчення морфеміки і словотвору в початковій школі
- •Пропедевтика словотворчої роботи в 1-2 класах
- •Засвоєння молодшими школярами понять із галузі морфеміки і словотвору
- •Поглиблення знань учнів про морфемну будову слова та словотворення під час вивчення основних частин мови
- •Робота над значущими частинами слова в аспекті розвитку мовлення молодших школярів
- •Особливості методики вивчення фонетики і графіки
- •Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- •Вивчення теми «Голосні звуки та позначення їх буквами»
- •Вивчення теми «Приголосні звуки. Тверді та м'які приголосні, способи позначення їх на письмі»
- •Вивчення теми «Дзвінкі і глухі приголосні»
- •Вивчення теми «Склад», «Наголос»
- •Звуковий і звуко-буквений аналізи, методика їх проведення
- •Орфографія як предмет вивчення; поняття про орфограму; лінгвістична природа написань
- •Психологічні основи методики навчання орфографії
- •Процес формування орфографічних дій і навичок правопису
- •Умови формування в учнів орфографічної грамотності
- •Правила правопису. Робота над їх засвоєнням
- •Види правописних вправ. Методика їх проведення
- •Орфографічний розбір
- •Методика роботи над фонетичними написаннями
- •Засвоєння молодшими школярами морфологічних написань
- •Особливості засвоєння смислових написань.
- •Запам’ятовування історичних написань
- •Робота над пунктуацією на уроках рідної мови
- •Орфографічні та пунктуаційні помилки. Робота над ними до розділу «методика вивчення орфографії»
Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
У сучасній школі навчання грамоти як семирічних, так і шестирічних першокласників здійснюється за звуковим аналітико-синтетичним методом. Цей метод ґрунтується на таких науково-методичних засадах:
1) предметом читання є позначена буквами звукова будова слова; звуки мовлення, які дитині необхідно відтворити, читаючи слово, є тими основними мовними одиницями, якими вона оперує на початковому етапі оволодіння грамотою;
2) початкові фонетичні уявлення діти мають одержувати тільки на основі спостережень за відповідними одиницями живого мовлення (звук, голосний, приголосний, склад та ін.) з належним усвідомленням їх істотних ознак;
3) початку ознайомлення дітей з буквами має передувати період практичного засвоєння звукової системи рідної мови, так званий добукварний період. Фонетичний слух є основою свідомого оволодіння звуковими одиницями мовлення. Від того, як буде розкрито для дитини будову звукової форми слова, залежатиме не тільки засвоєння грамоти, а й усе наступне засвоєння мови — граматики і пов’язаної з нею орфографії.
Із цього випливає провідний принцип звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти: у формуванні в дітей початкових умінь читати й писати слід іти від звука до букви. Це означає, що перед ознайомленням дитини з певною буквою потрібно навчити її виконувати аналітичні і синтетичні дії з тим звуком (звуками), що позначаються на письмі цією буквою: правильно вимовляти, впізнавати в різних позиціях слів (на початку, в середині і в кінці), виділяти зі слів, складів, сполучати з іншими звуками в склади. Другим важливим принципом, на якому ґрунтується сучасний метод навчання грамоти, є одночасно-паралельне опрацювання парних твердого і м’якого приголосних, що позначаються на письмі однією й тією самою буквою. Окремо взята зі слова чи складу літера у більшості випадків не може бути правильно прочитана, оскільки її звукове значення залежить від інших букв у складі, зокрема від тих, що позначають голосний звук. У цьому зв’язку наступним важливим принципом сучасного методу навчання грамоти є забезпечення складового читання вже на початку ознайомлення з кожною новою літерою, що позначає приголосний звук.
Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти ґрунтується на застосуванні цілого ряду спеціальних прийомів звукового аналізу і синтезу, які забезпечують свідоме оволодіння учнями процесами читання й письма.
Прийоми звукового аналізу
1. Підкреслене вимовляння одного зі звуків у слові
2. Упізнавання й виділення зі слів вірша, скоромовки найчастіше вживаного звука.
3. Виділення звука зі слова на основі словесного опису та спостереження за
його артикуляцією.
4. Зіставлення слів, які розрізняються одним звуком.
5. Упізнавання певного звука в названих учителем словах, визначення його
позиції (на початку, у середині, у кінці).
6. Показником осмисленого ставлення учня до фонетичної структури слів
є самостійний добір їх із певним звуком.
Прийоми звукового синтезу
1. Утворити склад (злиття) з двох звуків.
2. Утворити склад з трьох звуків і вимовити його злито.
3. Утворити склади (злиття) приголосного з усіма вивченими голосними.
4. До названого складу дібрати подібний, але з м’яким приголосним.
5. Утворити за зразком сполучення звука [а] з різними наступними приголосними, твердими і м’якими (ар, ать).
6. Утворити сполучення звуків, подібні до заданого, але з іншими приголосними: ово (оро, осо, оно, ольо), ере (ене, есе).
Інтерес учнів до синтетичних вправ значно зростає, якщо в результаті їх
утворюються слова. Такі вправи зі словами активізують і збагачують лексичний
запас учнів, сприяють зміцненню навичок звукового аналізу.
Наводимо приклади синтетичних звукових вправ, спрямованих на утворення
і злите вимовляння слів.
1) До поданих звуків додати звук [м] і назвати слово, яке утворилося: та-м.
2) До поданого сполучення звуків додати на початку звук [к] і назвати утво-
рене слово: к-лас, к-ран.
3) Додати до слова такий звук, щоб утворилося нове слово: рука-в, коса-р,
рано-к, коло-с.
4) Утворити слово зі звуків, переставивши, якщо треба, їх місцями: [с, н, о].
5) До поданого складу додати інший, щоб вийшло слово: рі(чка), риб(ка).
У букварний період звукові вправи синтетичного характеру слід органічно
поєднувати з буквеними.
Сучасна методика навчання грамоти оперує такими звуковими синтетичними вправами, здійснюваними з опорою на букви:
Робота з різними складовими таблицями, яка сприяє безпосередньому утворенню (синтезуванню) учнями складів з відомих їм букв.
Побудова слів з розрізнених складів
Читання слів за подібністю
Нарощування букв
Усічення слів
ребуси та анаграми