1. Поняття про методику української мови в початковій школі як науку, її предмет, мета і завдання.

Методика викладання мови — це педагогічна наука, адже предметом її дослідження є процес оволодіння українською мовою в умовах навчання дітей у початковій школі.

Методика викладання української мови в початкових класах визначає теоретичні аспекти навчання мови учнів 1—4 класів і рекомендує ефективні методи і прийоми вдосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів, формування в них засобами мови і літератури наукового уявлення про мову як знакову систему. Своєрідність методики початкового навчання полягає в тому, що її предметом є шкільний курс української мови, який має суто практичний характер.

Загальна мета курсу методики викладання української мови в початкових класах полягає в ознайомленні майбутнього вчителя з теорією цієї науки, з найефективнішими формами організації навчального процесу, найдоцільнішими методами і прийомами навчання молодших школярів на сучасному етапі розвитку школи. Перед майбутніми вчителями стоять такі завдання:

1) усвідомити вимоги шкільної програми;

2) зрозуміти структуру шкільних підручників;

3) засвоїти теоретичні основи методики;

4) навчитися визначати конкретні методи, прийоми і навчальний матеріал з кожного розділу шкільного курсу мови;

5) ознайомитися з практикою роботи вчителів початкових класів, звернувши увагу на позитивний досвід учителів країни, області, міста. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя є завданням як методики української мови, так і інших методик.

2. Наукові основи і джерела методики навчання української мови в початковій школі.

Джерела збагачення методики:

1) практичний досвід, узагальнення передового педагогічного досвіду;

2) розвиток мовознавства та літературознавства як основних базових наук;

3) розвиток суміжних наук — психології, дидактики;

4) новітні дослідження в галузі теорії навчання мови;

5) методичний експеримент;

6) створення нових програм, підручників, нових практичних систем навчання, конструювання нових типів уроків тощо. У формуванні теоретичних основ методика мови спирається на психолого-педагогічні науки, які є важливими не лише для уточнення змісту і методів навчання мови, адже глибокий аналіз причин труднощів, які супроводжують навчання дітей, індивідуальний підхід до учнів, знання загальних закономірностей розвитку мозку дитини забезпечать застосування від повідних прийомів навчання, сприятимуть засвоєнню програмового матеріалу. Останнім часом методика мови взяла на озброєння провідні положення молодої науки психолінгвістики, яка трактує мову як діяльність. Як педагогічна наука методика мови керується настановами педагогіки, зокрема дидактики — розділу педагогіки, який визначає загальну теорію освіти і навчання та теорії виховання у процесі навчання мови і читання. В основу методики мови покладено дидактичні принципи, які є підґрунтям

навчального процесу. Методика мови тісно пов’язана з мовознавством. Дані мовознавчих наук становлять лінгвістичну основу викладання рідної мови. Методика мови будує свою теорію, функціонує і розвивається також у зв’язку з іншими науками