- •1. Сутність і класифікація державного боргу
- •2. Розвиток теорії державного боргу
- •3. Сутність і складові системи управління державним боргом
- •4. Суб’єкти системи управління державним боргом в Україні
- •5. Сутність, завдання та особливості боргового планування
- •6. Контроль у системі управління державним боргом
- •7. Інституційно-правове забезпечення управління державним боргом в Україні
- •8. Законодавча база із запозичення фінансових ресурсів національного фондового ринку
- •9. Правове забезпечення залучення ресурсів українськими суб’єктами господарювання під гарантію уряду
- •11. Макроекономічні та соціальні наслідки державного боргу
- •12. Інструментарій запозичення державою коштів на внутрішньому ринку
- •13. Суб'єкти ринку державних цінних паперів та їх функції
- •14. Національний ринок державних цінних паперів
- •15. Випуск і розміщення внутрішніх державних боргових паперів в Україні
- •16. Вартість (ціна) державних цінних паперів та доходність інвестування
- •17. Проблеми розвитку ринку державних цінних паперів
- •18. Державне запозичення коштів з міжнародного фінансового ринку
- •19. Міжнародні фінансово-кредитні організації
- •20. Фінансові інструменти і фінансова інформація на міжнародному ринку
- •21. Необхідність, сутність і призначення кредитних рейтингів
- •22. Особливості механізму надання державних гарантій
- •23. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями у сфері кредитних відносин
- •24. Облік державного боргу та операцій з його обслуговування
- •25. Обслуговування і погашення державних боргів
- •26. Механізми врегулювання боргової кризи
- •27. Методи реструктуризації державного боргу та їх використання в Україні
- •28. Розмір державного боргу і економічна (валютно-фінансова) безпека держави
- •29. Дефолт. Методи врегулювання боргової кризи
- •30. Формування оптимальної стратегії управління державними запозиченнями
19. Міжнародні фінансово-кредитні організації
Міжнародна фінансово-кредитна система складається не тільки з міжнародних фінансово-кредитних відносин, а й з інститутів, без яких ці відносини не існували б. Серед основних таких інститутів можна назвати Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк, а також Банк міжнародних розрахунків (БМР) Окрему, але достатньо помітну, роль на світовому кредитному ринку відіграють регіональні банки: Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Азіатський банк розвитку (АзБР), Африканський банк розвитку (АфБР), Міжамериканський банк розвитку (МАБР).
Світовий банк - це міжнародний інвестиційний інститут, заснований (під назвою Міжнародний банк реконструкції та розвитку) одночасно з Міжнародним валютним фондом згідно з ухвалою міжнародної валютно-фінансової конференції, яка відбулася в американському містечку Бретон-Вудсі в 1944 році.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (The International Bank for Reconstruction and Development) - це спеціалізований заклад ООН з фінансового сприяння в реконструкції та розвитку економік країн-членів. МБРР здійснює свою діяльність у вигляді надання довгострокових позик. Як правило, кредити надаються на термін 15-25 років.
Міжнародна асоціація розвитку (The International Development Association) - це міжнародна міжурядова організація, яка також, як і МБРР, є спеціалізованим органом ООН Створена у 1960 році для сприяння економічному розвитку найменш розвинених країн шляхом надання їм пільгових кредитів.
Міжнародна фінансова корпорація (The International Finance Corporation) - це також міжнародна міжурядова організація, спеціалізований заклад ООН. Створено в 1956 році для стимулювання приватного підприємництва, головним чином у країнах-членах МФК, що розвиваються.
Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (The Multilateral Investment Guarantee Agency) - це спеціалізована установа, метою якої є заохочення надходження інвестицій у країни, що розвиваються, шляхом їхнього страхування від некомерційних ризиків.
Важливу роль на світовому ринку позичкових капіталів грає система групових і регіональних міжнародних фінансово-кредитних установ. Особливе місце серед таких установ займає Банк міжнародних розрахунків - БМР (Bank for International Settlement - BIS), заснований у 1930 році, як міждержавна фінансова організація.
Основні завдання БМР:
- сприяння співробітництву центральних банків країн-учасниць;
- надання додаткових коштів для міжнародних фінансових операцій;
виступ у ролі довіреної особи в міжнародних фінансових угодах.
20. Фінансові інструменти і фінансова інформація на міжнародному ринку
Операції на міжнародному фінансовому ринку поділяються на дві великі групи — кредитні та інвестиційні. Відповідно, весь фінансовий ринок складається з двох частин: кредитний ринок — де грошові ресурси рухаються на принципах поверненості, терміновості, платності і гарантованості; ринок цінних паперів — на якому відбувається купівля і продаж фінансових зобов’язань і таким чином здійснюється процес інвестування.
Критерієм їх виділення виступає тип фінансових зобов’язань чи інструментів, що використовуються. Якщо вільна купівля-продаж неможлива, то ми маємо справу з кредитним ринком. Там же, де зобов’язання чи інструменти купуються і продаються, покупці і продавці виступають учасниками ринку цінних паперів.
На міжнародному ринку цінних паперів представлені такі види зобов’язання як євроноти, єврокомерційні папери, міжнародні облігації.
Євроноти — цінні напери, які випускають корпорації та держави на строк від трьох до шести місяців зі змінною ставкою. Єврокомерційні папери — зобов’язання комерційних корпорацій чи органів влади, які випускаються на 3—6 місяців з невисокою маржею до базової ставки. Міжнародними облігаціями (international bonds) вважаються облігації, які розміщуються на закордонних ринках.
