- •1. Сутність і класифікація державного боргу
- •2. Розвиток теорії державного боргу
- •3. Сутність і складові системи управління державним боргом
- •4. Суб’єкти системи управління державним боргом в Україні
- •5. Сутність, завдання та особливості боргового планування
- •6. Контроль у системі управління державним боргом
- •7. Інституційно-правове забезпечення управління державним боргом в Україні
- •8. Законодавча база із запозичення фінансових ресурсів національного фондового ринку
- •9. Правове забезпечення залучення ресурсів українськими суб’єктами господарювання під гарантію уряду
- •11. Макроекономічні та соціальні наслідки державного боргу
- •12. Інструментарій запозичення державою коштів на внутрішньому ринку
- •13. Суб'єкти ринку державних цінних паперів та їх функції
- •14. Національний ринок державних цінних паперів
- •15. Випуск і розміщення внутрішніх державних боргових паперів в Україні
- •16. Вартість (ціна) державних цінних паперів та доходність інвестування
- •17. Проблеми розвитку ринку державних цінних паперів
- •18. Державне запозичення коштів з міжнародного фінансового ринку
- •19. Міжнародні фінансово-кредитні організації
- •20. Фінансові інструменти і фінансова інформація на міжнародному ринку
- •21. Необхідність, сутність і призначення кредитних рейтингів
- •22. Особливості механізму надання державних гарантій
- •23. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями у сфері кредитних відносин
- •24. Облік державного боргу та операцій з його обслуговування
- •25. Обслуговування і погашення державних боргів
- •26. Механізми врегулювання боргової кризи
- •27. Методи реструктуризації державного боргу та їх використання в Україні
- •28. Розмір державного боргу і економічна (валютно-фінансова) безпека держави
- •29. Дефолт. Методи врегулювання боргової кризи
- •30. Формування оптимальної стратегії управління державними запозиченнями
15. Випуск і розміщення внутрішніх державних боргових паперів в Україні
Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Випуск облігацій внутрішньої державної позики здійснює Міністерство фінансів, яке одночасно виступає гарантом їх своєчасного погашення. Генеральним агентом уряду з розміщення ОВДП виступає Національний банк України. Облігації існують у вигляді електронних записів на відповідних електронних рахунках у системі електронного обігу цінних паперів. Кожний випуск облігацій оформляється глобальним сертифікатом, який зберігається в Національному банку. Первинне розміщення облігацій відбувається на аукціонах, що проводяться через комп'ютерну систему. В аукціонах беруть участь Національний банк та комерційні банки, які виступають від свого імені або за дорученням клієнтів, у тому числі нерезидентів.
Облігації зовнішніх державних позик України оплачуються виключно в конвертованій іноземній валюті відповідно до умов їх випуску. Емітентом облігацій е держава в особі Міністерства фінансів України, Грошові кошти" одержані від розміщення облігацій, надходять виключно до Державного бюджету України.
Муніципальні облігації. Облігації місцевих позик випускаються в документарній формі на пред'явника або у бездокументарній формі. Джерелом погашення облігацій не можуть бути кошти від випуску нових позик. Крім того, максимальний розмір сумарної вартості випусків облігацій місцевої позики не має перевищувати 30% дохідної частини бюджету емітента за попередній рік. Випуск облігацій місцевої позики обов'язково здійснюється із зазначенням мети випуску.
16. Вартість (ціна) державних цінних паперів та доходність інвестування
Номінальна вартість цінного паперу — сума основного боргу емітента перед власником цінного паперу.
В основі емісійної ціни боргових цінних паперів лежить сума, що отримується емітентом в результаті розміщення даних інструментів на первинному ринку, тобто вартість активів, переданих емітенту в тимчасове користування, і є основною характеристикою ефективності діяльності по залученню капіталу.
Ринкова ціна (MV) боргових цінних паперів, формується на вторинному ринку під впливом попиту і пропозиції. Значення ринкової ціни, вираженої у відсотках до номіналу, називають курсом облігації. Котирування купонних облігацій на організаційно оформлених сегментах ринку розвинених країн проводиться за «чистою ціною», яка, при визначенні суми до сплати інвестором власникові, збільшується на суму накопичених відсотків.
Ринкова ціна є найважливішим вартісним показником, який залежить від інвестиційних характеристик інструменту і ринкової кон'юнктури в певний момент. Проте, в режимі реального часу не всі боргові інструменти мають дану вартість, тому оцінка таких фінансових активів проводиться шляхом розрахунку приведеної вартості — сумою всіх майбутніх надходжень, дисконтованих (приведених) до теперішнього моменту з урахуванням доходності, яку має забезпечити інструмент.
При встановленні рівня дохідності за фінансовими показниками, з якими проводиться порівняння (r), враховуються наступні фактори:
1. Рівень облікової ставки Національного банку України (г0бл).
2. Середньоарифметичний рівень дохідності за депозитами банків строком один рік (гдеп), що розраховується на базі відомостей 10 найбільших за розміром чистих активів банків України 3. Річна середньозважена за обсягами продажів дохідність облігацій внутрішніх державних позик строком обігу 360—740 днів.
