9. Правове забезпечення залучення ресурсів українськими суб’єктами господарювання під гарантію уряду

Залучення ресурсів під гарантію Уряду сприяє формуванню гарантованого державою боргу та визначає необхідність щорічного резервування коштів задля виконання державою обов' язків гаранта. Для забезпечення своєчасності й повноти виплат за державними гарантіями Уряд країни закладає всі затрати (100 %) з обслуговування гарантованого боргу у видатки на обслуговування державного боргу з державного бюджету. Якщо виникають несприятливі обставини і суб'єкт господарювання не може забезпечити своєчасність та/або повноту виплат за власними зобов' язаннями, то держава фінансує всі гарантовані зобов' язання, а в позичальника формується відповідна заборгованість перед державним бюджетом. Однак якщо суб' єкт господарювання самостійно виконує взяті на себе зобов' язання за гарантованим проектом і держава не використовує бюджетних коштів, то це розцінюється як економія бюджетних коштів.

11. Макроекономічні та соціальні наслідки державного боргу

Основні положення, які визначають макроекономічний і макрофінансовий ас­пекти впливу сфери боргових запозичень держави.

Разом зі значними за обсягами державними запозиченнями спо­стерігається відволікання з ринку частини фінансових ресурсів, які могли би бути інвестовані у виробництво («ефект витіснення»).

Активне державне запозичення спричиняє зростання процент­них ставок на внутрішньому ринку державних цінних паперів, що, у свою чергу, може викликати зростання позикових процентів у інших секторах фінансового ринку.

Наслідком надмірного розвитку сфери державного боргу може бути загальне зменшення доступності кредитних ресурсів для по­зичальників і падіння інвестиційної активності.

Збільшення обсягів державних запозичень веде до значних бюджетних витрат на сплату взятих боргових зо­бов'язань, що обмежує не лише обсяг ресурсів, які можна було б спрямувати на фінансування потреб економіки, а викликає збіль­шення податкового навантаження на економіку.

Крім того, негативним наслідком внутрішніх запозичень є ін­фляція.

Кінцевим соціальним підсумком системи перерозподілу доходів через інструменти державного боргу є те, що життя сучасного покоління покращиться, але тягар наслідків поточного бюджетного дефіциту ляже в основному "на плечі майбутніх поколінь" — вони будуть народжені громадянами країни з меншими потенційними можливостями нагромадження капіталу і великим державним боргом.

12. Інструментарій запозичення державою коштів на внутрішньому ринку

Сучасний фондовий інструментарій державного фінансового менеджменту, зорієнтований на внутрішній ринок, згідно законо­давства України складається з наступних інструментів: державних облігацій України та казначейських зобов'язань України.

Найпоширенішим видом державних цінних паперів є облігації державних позик, які на вітчизняному фондовому ринку представ­лені облігаціями внутрішніх державних позик України (ОВДП) та цільовими облігаціями внутрішніх державних позик України. Цільові облігації внутрішніх державних позик України — облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу.

Основним реквізитом цільових облігацій є зазначення передба­ченого законом про Державний бюджет України на відповідний рік напряму використання залучених від розміщення таких облігацій коштів. Кошти, залучені від розміщення таких облігацій, викорис­товуються виключно для фінансування державних або регіональ­них програм і проектів, фінансування здійснюється відповідно до кредитних договорів, що укладаються між державою в особі Мініс­терства фінансів України та отримувачем коштів.

Казначейське зобов'язання України — це державний цін­ний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зо­бов'язань України. Погашення та сплата доходу за казначейсь­кими зобов'язаннями України гарантується доходами Державно­го бюджету України.