6. Контроль у системі управління державним боргом

Під час здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням боргом, Мінфін (місцевий фінансовий орган):

проводить оцінку ризиків з метою їх мінімізації;

визначає оптимальне співвідношення очікуваних витрат державного (місцевого) бюджету з управління боргом до ризиків;

проводить операції з управління боргом.

Для здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням державним боргом, Мінфін може проводити операції з:

розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів із зобов'язанням їх зворотного продажу з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду;

короткострокового залучення коштів шляхом проведення операцій з розміщення короткострокових державних цінних паперів із строком обігу до 90 днів;

дострокового викупу державних цінних паперів;

обміну зобов'язань за державним боргом з метою заміни валюти, зменшення відсоткової ставки, продовження строку погашення такого зобов'язання.

7. Інституційно-правове забезпечення управління державним боргом в Україні

Інститутами, які забезпечують розвиток державного боргу в Україні є:

—   органи державної влади (Кабінет Міністрів України, зокрема Міністерство фінансів України, Міністерство економіки; Верховна Рада України; Національний банк України; Державне казначейство України; та ін.);

—    органи місцевого самоврядування;

—    агенти держави на ринках державних цінних паперів, андерайтери;

—    фінансові консультанти;

—   контролюючі та регулюючі органи (Головне контрольно- ревізійне управління Міністерства фінансів, Рахункова палата Вер­ховної Ради України);

—    реєстратори і депозитарії.

Кабінет Міністрів України виступає від імені держави гарантом кредитів, які надаються Україні урядами іноземних держав, міжна­родними фінансово-кредитними організаціями, іноземними банка­ми.

Міністерство фінансів України здійснює розробку та проводить єдину державну, фінансову, бюджетну і податкову полі­тику розробляє і боргову політику держави на перспективу та поточний період.

Державне каз­начейство України виконує такі функції:

1)             здійснює контроль за своєчасним проведенням витрат з Дер­жавного бюджету з обслуговування внутрішнього державного боргу;

2)             готує необхідні документи для проведення операцій з Держа­вного бюджету з погашення і виплати доходу по державних цінних паперах

8. Законодавча база із запозичення фінансових ресурсів національного фондового ринку

Законодавче регулювання відносин і діяльності на фондовому ринку в Україні здійснюється спеціальними законами України: Про цінні папери і фондову біржу”, який визначає види цінних паперів, встановлює порядок випуску й обігу їх на ринку, вимоги стосовно реєстрації емітентами випуску акцій і облігацій та інформації про їх випуск у відповідному державному органі, порядок видачі дозволу на посередницьку діяльність з цінними паперами, закріплює правовий статус і компетенцію фондової біржі.

“Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, в якому визначаються мета і форми державного регулювання фондового ринку, органи, що здійснюють державне регулювання, зокрема Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її завдання, функції, повноваження, права, відповідальність і відносини з іншими державними органами регулювання й контролю на фондовому ринку.

“Про господарські товариства”, який встановлює порядок створення, функціонування та діяльності господарських товариств, у тім числі акціонерних, порядок випуску акцій емітентом, визначає особливості діяльності закритих і відкритих акціонерних товариств, порядок скликання загальних зборів акціонерів, збільшення та зменшення статутного фонду, компетенцію керівних органів товариства тощо.