27. Методи реструктуризації державного боргу та їх використання в Україні

Реструктуризація зовнішнього боргу - перенесення строків платежу по зовнішньому боргу. Даний метод може супроводжуватися частковим списанням боргу або конверсією в нові боргові інструменти. Реструктуризація надає короткостроковий ефект полегшення для боржника, збільшуючи виплати у майбутньому за рахунок додаткових процентів у новий період погашення. Можуть застосовуватися наступні схеми реструктуризації: відстрочка по платежам на декілька років, з наступними пільговими періодами, а потім платежами у повному обсязі; доповнення існуючих угод новими кредитами; перетворення заборгованості за відсотками в основну суму боргу; обмін частини заборгованості за ринковим курсом на акції державних підприємств.

Існують наступні "свопові схеми" реструктуризації зовнішнього боргу;

1) "зовнішній борг/облігації" - переоформлення існуючого державного боргу у нові ринкові боргові інструменти - цінні папери;

2) "зовнішній борг-акції" - обмін боргових зобов'язань на акції в межах державної програми приватизації. Особливість даної схеми - зміна якості структури активів інвесторів: відбувається заміна боргових зобов'язань на принципово новий фінансовий інструмент. Переваги даної схеми: зменшення зовнішнього боргу, скорочення обсягу субсидування державних підприємств, збільшення оподаткованої бази в майбутньому, сприяння експорту, заміщення імпорту вітчизняним виробництвом. Недоліки зазначеної схеми реструктуризації: скорочення податкових надходжень до державного бюджету, інфляція;

3) "зовнішній борг/внутрішній борг" - випуск центральним банком облігацій з номіналом у місцевій валюті в обмін на зовнішні боргові зобов'язання. Недолік даної схеми: розміщення державних боргових зобов'язань на внутрішньому ринку створює конкуренцію ринку корпоративних облігацій, що обмежує можливості розвитку підприємств за рахунок залучених фінансових коштів;

4) "викуп зовнішнього боргу". Дана ринкова схема реструктуризації боргу передбачає два варіанти реалізації:

- регулюючий фінансовий орган держави звертається до тримача цінних паперів з пропозицією про викуп облігацій, що йому належать, за фіксованою ціною, при цьому торги даними паперами призупиняються на деякий час. Як правило, дана пропозиція супроводжує схему реструктуризації "зовнішній борг/облігації";

- здійснення подібної до першого варіанта операції монетарної влади на відкритому ринку, коли регулюючі органи, користуючись сприятливою ринковою ситуацією, через певні структури купують облігації на вторинному ринку. При цьому вони можуть як фактично здійснювати дострокове погашення, так і використовувати їх у майбутньому з метою отримання торгового прибутку.

28. Розмір державного боргу і економічна (валютно-фінансова) безпека держави

Однією із загроз економ безпеки виступає зростання держ боргу країни. Саме держ борг,його розмір,методи розміщ та погашення мають зв'язок майже зі всіма процесами економічного життя держави особливо під час валютно-фінансової кризи. Відношення величини зовн і внутріш боргу до ВВП відображає боргову безпеку. Згідно міжнарод досвіду, допустимий рівень зовніш держ боргу не має перевищувати 60 % ВВП. Хоча за останніх два роки обсяг держ боргу росте повільно,проте національна ситуація попередніх десяти років була в загрозливому стані. Нарощування боргових зобов`язань,що в кілька разів перевищують темпи зростання економіки – це свідчення неефективного використ коштів, у зв’язку з відсутністю наці консенсусу щодо національної моделі соціально-економ розвитку, чітко окреслених наці інтересів, політичною та ек нестабільністю. Наслідком є формування структурно деформованої і незбалансов соціально-ек системи держави з істотним посиленням стратегічних загроз економічній та національній безпеці.

Зовнішні позики забирають частину майб прибутків держави, посилюються позиції кредитора та послаблюється фінансова система держави. Позики отримують більшість країн світу, проте визначальним є ефективне використання кредитних ресурсів. В Укр відсутнє стратегіч використ залучених коштів,державне стратегічне бачення розвитку нац економіки. Наслідки зростання боргу – втрата економ незалежності, вилучення з фінансового ринку коштів, які б могли бути використ на розвиток реального сектору, зменш конкурентоспроможності на внутр і зовн ринках,спад рівня життя.

Для забезпечення економічної безпеки країни та розвитку економіки необхідно змінювати парадигму управління, створювати стратегічне державне бачення стійкого зростання, критерії використання запозичень і їх повернення, ефективне використання коштів в реальному секторі, що відрізнятиметься від теперішнього споживчого використання запозичень.