22. Особливості механізму надання державних гарантій

Державна гарантія – це зобов'язання держави повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у разі невиконання позичальником зобов'язань за одержаними позиками. Гарантії надаються органам місцевої влади та суб'єктам підприємницької діяльності. Надання державних гарантій за кредитами суттєво зменшує кредитний ризик, що супроводжується зниженням процентних ставок за кредитами. Але поряд з цим, механізм надання державних гарантій має бути виваженим, оскільки неповернення позичальником позик призводить до витрачання коштів державного бюджету. Формою надання державних гарантій є поручительство – зобов'язання виконати передбачені платежі в разі невиконання їх позичальником. Надані державою гарантії можуть бути внутрішніми та зовнішніми. Внутрішні гарантії – це гарантії уряду перед резидентами країни. Зовнішні гаранти – перед нерезидентами. Прийняття рішення про надання державних гарантій в Україні передбачає проведення експертизи проектів, яку здійснює Кабінет Міністрів України. Гарантії за іноземними кредитами надаються Центральним банком країни. Урядом прийнято декілька способів повернення коштів державного бюджету, виплачених внаслідок надання державних гарантій за кредитами. До них, зокрема, належать:

1) реструктуризація заборгованості;

2) примусове відшкодування витрат держави за гарантійними зобов'язаннями:

а) стягнення заборгованості за рахунок продажу майна боржника;

б) порушення справи про банкрутство позичальника;

3) оформлення заборгованості перед державним бюджетом векселями і продаж їх на біржовому фондовому ринку.

23. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями у сфері кредитних відносин

За весь час співробітництва з МФО Україна отримала кредитних ресурсів МВФ, МБРР, МФК, ЄБРР та ЧБТР на досить велику суму. Важлива роль в системі міжнародних фінансів належить залученню фінансових ресурсів інших країн та міжнародних фінансових організацій. Вони використовуються з метою сприяння підприємницької діяльності, залучення коштів для фінансування дефіциту державного бюджету та платіжного балансу, проведення структурних перебудов в економіці, реалізації окремих цільових соціально-економічних програм та забезпечення інших напрямів розвитку. Країна може залучити фінансові ресурси з різних джерел:

1) міжнародних фінансових організацій: Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку (СБ), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК);

2) іноземних держав та міжнародних організацій, наприклад, Європейського союзу (ЄС);

3) юридичних та фізичних осіб-нерезидентів.

Основними програмами співробітництва з іноземними інвесторами є:

– залучення кредитів на коротко-, середньо- і довгостроковий періоди;

– розміщення на міжнародних і внутрішніх фінансових ринках цінних паперів;

– одержання грантів, субсидій, стипендій.

МВФ здійснює активну кредитну діяльність. Використовується декілька механізмів кредитування, які можна поділити на три групи: звичайний механізм, спеціальні механізми та пільгове кредитування. Кожна держава – член МВФ має право на одержання кредитів. В окремих випадках фонд може надавати кредити і державам, які не є його членами. Члени МВФ мають право на одержання кредитів на суму, що не перевищує 25% їх внесків до фонду. Надання кредитів Україні міжнародними фінансовими організаціями передбачає виконання значної кількості умов. Наприклад, МВФ вимагає проведення адміністративної реформи, укрупнення комерційних банків, стримування інфляційних процесів за допомогою підвищення процентних ставок, забезпечення дохідної частини державного бюджету, зниження експортних ставок, прискорення приватизаційних процесів, проведення активної монетарної політики центральним банком та ін. Світовий банк наполягає на покращенні законодавчого регулювання банківської діяльності, підвищенні рівня надійності інформації, що надходить від комерційних банків, удосконалення системи банківського нагляду та ліцензування, забезпечення страхування депозитів та ін. Світовий банк поєднує дві організації: Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) та Міжнародну асоціацію розвитку. До складу Світового банку входять також такі філії, як Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція гарантування інвестицій, Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок. Діяльність МБРР сприяє створенню інституційних, структурних та соціальних основ для забезпечення стабілізації розвитку глобальної економіки та окремих країн. Програми МБРР спрямовані на підвищення ефективності державного управління, формування правової та судової систем, регульованої фінансової системи, підтримку соціальної політики, метою якої є забезпечення соціальної та політичної стабільності.