
- •Лекція 2 Вітчизняний і зарубіжний досвід сертифікації продукції та систем менеджменту
- •2. Стандарти із сімейства iso 9000
- •2. Організаційна структура Держстандарту України
- •3. Підтвердження відповідності продукції, процесів і послуг
- •4. Сертифікація продукції
- •5. Особливості сертифікації системи якості продукції
- •7 . Етапи сертифікація систем управління якістю
- •8. Зарубіжний досвід у сфері сертифікації
Лекція 2 Вітчизняний і зарубіжний досвід сертифікації продукції та систем менеджменту
1. Мета, основні принципи і форми підтвердження відповідності
1. Стандарти із сімейства ISO 9000
2. Організаційна структура Держстандарту України
3. Підтвердження відповідності продукції, процесів і послуг
4. Сертифікація продукції
5. Особливості сертифікації системи якості продукції
7. Етапи сертифікація систем управління якістю
8. Зарубіжний досвід у сфері сертифікації
9. Етапи сертифікації продукції і СУЯ
1. В умовах ринкових відносин, коли всім підприємствам і організаціям надано право самостійного виходу на зовнішній ринок, вони стикаються з проблемою оцінки якості і надійності своєї продукції.
Міжнародний досвід свідчить про те, що необхідним інструментом, який гарантує відповідність якості продукції вимогам нормативно-технічної документації (НТД), являється сертифікація. (Сертифікат фр.certificat з лат. certum- правильно, facere - робити ).
Ідея сертифікації і загальне її розуміння відомі давно. З давніх пір клеймування продукції виробником було підтвердженням високої її якості. Запевнення продавця покупцю відносно якості продукції також було однією, з найдавніших і простих форм того, що зараз ми називаємо сертифікацією.
Сертифікація тісно пов’язана з стандартизацією. Коли виробник продукції вперше почав твердити, що вона відповідає вимогам загальноприйнятого стандарту, то тим самим уже зародилась найпростіша форма сертифікації. Клеймування, включення в перелік або похвала продукції, видача клейма чи сертифікату для підтвердження відповідності стандарту - все це входить в загальне поняття сертифікації.
З розвитком зовнішньоторгових в економічних відноси, науки і техніки виявилась необхідність проведення об’єктивних випробувань виробів, незалежних як від виробника, так і споживача продукції, тобто третьою стороною, що гарантувало відповідність вибору певним вимогам якості. Так з'явилась сертифікація в сучасному розумінні цього слова.
Система встановлює основні принципи, структура та правила Української державної системи сертифікації продукції, процесів і послуг (надалі - продукції), призначена для проведення обов’язкової та добровільної сертифікації продукції і є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав і доступу до неї будь-яких підприємств і організацій.
Система передбачає, що сертифікація на відповідність обов’язковим вимогам нормативних документів та вимогам, що передбачені чинним законодавством України, проводиться виключно в ній.
Система створена у відповідності до міжнародних нормативних документів 180 /ІЕС і передбачає такі взаємопов'язані види діяльності:
сертифікація продукції (процесів, послуг);
сертифікація систем якості;
атестація виробництва;
акредитація випробувальних лабораторій (центрів);
акредитація органів з сертифікації продукції;
акредитація органів з сертифікації систем якості;
атестація експертів-аудиторів за переліченими видами діяльності.
Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України (надалі - Держстандарт України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки та з питань європейської інтеграції України і який діє згідно з Указом Президента України від 26 липня 2000 року № 926/2000 "Про Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України", а його функції безпосередньо виконує Управління сертифікації Держстандарту., які проводять та координують роботу щодо забезпечення її функціонування, а саме:
визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;
затверджує переліки продукції, що підлягає обов"яковій сертифікації, та визначає терміни її запровадження;
призначає органи з сертифікації продукції;
акредитує органи з сертифікації та випробувальні лабораторії (центри), атестує експертів- аудиторів;
встановлює правила визнання сертифікатів інших країн;
розглядає спірні питання з випробувань і дотримання правил сертифікації продукції;
веде Реєстр державної системи сертифікації;
організує інформаційне забезпечення з питань сертифікації.
Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації, в межах своєї компетенції несе відповідальність за дотримання правил і порядку сертифікації продукції.
Основними завданнями Держстандарту України є:
участь у формуванні державної політики та забезпечення її реалізації у сфері стандартизації, метрології, сертифікації, захисту прав споживачів, якості;
забезпечення функціонування Державної метрологічної системи, державних систем стандартизації, сертифікації;
здійснення державного нагляду за впровадження і додержанням стандартів, норм і правил, а також інших вимог, пов’язаних із якістю продукції;
здійснення державного метрологічного контролю і нагляду;
здійснення державного контролю за додержанням законодавства України про захист прав споживачів, а також про рекламу у цій сфері;
здійснення міжгалузевої координації та функціонального регулювання з питань управління якістю.