Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лек. 2 вітчизняний і зарубіж. досвід сертифіка...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
172.54 Кб
Скачать

Лекція 2 Вітчизняний і зарубіжний досвід сертифікації продукції та систем менеджменту

1. Мета, основні принципи і форми підтвердження відповідності

1. Стандарти із сімейства ISO 9000

2. Організаційна структура Держстандарту України

3. Підтвердження відповідності продукції, процесів і послуг

4. Сертифікація продукції

5. Особливості сертифікації системи якості продукції

7. Етапи сертифікація систем управління якістю

8. Зарубіжний досвід у сфері сертифікації

9. Етапи сертифікації продукції і СУЯ

1. В умовах ринкових відносин, коли всім підприємствам і організаціям надано право самостійного виходу на зовнішній ринок, вони стикаються з проблемою оцінки якості і надійності своєї продукції.

Міжнародний досвід свідчить про те, що необхідним інструментом, який гарантує відповідність якості продукції вимогам нормативно-технічної документації (НТД), являється сертифікація. (Сертифікат фр.certificat з лат. certum- правильно, facere - робити ).

Ідея сертифікації і загальне її розуміння відомі давно. З давніх пір клеймування продукції виробником було підтвердженням високої її якості. Запевнення продавця покупцю відносно якості продукції також було однією, з найдавніших і простих форм того, що зараз ми називаємо сертифікацією.

Сертифікація тісно пов’язана з стандартизацією. Коли виробник продукції вперше почав твердити, що вона відповідає вимогам загальноприйнятого стандарту, то тим самим уже зародилась найпростіша форма сертифікації. Клеймування, включення в перелік або похвала продукції, видача клейма чи сертифікату для підтвердження відповідності стандарту - все це входить в загальне поняття сертифікації.

З розвитком зовнішньоторгових в економічних відноси, науки і техніки виявилась необхідність проведення об’єктивних випробувань виробів, незалежних як від виробника, так і споживача продукції, тобто третьою стороною, що гарантувало відповідність вибору певним вимогам якості. Так з'явилась сертифікація в сучасному розумінні цього слова.

Система встановлює основні принципи, структура та правила Української державної системи сертифікації продукції, процесів і послуг (надалі - продукції), призначена для проведення обов’язкової та добровільної сертифікації продукції і є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав і доступу до неї будь-яких підприємств і організацій.

Система передбачає, що сертифікація на відповідність обов’язковим вимогам нормативних документів та вимогам, що передбачені чинним законодавством України, проводиться виключно в ній.

Система створена у відповідності до міжнародних нормативних документів 180 /ІЕС і передбачає такі взаємопов'язані види діяльності:

  • сертифікація продукції (процесів, послуг);

  • сертифікація систем якості;

  • атестація виробництва;

  • акредитація випробувальних лабораторій (центрів);

  • акредитація органів з сертифікації продукції;

  • акредитація органів з сертифікації систем якості;

  • атестація експертів-аудиторів за переліченими видами діяльності.

Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України (надалі - Держстандарт України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки та з питань європейської інтеграції України і який діє згідно з Указом Президента України від 26 липня 2000 року № 926/2000 "Про Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України", а його функції безпосередньо виконує Управління сертифікації Держстандарту., які проводять та координують роботу щодо забезпечення її функціонування, а саме:

  • визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;

  • затверджує переліки продукції, що підлягає обов"яковій сертифікації, та визначає терміни її запровадження;

  • призначає органи з сертифікації продукції;

  • акредитує органи з сертифікації та випробувальні лабораторії (центри), атестує експертів- аудиторів;

  • встановлює правила визнання сертифікатів інших країн;

  • розглядає спірні питання з випробувань і дотримання правил сертифікації продукції;

  • веде Реєстр державної системи сертифікації;

  • організує інформаційне забезпечення з питань сертифікації.

Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації, в межах своєї компетенції несе відповідальність за дотримання правил і порядку сертифікації продукції.

Основними завданнями Держстандарту України є:

  • участь у формуванні державної політики та забезпечення її реалізації у сфері стандартизації, метрології, сертифікації, захисту прав споживачів, якості;

  • забезпечення функціонування Державної метрологічної системи, державних систем стандартизації, сертифікації;

  • здійснення державного нагляду за впровадження і додержанням стандартів, норм і правил, а також інших вимог, пов’язаних із якістю продукції;

  • здійснення державного метрологічного контролю і нагляду;

  • здійснення державного контролю за додержанням законодавства України про захист прав споживачів, а також про рекламу у цій сфері;

  • здійснення міжгалузевої координації та функціонального регулювання з питань управління якістю.