
- •9.1.Принципи телефонної передачі сигналів
- •9.2.Телефонні апарати
- •9.3. Мікрофони
- •9.4. Електромагнітні телефони
- •9.5. Номеронабирачі телефонних апаратів
- •9.6. Цифровий телефонний апарат
- •9.6.1. Структура і режими роботи цта
- •2.1. Поняття про телефонне навантаження та якість обслуговування.
- •2.2. Комутаційні схеми.
- •2.3. Потоки викликів та повідомлень
- •3.1. Види комутації
- •3.2. Системи комутації на місцевих телефонних мережах
- •2. Принципи вузлоутворення.
- •6.1. Основні поняття про роботу комутаційних вузлів і атс
- •6.2. Процес установлення з'єднання на атс
- •6.3 Класифікація атс по способах комутації
- •6. 4. Комутаційні прилади електромеханічних атс
- •6.5 Керування встановленням з'єднання
- •Концепція розвитку стаціонарного телефонного зв’язку (місцевий, міжміський, міжнародний)
- •3.4. Групоутворення в комутаційних системах атс. Функціональна схема атск-у. Структура і побудова кб.
- •3.5.Структура функціональної схеми атс типу атск-у
- •Процес встановлення з’єднання на атск-у.
- •Координатна атс системи «пентаконта»
- •Вертикаль 52х4
- •Вертикаль 74х3
- •Особливістю керуючого пристрою є використання перераховувача, який приймає з ар 1-4 цифри коду напрямку на ступені иги і перетворює ці цифри в 2-цифровий код, що спрощує схему маркера.
- •Основні блоки
- •Сільські координатні станції
- •2.Атс системи к - 50/200м.
- •3. Атс системи к - 100/2000.
- •Системи обслуговування заявок
- •Автоматична міжміська телефонна станція арм 20.
- •9.1. Основні особливості атске
- •9.2. Комутаційні поля атскэ
- •9.3. Принципи роботи програмних керуючих пристроїв
- •Доповнення до структурної схеми іатске
- •Структурна схема кінцевої станції іатске-3
- •11.1. Загальні принципи побудови сучасних систем
- •11.2. Побудова абонентської мережі
- •11.3. Структурна побудова цифрових комутаційних станцій
- •11.4. Принципи цифрової комутації
- •11.5. Керування на атсе
- •12.1. Проблеми переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.1.1. Тривалість переходу від аналогових до цифрових телефонних мереж
- •12.1.2. Приклади техніко-економічного аналізу ефективності цифрової техніки на телефонних мережах
- •12.1.3. Забезпечення норм по загасанню сигналу при переході до іцмз
- •12.1.4. Нормування кількості припустимих аналого-цифрових переходів
- •12.1.5. Проблема абонентського інтерфейсу
- •12.1.6. Синхронізація цифрових телефонних мереж
- •12.2. Способи переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.2.1. Стратегії переходу до цифрових мереж
- •12.2.2. Методи переходу до цифрових мереж
- •12.2.3. Способи організації зв'язку на цифровому рівні
- •3.2. Кроссовая комутація. Утворення прямих каналів
- •3.3. Комутація каналів
9.6. Цифровий телефонний апарат
В системі комутації С-32 в якості кінцевого пристрою для розмовних сигналів використовується цифровий телефонний апарат (ЦТА). Перетворення сигналів у цифрову послідовність виконується безпосередньо в ЦТА.
ЦТА виконує всі функції звичайного ТА і відрізняється від останнього використанням двостороннього цифрового каналу зв’язку зі станцією та додатковими можливостями з контролю абонентської лінії.
Передаванню імпульсів відповідають струмові посилки, а відсутності передавання – безструмові посилки (рис.9.6.1).
U
Т Т
Т/2
t
1
2 3 4 5 6
7
Рис.9.10
1 – лог.0 вхідного сигналу.
2,7 – лог.1 вихідного сигналу.
3,6 – лог.1 вхідного сигналу.
4 – лог.0 вихідного сигналу.
5 – циклова синхронізація 4 кГц.
Т=31,25 мкс – період імпульсної послідовності.
Для передавання використовуються імпульси амплітудою 3±0,3 В навантаженням 120 Ом при тривалості 2,0±0,25 мкс або 4,0±0,5 мкс, а для прийому – амплітудою 2,5 В при тривалості 4,0±0,2 мкс для струмової посилки та 2,0±0,2 мкс для безструмової посилки.
Напруга живлення UП=16±1 В подається по АЛ. Струм, який споживає ЦТА у стані спокою при відсутності сигналу, не перевищує ІП=2,5 мА, а у розмовному стані не перевищує ІП=15 мА. Середня потужність, яка споживається ЦТА під час розмови, не більше Р=210 мВт.
9.6.1. Структура і режими роботи цта
До складу ЦТА входять (рис.9.11):
блок управління (БУ);
тастатура (ТТ);
прийомопередавальний пристрій (ППУ);
пристрій виклику (УВ) з викличним гучномовцем (Г);
кодуючий пристрій (КУ);
декодуючий пристрій (ДУ);
мікрофонний підсилювач з фільтром (МУ) та мікрофоном (М);
підсилювач телефонний з фільтром (ФНЧ) та телефоном (Т);
пристрій електроживлення (УП);
ричаговий перемикач (РП).
РП
ТТ
УВ
Г
ППУ
ДУ
ФНЧ
Т
УП
КУ
МУ
М
Рис.9.11
БУ
У черговому режимі при опущеному мікротелефоні контакт РП розімкнутий.
Від АТС до ЦТА можуть надходити цифрові потоки:
від логічних нулів тривалістю 2 мкс з періодом 31,25 мкс, які несуть інформацію про тактову частоту;
синхроімпульсів з частотою 4 кГц;
тест-сигналу – послідовність типу 10010000;
сигналу виклика – послідовність типу 11110000.
З ТА в бік АТС надходить тільки сигнал відповіді на тест – послідовність виду 10000000.
У черговому режимі КУ та ДУ відключені.
Сигнал виклика, який надходить на вхід ЦТА, подається на викличний пристрій, що забезпечує його відтворення. Перед кожною посилкою виклика з боку АТС надходить тест-сигнал. Він також може бути посланий по команді із станції для перевірки справності абонентської лінії та вхідних кіл ЦТА.
В активному режимі мікротелефон піднятий і контакт РП замкнутий. В цьому режимі відключаються пристрої прийому тест-сигналу та сигналу виклика, включаються передавач набору номера, мікротелефонний та телефонний підсилювачі, КУ та ДУ. Від АТС до ЦТА надходить цифровий потік інформаційного сигналу зі струмовими посилками тривалістю 4 мкс та безструмовими – 2 мкс, а також сигнал синхронізації частотою 4 кГц.
При знятті мікротелефону, після вихідного стану, на виході ЦТА у бік АТС можуть передаватися цифрові потоки:
сигнал активності абонента – логічна послідовність 10101010;
набір номеру – послідовність типу 1000ХХХХ, яка складається із старт комбінації та двійкової цифри набраного номеру;
інформаційний потік струмових та безструмових посилок тривалістю 2 мкс з періодом 31,25 мкс;
сигнал відбою – послідовність логічних нулів тривалістю не менше 300 мс, яка з’являється під час опускання мікротелефону. Ця послідовність сприймається станцією як відбій та призводить до припинення подачі до ЦТА будь-яких сигналів. Апарат повертається до чергового стану.
Для правильного розпізнавання станцією кодових комбінацій набору номера тривалість натискання кнопки повинна бути не менше 30 мс, що значно менше реального часу натискання.
Розділ 2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ РОЗПОДІЛУ ІНФОРМАЦІЇ