- •9.1.Принципи телефонної передачі сигналів
- •9.2.Телефонні апарати
- •9.3. Мікрофони
- •9.4. Електромагнітні телефони
- •9.5. Номеронабирачі телефонних апаратів
- •9.6. Цифровий телефонний апарат
- •9.6.1. Структура і режими роботи цта
- •2.1. Поняття про телефонне навантаження та якість обслуговування.
- •2.2. Комутаційні схеми.
- •2.3. Потоки викликів та повідомлень
- •3.1. Види комутації
- •3.2. Системи комутації на місцевих телефонних мережах
- •2. Принципи вузлоутворення.
- •6.1. Основні поняття про роботу комутаційних вузлів і атс
- •6.2. Процес установлення з'єднання на атс
- •6.3 Класифікація атс по способах комутації
- •6. 4. Комутаційні прилади електромеханічних атс
- •6.5 Керування встановленням з'єднання
- •Концепція розвитку стаціонарного телефонного зв’язку (місцевий, міжміський, міжнародний)
- •3.4. Групоутворення в комутаційних системах атс. Функціональна схема атск-у. Структура і побудова кб.
- •3.5.Структура функціональної схеми атс типу атск-у
- •Процес встановлення з’єднання на атск-у.
- •Координатна атс системи «пентаконта»
- •Вертикаль 52х4
- •Вертикаль 74х3
- •Особливістю керуючого пристрою є використання перераховувача, який приймає з ар 1-4 цифри коду напрямку на ступені иги і перетворює ці цифри в 2-цифровий код, що спрощує схему маркера.
- •Основні блоки
- •Сільські координатні станції
- •2.Атс системи к - 50/200м.
- •3. Атс системи к - 100/2000.
- •Системи обслуговування заявок
- •Автоматична міжміська телефонна станція арм 20.
- •9.1. Основні особливості атске
- •9.2. Комутаційні поля атскэ
- •9.3. Принципи роботи програмних керуючих пристроїв
- •Доповнення до структурної схеми іатске
- •Структурна схема кінцевої станції іатске-3
- •11.1. Загальні принципи побудови сучасних систем
- •11.2. Побудова абонентської мережі
- •11.3. Структурна побудова цифрових комутаційних станцій
- •11.4. Принципи цифрової комутації
- •11.5. Керування на атсе
- •12.1. Проблеми переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.1.1. Тривалість переходу від аналогових до цифрових телефонних мереж
- •12.1.2. Приклади техніко-економічного аналізу ефективності цифрової техніки на телефонних мережах
- •12.1.3. Забезпечення норм по загасанню сигналу при переході до іцмз
- •12.1.4. Нормування кількості припустимих аналого-цифрових переходів
- •12.1.5. Проблема абонентського інтерфейсу
- •12.1.6. Синхронізація цифрових телефонних мереж
- •12.2. Способи переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.2.1. Стратегії переходу до цифрових мереж
- •12.2.2. Методи переходу до цифрових мереж
- •12.2.3. Способи організації зв'язку на цифровому рівні
- •3.2. Кроссовая комутація. Утворення прямих каналів
- •3.3. Комутація каналів
12.1.4. Нормування кількості припустимих аналого-цифрових переходів
При визначенні кількості припустимих переходів сигналу з аналогової форми в цифрову і навпаки виходять з величини відношення сигнал/шум, що забезпечується одним кодеком ІКМ, і мінімального значення відношення сигнал/шум, при якому зберігається задана якість зв'язку. Стосовно до передачі мовної інформації, відомо, що для гарного відтворення мови досить, щоб це відхилення дорівнювало 25 дБ. МККТТ рекомендовано мати не більш 14 переходів.
При побудові ІЦМЗ важливо знати допустиму кількість переходів на національній мережі, оскільки п визначене для випадку з'єднання двох абонентів при міжнародному зв'язку. За рекомендаціями МККТТ на національній мережі допустимо не більш п'яти переходів, на місцевій не більш трьох, і якщо мережа залишається аналоговою, на самій місцевій мережі можливий лише один А/Ц перехід.
12.1.5. Проблема абонентського інтерфейсу
Ефективність ІЦМЗ у значній мірі визначається можливістю доведення цифрового каналу до абонента. При використанні цифрових каналів ІКМ реалізація цієї можливості пов'язана з рядом труднощів. Перший - це висока вартість АЦО ІКМ. Друга - проблема абонентської сигналізації і з’єднання на ІЦМЗ. Оскільки всі системи ІЦМЗ реалізуються на елементах цифрової техніки, виникають проблеми передачі по ІЦМЗ викличних сигналів і забезпечення великих за рівнем струмів живлення мікрофонів, проблеми захисту мікроелектронної апаратури від ушкодження її потужними сигналами абонентської сигналізації. Крім того, в умовах ІЦМЗ істотного значення набуває захист апаратури від випадкових наведень у лініях зв'язку, у тому числі і на рівні абонентської мережі.
Усі ці питання відносяться до абонентського стику, що реалізується на існуючих мережах з використанням найбільш консервативного обладнання. Великі рівні струмів і напруг і низькі робочі частоти вимагали наявності громіздких дроселів і трансформаторів, які не можна реалізувати на сучасних електронних елементах. У зв'язку з цим, виникає питання про використання нових способів передачі викличних сигналів і сигналів зміни станів абонентського шлейфу.
Весь комплекс проблем абонентського стику називають комплексом проблем BORSCHT, по перших буквах англійських слів, що позначають відповідну проблему:
• Battary - живлення кінцевого пристрою і станційних виносів.
• Overvoltage - проблема перевантажень електронної апаратури у зв'язку з необхідністю передачі потужних сигналів і захисту від небезпечних напруг.
• Ringing - проблема посилки викличних сигналів та інших сигналів високого рівня.
• Signalling - сигналізація.
• Going - кодування, тобто перетворення аналогового мовного сигналу в цифрову форму.
• Hybrig - проблема переходу з 2-х до 4-х проводного тракту.
• Testing - контроль.
Сам телефонний апарат у його стандартному виконанні в значній мірі збільшує ці проблеми і вимагає корінної модернізації. У зв'язку з цим питання модернізації абонентського інтерфейсу звичайно відносять до третин (останньої) стадії еволюції телефонних мереж у напрямку створення ІЦМЗ, вважаючи, що на першій стадії впроваджуються цифрові транзитні вузли й АМТС, а на другій - реорганізуються місцеві телефонні мережі.