12.1.3. Забезпечення норм по загасанню сигналу при переході до іцмз

У більшості країн для національних телефонних мереж складені плани транзитного загасання, виконані виходячи з вимог забезпечення найменшого припустимого загасання за умови стійкості каналу і необхідних характеристик луни-сигналу. Розподіл загасання при цьому здійснюється відповідно до довжини ділянок. Загасання, внесене в тракт передачі аналоговими комутаційними станціями невелике: для АТС достньо 1 дБ, для вузлів - не перевищує 0,5 дБ. Безпосереднє використання тих же норм на цифрових ділянках недоцільне, оскільки приведення величини загасання ділянок цифрової мережі до величини загасання відповідних ділянок аналогової мережі

вимагає або введення подовжувачів у цифровий тракт, або додаткових ступеней аналого-цифрового перетворення разом з подовжувачами звичайних типів.

Найбільш серйозні труднощі виникають при заміні аналогових станцій цифровими, якщо в аналогові включалися двухпроводні лінії. На рис. 12.5а приведений розподіл загасання на цифровий кінцевій станції. При включенні в ЦСК двопроводних СП необхідно мати дифсистеми як на вхідній так і на вихідній стороні, для переходу з двопроводної лінії на чотирипроводну - внутрішньостанційний тракт. Загасання четирипроводного станційного такту повинно бути досить високим, щоб забезпечити стійкість передачі через станцію. При внут-рішньостанційному з'єднанні (1) воно складає 7 дб. У випадку з'єднання із сусідньою кінцевою станцією (2,3) загасання ЦСК залежить від загасання, внесеного міжстанційною ЗЛ. У цих випадках, так само як і у випадку зв'язку із сусідньою вузловою станцією (5), використовуються балансові контури, що узгоджуються. Випадок (4) є частиною міжміського з'єднання і тому вимагає особливо гарної якості передачі, при цьому краще використовувати прецензійний балансовий контур, який набудовується індивідуально при підключенні. При зв'язку по четирьохпроводній ФЗЛ і каналах ЦСП дифсистеми на вихідному кінці відсутні і загасання станції складає 3,5 дб.

При використанні ЦСК в якості вузлової і міжміської станції (рис 12.56) звичайно досить мати балансові контури, що узгоджуються, доповнивши їх подовжувачами, загасання яких залежить від довжини підключеної лінії.

Таким чином, загасання станційного чотириполюсника при f=800 Гц складає:

• 7 дб - при внутрішньостанційному, вихідному і транзитному зв'язку по 2-проводним ЗЛ;

• 3,5 дб - при вихідному зв'язку по чотирипроводним лініям і при транзиті з переходом із двох на чотирипроводні лінії і навпаки;

• 0 дб - при комутації четирипроводних ліній і каналів ЦСП.

Погіршення параметрів передачі, можливе під час перехідного періоду, можна усунути, якщо зв'язок цифрових АТС з аналоговими здійснювати по ЦСП з установкою АЦП на аналоговій станції. У цьому випадку сумарне загасання ЗЛ і цифрової станції стає рівним залишковому загасанню ЦСП. При плануванні і розподілі загасання під час перехідного періоду варто виконувати наступні вимоги:

• введення цифрової комутації не повинне викликати погіршення роботи існуючої мережі в перехідний період;

• розходження загасань для з'єднань одого і того ж типу повинне бути мінімальним;

• загасання повинне бути однаковим в обох напрямках передачі (відхилення не повинне перевищувати 3 дБ).