Системи обслуговування заявок

Найбільш повне задоволення потреб абонентів у швидкому отриманні зв’язку викликає необхідність обслуговувати міжміські з’єднання за допомогою різних методів, які визначають систему обслуговування заявок на міжміські розмови і спосіб встановлення з’єднань на міжміській мережі.

Розрізняють негайне, швидке, за замовленням і комбіноване з’єднання.

Системою обслуговування за замовленням називається така система, при якій абонент робить попереднє замовлення на з’єднання, причому час чекання на його виконання не обмежується і може складати від кількох десятків хвилин до декількох годин. На період очікування абонентська лінія відключається від МТС. Критерієм якості такої системи є час очікування розмови.

Перевагами такої системи є висока пропускна спроможність направленого зв’язку, використання міжміських каналів до 95-98%. Недолік – незручність для абонентів.

Негайною системою обслуговування називається така система, при якій абонент отримує з’єднання або одразу ж після надходження заявки, або через деякий регламентований час очікування (не більше 10 хвилин). На час очікування лінія абонента не втрачає з’єднання з МТС незалежно від стану мікротелефонної трубки.

Перевага цієї системи – підвищення зручності для абонентів, недолік – деяке зниження використованості каналів.

При швидкій системі обслуговування абонентів кожна заявка або обслуговується негайно (без очікування), або отримує відмову. Швидка система має місце при автоматичному способі встановлення з’єднання на загальнодержавній міжміській мережі. Її перевага – висока якість обслуговування, так як з’єднання при цьому надається з мінімальними витратами часу, а недолік – низьке використання каналів.

Комбінована система обслуговування, тобто поєднання негайної системи та системи за замовленням, використовується на МТС в тих випадках, коли навантаження і число каналів на різних напрямках суттєво відрізняються або якщо ці умови змінюються протягом доби.

Автоматична міжміська телефонна станція арм 20.

Автоматична координатна міжміська станція АРМ 20, що постачається швецькою фірмою “Eріксон” та югославською фірмою “Нікола Тесла”, передбачає можливість встановлення автоматичного міжміського і внутрішньозонового зв’язку, а також з’єднань напівавтоматичним і ручним способом.

Гранична емність станції складає 4000 вхідних і 4000 вихідних ліній. Передбачена можливість об’єднання двох таких станцій, і загальна ємність може бути збільшена до 8000 вихідних і 8000 вхідних ліній.

В якості основних комутаційних пристроїв на станції використовуються БКЗ типів 10х20х5 і 10х12х10 . Напруга джерел живлення - 48 В постійного струму з можливим відхиленням 44 – 54 В. Для живлення електронних пристроїв використовуються напруги ± 8, 12, 18 В.

На станції АРМ 20 використовується одна ступінь шукання для всіх видів з’єднань – ступінь міжміських з’єднань МС. Для її побудови використовуються дволанкові КБ 200х200х2000, 200х200х300 та 200х200х400.

В залежності від виду ліній, що вмикаються в поле блоків, розрізняють вхідні ВБ(ВБ), вихідні Вхиб(ИБ) і двухсторонні ДБ комутаційні блоки.

В залежності від виду вхідних ліній, що обслуговуються, регістри АРМ 20 можна розділити на три види:

• ВихР(ИР) - вихідні регістри, що обслуговують вихідні повідомлення від АТС місцевих телефонних мереж і службових АТС, приймають адресну інформацію декадними імпульсами.

• МР(ВР) – міжміські (вхідні) регістри, що обслуговують вхідні і транзитні з’єднання по міжміським каналам двухчастотної системи, приймають адресну інформацію декадними імпульсами.

• ТР - тастатурні регістри, що обслуговують робочі місця телефоністок і міжміські канали одночастотної системи, приймають адресну інформацію частотним кодом.

Інформація видається регістрами в канал, з’єднувальну лінію або пристрої службової АТС декадними імпульсами або частотним кодом. В залежності від виду вихідної лінії регістр за допомогою з’єднувача кодових датчиків ЗКД(СКД) може підключатися до кодового датчику декадного КДд або до кодового датчику частотно-кодованих сигналів КДf.

Вихідні регістри мають за’язок з апаратурою обліку вартості розмов через з’єднувач (З).

Маркерне обладнання містить маркери двох типів: основний М і маршрутний ММ. Основний маркер М призначений для встановлення з’єднання через КС ВБ і ВихБ. ММ, отримавши код міста, разом з пробним пристроєм визначає номер основного та обхідного напрямку зв’язку, виконуючи таким чином функції перераховувача. Крім того, ММ виконує ряд функцій, зв’язаних з контролем часу встановлення з’єднання, реєстрації можливих пошкоджень, а також визначення тарифу для обліку вартості розмови. Інформація про тариф передається через регістр в ВКЗСЛ і використовується в АУСР. Підключення маркера М до комутаційних блоків ВБ і Вих Б відбувається за допомогою багатопроводових з’єднувачів СВБ і СВихБ.

Пробні пристрої складаються із пробних блоків ПБ, що виконують пробу ліній потрібного напрямку, включених в певні вихідні КБ ВихБ, і реле вільності напрямків РСН. Якщо РСН знаходиться в роботі, то це значить, що є вільний канал в даному напрямку.

Лінійні комплекти.

В поле ступеня міжміських з’єднань входять:

• ВКТС і ВихКТС – вхідні та вихідні міжміські канали з одночастотною системою передачі сигналів, обладнані вихідними та вхідними комплектами тональних сигналів (2600 Гц);

• ВКТН і ВихКТН - вхідний та вихідний комплекти тонального набору (1200 – 1600 Гц);

• ВКЛМК і ВихКЛМК– вхідний та вихідний комплекти комутаторного обладнання;

• ВКЗСЛ 2/2 і РСЛГ 4/2 – комплекти для зв’язку з міськими АТС по фізичним 3С і СЛ;

• ВІЗСЛ 2/4 і Вих РСЛУ 4/4 – 3С і СЛ від міських АТС по ущільненим фізичним ланцюгам.

• ВКЗСЛ 2/4 і ВКЗСЛ 4/4 - лінійні комплекти, мають зв’язок з АОВР;

• РВ – розподілювач викликів, що встановлює почерговість підключення регістрів до ММ.

Розглянемо процес встановлення вихідного міжміського з’єднання автоматичним способом.

Отримавши сигнал “ВС”, абонент А набирає індекс АМТС (цифру 8), в результаті чого його лінія під’єднується до ЗСЛ. На АМТС займається ВКЗСЛ, до якого через ступінь РШ підключається вільний вихідний регістр ВихР. Якщо на АТС встановлена аппаратура АОН, то регістр за допомогою з’єднувача займає вільний УЗПІ, з якого в бік АТС видається сигнал запиту про номер абонента А. З передаючого пристрою АОН (ПП – АОН) цифри категорії і номера абонента А багаточастотним кодом “2 із 6” (безінтервальним пакетом) передаються в УЗПІ. Прийнявши цю інформацію, УЗПІ видає її в ВихР (постійним струмом – кодом “2 із 5”) і звільнюється, а ВихР надсилає абоненту А тональний сигнал готовності до прийома міжміського номера (сигнал – відповідь АМТС). Для визначення номера абонента А і передачі його на АМТС потрібно не більше 1 с., тому деяке сповільнення в отриманні другого акустичного сигналу практично не відчувається абонентом.

Отримавши другий сигнал готовності, абонент набирає номер ABCabxxxxx. Після прийому і фіксації цієї інформації ВихР підключається через з’єднувач до АЧСР та видає їх всю зібрану номерну інформацію. Одночасно з цим до АЧСР підключається також ВКЗСЛ та повідомляє їй свій номер. Так як кожний ВКЗСЛ має в АЧСР свою чарунку пам’яті, то інформація, що видана ВихР в АЧСР, буде занесена саме в чарунку пам’яті даного ВКЗСЛ. Після цього ВихР відключається від АЧСР і починає встановлення з’єднання.

За допомогою з’єднувача СРН вихідний регістр ВихР підключається до вільного ММ і видає йому міжміський код ABCab і номер ВБКС, в яку ввімкнено визиваючий ВКЗСЛ. Ця інформація передається постійним струмом кодом “2 із 5”. Для передачі кожної цифри застосовуються 5 проводів.

Отримавши ABC , ММ проводить його перерахунок в номер напрямку і по стану РСН визначає в яких ПБ є вільні лінії, а також визначає, чи є наступна МТС кінцевою або транзитною. Обравши вільний ПБ, ММ підключається до нього. ПБ обирає вільну лінію в напрямку , маркує її , після цього в ММ надходить інформація про код напрямку, а також про номер двухсотенного блоку ВБ, в який ввімкнено ВКЗСЛ. Якщо РСН знаходиться в роботі, то ММ за допомогою ПБ проводить пошук і вибір вільного канала в даному напрямку та маркує його, при цьому визначається номер двухсотенного вихідного КБ ВихБ, в який ввімкнено обраний вихідний канал. Після цього ММ знаходить вільний М , підключається до нього і передає йому інформацію про номери ВБ та ВихБ, в які ввімкнена вхідна визиваюча і обрана вихідна лінії. Крім того, ММ надсилає в регістр сигнал про спосіб передачі номерної інформації наступної станції.

Маркер М перевіряє за допомогою блокуючого пристрою БП, чи не встановлює який- небудь інший маркер з’єднання в цих двох блоках. Якщо з’єднання не встановлено, маркер М підключається через з’єднувачі СВБ і СВихБ до блоків ВБ і ВихБ з метою встановлення з’єднання.

Дії маркера М зводяться до пошуку вільного з’єднувального шляху між вказаними блоками .

Після встановлення з’єднання маркерне обладнання звільняється. Якщо немає вільного виходу ні в прямому, ні в обхідному напрямках, то ММ подає в регістр сигнал “Зайнято”. Абонент А отримує сигнал “Зайнято” із ВКЗСЛ.

Якщо з’єднання буде встановлено, то із зустрічної МТС надійде сигнал “Передайте код”, який надійде в ВихР. В залежності від того, яке з’єднання буде встановлюватись – кінцеве чи транзитне – з ВихР через ВКЗСЛ та ВихКТН передається або повний код АВС або скорочений код (1). Номерна інформація в канал передається або кодом “2 із 6”, або декадним способом (f=1200 Гц) в залежності від типу зустрічної станції. Для цього ВихР за допомогою СКД підключається до одного з кодових датчиків КДд чи КДf. Слідом за цим знову надходитьо зворотній сигнал “Передайте номер”. По цьому сигналу ВихР видає в канал номер абонента Б abxxxxx і звільнюється.

Сигнал відповіді абонента Б надходить по каналу ВихКТН і далі в ВКЗСЛ . В наслідок цього ВКЗСЛ вторинно короткочасно під’єднується до АОВР для відмітки часу початку розмови. Сигнал “відбою” також приймається в ВКЗСЛ , і він в третій раз підключається до АОВР і фіксує закінчення розмови. АОВР обробляє отриману інформацію, визначає вартість розмови і видає необхідні дані про розмову, що відбулася, на перфоратор, а можливо, в обчислювальний центр.

Вхідне кінцеве з’єднання.

При вхідному з’єднанні займається ВКТН, до якого через ступінь РШ підключається вхідний регістр МР . На вихідну МТС із МР подається сигнал “Передайте код”, і, враховуючи, що має бути встановлене кінцеве з’єднання, на вхідну МТС надходить скорочений код – “1”. МР готується до прийому номера абонента Б і передає через ВКТН на вихідну МТС сигнал “Передайте номер”. У відповідь на цей сигнал з вихідної станції надходить abxxxxx, які приймаються і накопичуються в МР. Після цього починається процес встановлення з’єднання, для чого МР через СРМ підключається до ММ і передає йому внутрішньозоновий код, тобто номер місцевої мережі ab. ММ по цій інформації за допомогою пробного блоку ПБ і РВН (реле вільності напрямків), визначає напрямок зв’язку до відповідної РАТС або ВС. Крім того, ММ визначає номер вхідного КБ ВБ, в який вімкнено вхід, що вимагає обслуговування, і номер ВихБ, в якому знаходиться необхідний вихід. В подальшому з’єднання буде встановлюватись аналогічно вихідному автоматичному з’єднанню, лише з тою різницею, що на виході КС буде зайнятий не ВихКТН а ВихКСЛ, що забезпечує зв’язок з РАТС або ВС. Після вибору і підключення вільного РСЛГ 4/2 в напрямку, що вимагається, ММ та основний маркер М звільнюються.

Наступні цифри місцевого номера ххххх передаються вхідному регістру МР через ВКТН КС (ВБ і ВихБ) і РСЛГ на місцеву телефонну станцію. В залежності від типу місцевої АТС, номерна інформація із МР буде видаватися або декадним способом (до АТС ДК), або кодом “2 із 6” АТСК. Для цього через СКП підключається КДf і КДд. Після цього ВР відключається.

Відповідь абонента Б характеризується надходженням в ВКТН сигнала з боку місцевої АТС. Цей сигнал транслюється на вихідну МТС і використовується як для утворення розмовного тракту, так і для відмітки початку розмови. На вхідні МТС АЧСР в роботі участі не приймає. Сигнал “Відбій” з боку абонента Б надходить на вхідну МТС і передається на вихідну МТС. Він використовується для відмітки закінчення розмови. Слідом за цим надходить сигнал звільнення і всі зайняті в цьому з’єднанні прибори повертаються у початковий стан.

ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ КВАЗІЕЛЕКТРОННИХ АТС