- •9.1.Принципи телефонної передачі сигналів
- •9.2.Телефонні апарати
- •9.3. Мікрофони
- •9.4. Електромагнітні телефони
- •9.5. Номеронабирачі телефонних апаратів
- •9.6. Цифровий телефонний апарат
- •9.6.1. Структура і режими роботи цта
- •2.1. Поняття про телефонне навантаження та якість обслуговування.
- •2.2. Комутаційні схеми.
- •2.3. Потоки викликів та повідомлень
- •3.1. Види комутації
- •3.2. Системи комутації на місцевих телефонних мережах
- •2. Принципи вузлоутворення.
- •6.1. Основні поняття про роботу комутаційних вузлів і атс
- •6.2. Процес установлення з'єднання на атс
- •6.3 Класифікація атс по способах комутації
- •6. 4. Комутаційні прилади електромеханічних атс
- •6.5 Керування встановленням з'єднання
- •Концепція розвитку стаціонарного телефонного зв’язку (місцевий, міжміський, міжнародний)
- •3.4. Групоутворення в комутаційних системах атс. Функціональна схема атск-у. Структура і побудова кб.
- •3.5.Структура функціональної схеми атс типу атск-у
- •Процес встановлення з’єднання на атск-у.
- •Координатна атс системи «пентаконта»
- •Вертикаль 52х4
- •Вертикаль 74х3
- •Особливістю керуючого пристрою є використання перераховувача, який приймає з ар 1-4 цифри коду напрямку на ступені иги і перетворює ці цифри в 2-цифровий код, що спрощує схему маркера.
- •Основні блоки
- •Сільські координатні станції
- •2.Атс системи к - 50/200м.
- •3. Атс системи к - 100/2000.
- •Системи обслуговування заявок
- •Автоматична міжміська телефонна станція арм 20.
- •9.1. Основні особливості атске
- •9.2. Комутаційні поля атскэ
- •9.3. Принципи роботи програмних керуючих пристроїв
- •Доповнення до структурної схеми іатске
- •Структурна схема кінцевої станції іатске-3
- •11.1. Загальні принципи побудови сучасних систем
- •11.2. Побудова абонентської мережі
- •11.3. Структурна побудова цифрових комутаційних станцій
- •11.4. Принципи цифрової комутації
- •11.5. Керування на атсе
- •12.1. Проблеми переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.1.1. Тривалість переходу від аналогових до цифрових телефонних мереж
- •12.1.2. Приклади техніко-економічного аналізу ефективності цифрової техніки на телефонних мережах
- •12.1.3. Забезпечення норм по загасанню сигналу при переході до іцмз
- •12.1.4. Нормування кількості припустимих аналого-цифрових переходів
- •12.1.5. Проблема абонентського інтерфейсу
- •12.1.6. Синхронізація цифрових телефонних мереж
- •12.2. Способи переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.2.1. Стратегії переходу до цифрових мереж
- •12.2.2. Методи переходу до цифрових мереж
- •12.2.3. Способи організації зв'язку на цифровому рівні
- •3.2. Кроссовая комутація. Утворення прямих каналів
- •3.3. Комутація каналів
3. Атс системи к - 100/2000.
Автоматична координатна станція системи К - 100/2000 може використовуватися в якості центральної, вузлової або кінцевої АСТМ і в якості УВАТС.
Ємність станції К - 100/2000 - від 100 до 10000 номерів, але з економічних міркувань станції будують ємністю не менше 300 і не більш 3000 номерів.
В станціях різної ємності та призначення застосовуються типові блоки ступінів АШ, ГШ і РШ.
В станціях системи К - 100/2000 застосовується регістрове управління комутаційними пристроями і обхідний спосіб встановлення з’єднань. Керування процесами встановлення з’єднань відбувається за допомогою регістрів і маркерів.
В АТСК - 100/2000 передбачені 5-ти значні регістри, що дозволяє абонентам станції мати закриту 5-ти значну нумерацію. Для організації внутрішньостанційного зв’язку можна використовувати скорочену 3-х або 4-хзначну нумерацію. Передача інформації про номер викликаючого абонента з регістрів в маркери, а також сигналів керування між регістрами і маркерами відбувається за допомогою полярно-числового коду.
Обладнання станції передбачає сумісну роботу з однотипними станціями, з сільськими АТС всіх типів, з міськими декадно-кроковими і координатними АТС.
В станції системи К - 100/2000 можна ввімкнути індивідуальні абонентські лінії, лінії спарених телефонних апаратів з можливістю взаємного зв’язку між ними, лінії односторонніх та двосторонніх таксофонів, лінії до установчо-виробничих, ручних та автоматичних телефонних станцій. Є ймовірність ввімкнення апаратури визначення номера викликаючого номера (АВН) при автоматичному вихідному міжміському зв’язку.
Основними комутаційними пристроями в АТС системи К - 100/2000 є уніфіковані БКЗ типу 20х10х6, 10х20х6, 10х10х12. Маркери, регістри і КПП станції побудовані на реле РЕС-14.
Абонентські і шнурові комплекти, а також комплекти різноманітних видів РСЛ, побудовані на більш дешевих реле РПН. В схемах приладів станції використовуються напівпровіднікові діоди і тріоди.
АТС системи К - 100/2000 розраховані на роботу без постійної присутності обслуговуючого персоналу.
Електроживлення станції здійснюється від джерела постійного струму з номінальною напругою 60 В та можливими коливаннями в межах 54 - 72 В. На станції присутній сигнально - викличний пристрій для надсилання викличних та акустичних сигналів.
Електроживлення станції здійснюється від джерела постійного струму з номінальною напругою 60 В та можливими коливаннями в межах 54 - 72 В. На станції присутній сигнально - викличний пристрій для надсилання викличних та акустичних сигналів.
Як видно із схеми, на вході блоків АШ можуть вмикатися індивідуальні АЛ, таксофони і спарені ТА. Для спареного ввімкнення ТА у абонентів встановлюються релейні блокіратори, що забезпечують відключення одного із ТА при зайнятті лінії іншим.
На вході ступені I ГШ вмикається один або два великих пучка ШК для вихідного зв’язку із ступеня АШ та декілька пучків РСЛ і ПКУ для вхідного сполучення від сільських АТС та МТС . При цьому використовуються 3-х проводні універсальні підключаючі комплекти ПКУ, які , крім підключення регістра, забезпечують ПВ і КПВ , утримання з’єднання, живлення мікрофона ТА абонента Б і прийом сигналу відбою.
На виході ПКУ вмикаються додаткові комплекти для двопроводових ЗЛ.
Для вхідного зв’язку по фізичним ЗЛ двосторонньої дії застосовуються комплекти РСЛ - ІС (індуктивний сільський) , а для зв’язку по багатоканальним лініям - комплекти двосторонньої дії РСЛ - ВЧ.
Замовно-з’єднувальні трьохпроводові лінії до АМТС обласного вузла підключаються через комплекти ВихКЗСЛ, які обслуговуються ПР.
Процес встановлення з’єднання.
При виклику абонентом станції в його АК спрацьовує реле Л і надходить сигнал зайняття в маркер свого сотенного блоку АШ . В МАШ виклик приймає АО, який підключає ПУ. Здійснюється вільне обумовлене шукання , ПУ МАШ знаходить вільний шлях від лінії абонента А до вільного ШК і перевіряє присутність подальшого вільного шляху до регістра. Після цього АК підключається до ШК. МАШ відключається. З боку ШК займається МРШ. ОВ МРШ встановлює номер ШК і вмикає ПУ, яке обирає вільний регістр. Таким чином проключається тракт АК - л. А і В - ШК - АРБ. МРШ звільнюється.
Почувши сигнал “Відповідь станції”, абонент починає набір номера. Після прийому і фіксації всіх цифр номера регістр через ступінь РШ і ШК на вхід блока ГШ подає позитивну полярність, що є сигналом зайняття входа МГШ. ОВ МГШ встановлює номер ходу, що зайнявся , і підключає до нього (до проводів a i b) КПП. Після цього ОВ переводить КПП в режим прийому та за КПП в регистр надходить сигнал готовності прийому (замикання шлейфів проводів a i b). Регістр одночасно з надходженням сигналу зайняття маркера передає із пристрою фіксації в свій КПП інформацію про першу цифру номера. Отримавши сигнал готовності, КПП регістра полярно-числовим кодом видає першу цифру. Передача проходить по розмовним проводам a i b через ступінь РШ та ШК. В зворотньому напрямку по цьому тракту передаються команди керування.
КПП МГШ розшифровує і передає отриману інформацію про першу цифру номера в ФН.
Після отримання коду напрямку спрацьовує відповідне реле напрямку. ПУ ГШ працює в один етап . В результаті вимушеного шукання проключається тракт через ступінь ГШ. Регістр через блок РШ, ШК і блок ГШ підключається до входу ланки С блоку АШ.
ОВ МАШ визначає номер входу, підключає до проводів a i b КПП маркера. Отримавши цифри ДО, в результаті обумовленого шукання проключає тракт до абонента Б . Пристрій проби стану АЛ визначає 3 стани : вільна, зайнята місцевим та зайнята міжміським сполученням.
Якщо лінія вільна, маркер надсилає сигнал в регістр і звільнюється. Регістр також звільнюється. Із ШК абонента Б надходить “ПВ” , абонента А - “КПВ” .
При вихідному і вхідному зовнішньому з’єднанні процес встановлення з’єднання в блоках АШ, РШ і ГШ відбувається аналогічно описаному. По закінченні вихідного з’єднання в блоці ГШ маркер, в залежності від способу зв’язку із зустрічною станцією, надсилає в регістр запит на видачу подальшої інформації. При видачі інформації ДКБІ спрацьовує реле Б замість КПП підключається ПБІ. З ПБІ по розмовним проводам a i b послідовно, без запитів, видається батарейними імпульсами інформація про всі цифри, що залишилися.
