- •9.1.Принципи телефонної передачі сигналів
- •9.2.Телефонні апарати
- •9.3. Мікрофони
- •9.4. Електромагнітні телефони
- •9.5. Номеронабирачі телефонних апаратів
- •9.6. Цифровий телефонний апарат
- •9.6.1. Структура і режими роботи цта
- •2.1. Поняття про телефонне навантаження та якість обслуговування.
- •2.2. Комутаційні схеми.
- •2.3. Потоки викликів та повідомлень
- •3.1. Види комутації
- •3.2. Системи комутації на місцевих телефонних мережах
- •2. Принципи вузлоутворення.
- •6.1. Основні поняття про роботу комутаційних вузлів і атс
- •6.2. Процес установлення з'єднання на атс
- •6.3 Класифікація атс по способах комутації
- •6. 4. Комутаційні прилади електромеханічних атс
- •6.5 Керування встановленням з'єднання
- •Концепція розвитку стаціонарного телефонного зв’язку (місцевий, міжміський, міжнародний)
- •3.4. Групоутворення в комутаційних системах атс. Функціональна схема атск-у. Структура і побудова кб.
- •3.5.Структура функціональної схеми атс типу атск-у
- •Процес встановлення з’єднання на атск-у.
- •Координатна атс системи «пентаконта»
- •Вертикаль 52х4
- •Вертикаль 74х3
- •Особливістю керуючого пристрою є використання перераховувача, який приймає з ар 1-4 цифри коду напрямку на ступені иги і перетворює ці цифри в 2-цифровий код, що спрощує схему маркера.
- •Основні блоки
- •Сільські координатні станції
- •2.Атс системи к - 50/200м.
- •3. Атс системи к - 100/2000.
- •Системи обслуговування заявок
- •Автоматична міжміська телефонна станція арм 20.
- •9.1. Основні особливості атске
- •9.2. Комутаційні поля атскэ
- •9.3. Принципи роботи програмних керуючих пристроїв
- •Доповнення до структурної схеми іатске
- •Структурна схема кінцевої станції іатске-3
- •11.1. Загальні принципи побудови сучасних систем
- •11.2. Побудова абонентської мережі
- •11.3. Структурна побудова цифрових комутаційних станцій
- •11.4. Принципи цифрової комутації
- •11.5. Керування на атсе
- •12.1. Проблеми переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.1.1. Тривалість переходу від аналогових до цифрових телефонних мереж
- •12.1.2. Приклади техніко-економічного аналізу ефективності цифрової техніки на телефонних мережах
- •12.1.3. Забезпечення норм по загасанню сигналу при переході до іцмз
- •12.1.4. Нормування кількості припустимих аналого-цифрових переходів
- •12.1.5. Проблема абонентського інтерфейсу
- •12.1.6. Синхронізація цифрових телефонних мереж
- •12.2. Способи переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.2.1. Стратегії переходу до цифрових мереж
- •12.2.2. Методи переходу до цифрових мереж
- •12.2.3. Способи організації зв'язку на цифровому рівні
- •3.2. Кроссовая комутація. Утворення прямих каналів
- •3.3. Комутація каналів
2.Атс системи к - 50/200м.
Станція координатної системи К - 50/200М може мати ємність 50, 100, 150 або 200 номерів.
Індивідуальні абонентські лінії вмикаються в АК, а лінії спарених апаратів - в спарені абонентські комплекти (САК).
Нумерація ТА в межах станції - трьохзначна, при цьому, в залежності від ємності АТС , використовується одна або дві цифри сотен, які умовно позначаються ХY. Таким чином внутрішньостанційна трьохзначна нумерація для станції ємністю 50 номерів - Х11 - Х50, а для станції на 200 номерів - Х11 - Х00.
Комплекти РСЛ вмикаються у вертикалі ступеня АШ і в поля вертикалей РШ. На кінцевих АТСК - 50/200М можуть встановлюватися комплекти РСЛ трьох видів: комплекти РСЛ О, призначені для роботи по фізичним ланцюгам або по каналам апаратури ущільнення ; РСЛО - В4, що використовуються для роботи по каналам апаратури ущільнення з виділеним сигнальним каналом; комплекти ПКО, що встановлюються при організації каналів за допомогою апаратури ІКМ. На АТСК - 50/200М використовуються 5-ти значні абонентські регістри АР.
Процес встановлення з’єднання.
Внутрішньостанційне з’єднання.
Сигнал виклику з боку абонента А приймається його АК , який займає МРШ. Він вибирає вільний регістр АР і утворює ланцюг спрацювання електромагнітів в БКЗ РШ. Регістр через вертикаль А ступеня РШ підключається до АК, МРШ звільнюється. Отримавши сигнал “Відповідь станції”, абонент набирає 5-ти або 3-значний номер абонента, що викликається. Після прийому останньої цифри номера АР займає МАШ і передає йому сигнал про внутрішньостанційне з’єднання. МАШ надсилає сигнал для одержання адресної інформації багатопроводовим способом. У відповідності до цієї інформації МАШ замикає ланцюг спрацювання ВЕ БКЗ АШ для комутації лінії абонента Б. Після цього МАШ вибирає вільний ШК, доступний виуликаючій лінії, та замикає ланцюг спрацювання УЕ тієї вертикалі БКЗ АШ, в яку ввімкнено сторону Б даного ШК. ШК здійснює пробу лінії. якщо вона вільна, то з ШК надсилається сигнал виклику.
Після закінчення комутації сторони Б МАШ замикає ланцюг ВЕ, що відповідає викликаючий лінії, після цього - ланцюг спрацювання УЕ вертикалі А ШК, і вхід цього ШК підключає до АК абонента А . Із ШК через ступінь АШ і РШ надсилається в АР сигнал звільнення, внаслідок чого регістр МАШ і вертикаль РШ звільнюються.
Із ШК в лінію абонента А надходить сигнал “КПВ” при відповіді абонента встановлюється розмовне з’єднання. З’єднувальні пристрої з метою зменшення часу зайняття звільнюються при односторонньому відбої, а абонент, що затримує відбій, отримує тональний сигнал “зайнято” із АК.
Вихідне з’єднання.
Отримавши “Відповідь станції” , абонент набирає 5-ти значний номер. Після набору однієї, двох або трьох цифр, що визначають напрямок до станції (УС, ЦС) або поперечного зв’язку іншої КС, АР займає МАШ і передає йому сигнал про необхідний напрямок. МАШ знаходить вільний РСЛ потрібного напрямку і підключає його до АЛ абонента А через блок АШ. Одночасно МАШ створює ланцюг зайняття МРШ для підключення АР вертикаллю Б та вибраному РСЛ. Після цього МАШ та МРШ звільнюються. АР продовжує прийом цифр 5-ти значного номера та видає всі прийняті цифри декадними імпульсами в РСЛ. Спосіб подальшої передачі адресної інформації на зустрічну АТС залежить від типу РСЛ та способу передачі сигналів. Після видачі в РСЛ всієї інформації АР звільнюється.
Вхідне з’єднання.
При зайнятті РСЛ вхідним викликом МРШ підключає його до вільного АР через вертикаль Б РШ. Регістр , не надсилаючи сигналу “Відповідь станції”, приймає послідовно останні 3 цифри номеру абонента. Після цього АР займає МАШ і передає йому інформацію багатопроводовим способом. Потім МАШ підключає РСЛ до викликаючої АЛ. Закінчивши з’єднання МАШ і АР звільнюються.
Пробу АЛ , ПВ, КПВ, живлення мікрофонів ТА та утримання з’єднання виконує РСЛ.
Вихідне з’єднання автоматичного міжміського зв’язку.
Після прийому регістром індексу “0” займається МАШ, який встановлює з’єднання абонента А з комплектом РСЛ. Після цього АР видає цифру “0” і звільнюється. Абонент А, отримавши через РСЛ “Відповідь станції”, набирає багатозначний міжміський номер, який транслюється через РСЛ. В комплект РСЛ по лінії надходить сигнал запиту, після чого обладнання АВН визначає категорію і номер викликаючого абонента. Ця інформація частотними сигналами передається через РСЛ на МТС.
