Особливістю керуючого пристрою є використання перераховувача, який приймає з ар 1-4 цифри коду напрямку на ступені иги і перетворює ці цифри в 2-цифровий код, що спрощує схему маркера.
В системі “Пентаконта” застосовується джерело живлення з номінальною напругою U=48 В і можливим відхиленням в межах 44-52 В.
Недолік: значно вище споживання струму в порівнянні з АТСК-У.
Основні блоки
ВК – вхідний комплект;
ПКР – підключаючий комплект регістрів;
М – маркер;
ПП – підключувач перераховувача
ПГШ – підключувачі для групового та лінійного шукання до інформаційних каналів;
ПАИ – підключувачі передпошуку;
ШПП – ступінь пошуку прийомо-передавачів;
ПДІ – передавач декадних імпульсів;
ИГИ, ВГИ – вхідна та вихідна ступені ГШ;
ТИФП2 – транслятор, що працює разом з РСЛПВ на координатній АТС і РСЛВП-Д на АТС ДК;
ТИФ-3 – транслятори, що використовуються на вихідних фізичних лініях до координатних АТС і працюють разом з РСЛВ-3;
ТВФП2 та
ТВФ-ДП2 – транслятор на вхідних фізичних 2-проводових лініях для спільної роботи з РСЛПИ на АТСК-У при зв’язку з АТС ДК.
Для 3-провідних ЗЛ від РАТС застосовуються транслятори ТВФ-К3 або ТВФ-Д3, а для ЗЛМ - ТВФМ-3.
ОК – обхідний канал.
ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ З’ЄДНАННЯ
При спрацюванні реле Л в АК МАШ визначає номер аб. А, вибирає вихідну лінію та закріплений за нею ПКР. На ступені РШ відшукується й підключається вільний АР, а МАШ вибирає вільний інформаційний канал АШвих та передає інформацію про це по вихідній лінії. АР через МАШ підключається до цього ІК (інформаційного каналу) та кодом “2 з 5” отримує інформацію про категорію лінії, що є викликає. Після цього в МАШ надсилається сигнал для звільнення ІК. Після цього в АШ вмикаються електромагніти, спрацьовує Р в АК, звільнюється МАШ, абонент отримує із АР сигнал “Відповідь станції”.
Після прийому коду РАТС, що викликається, АР через ПГИ займає вільний перераховувач, передає йому 1-4 цифри і отримує 2-значний код напрямку на ИГИ.
З ПГИ через АР, РША та ПКР надсилається сигнал на вхід ІГШ для зайняття МГШ. МІГШ вибирає вільний ІК та повідомляє про його номер в ПГШ. МІГІ визначає вільну лінію у вибраному напрямку.
При вихідному зв’язку МИГИ повторно короткочасно займає ИК ИГИ для передачі в АР сигналу про систему зустрічної АТС, після чого АР через ступінь ИПП підключає необхідний КПП та ПФІ.
При внутрішньо станційному з’єднанні АР знову займає ПГИ та через АР, РША, ПКР, блок ИГИ і ШК надсилає сигнал зайняття в МАШ. МАШ вибирає вільний інформканал АШвх.
ПГШ підключається до ІК АШвх і передає в МАШ інформацію про 3 цифри одночасно, ІК звільнюється.
МАШ визначає стан АЛ і передає цю інформацію в АР, для чого знову короткочасно займає ІК АШвх. Якщо АЛ вільна, то ПГШ створює ланцюг ввімкнення УЕ в блоці АШ.
Встановлене з’єднання утримується із ШК.
Сільські координатні станції
Загальні відомості.
Кінцева координатна АТС К - 50/200М.
Координатні сільські удосконалені АТС К - 100/2000.
Побудова з’єднувальних трактів.
1. Мережі сільського телефонного зв’язку (СТЗ) обслуговують абонентів, що розташовані на території сільського адміністративного району. В склад СТЗ входять всі телефонні станційні та лінійні споруди районного центру, селищ та інших населених пунктів.
Абонентами СТЗ є колгоспи, бригади, ферми та інші внутрішньогосподарчі об’єкти колгоспів, радгоспів, відділення зв’язку, лікарні та ін. В сільські АТС вмикаються також квартирні телефони.
Особливістю СТЗ є те, що мають місце невеликі абонентські групи, віддалені одна від одної на значні відстані.
На СТМ передбачено радіальну (одноступінчату) та радіально-вузлову (одно- і двоступінчата схема) побудову з можливістю використання поперечних (прямих та обхідних) шляхів.
Одноступінчата схема побудови СТМ більш бажана, так як вона забезпечує нижче загасання з’єднувальних трактів, спрощує станційне обладнання, покращує якість розмовного тракту, прискорює процес встановлення з’єднань.
Основою СТМ є центральна станція ЦС.
1)одноступінчаста побудова
2) двоступінчаста побудова
Центральною станцією сільської телефонної мережі району є телефонна станція райцентру.
ЦС має зв’язок з міжміською станцією районного вузла зв’язку (МТС РУ), через яку абоненти СТМ можуть виходити на міжміську мережу країни. Зв’язок між ЦС та МТС РУ здійснюється по лініях односторонньої дії: замовним (ЗЛ) - для замовлення міжміської розмови та з’єднувальним (СЛ) - для здійснення цієї розмови і вхідних міжміських з’єднань. Абоненти СТМ мають можливість безпосереднього виходу через замовно-з’єднувальні лінії (ЗСЛ) на автоматичну міжміську телефонну станцію (АМТС), яка, як правило, розміщується в обласному центрі. Через ЧС абоненти СТМ можуть викликати спецслужби райцентру (пожежну охорону, швидку медичну допомогу і т.д.).
В населених пунктах району (звичайно в центральних колгоспах, радгоспах або у відділеннях зв’язку) встановлюються кінцеві станції (КС) , що вмикаються в ЦС за допомогою з’єднувальних ліній двосторонньої або односторонньої дії. Така схема побудови мережі одноступінчатою.
Кількість з’єднувальних ліній між двома сільськими АТС, як правило, невелика (від декількох ліній до 20 - 30), але довжина їх велика.
Для зменшення витрат на лінійні споруди застосовується двоступінчата побудова мережі : віддалені від райцентра КС вмикаються у вузлові станції (ВС), що здійснюють безпосередній зв’язок з ЦС. Однак, двоступінчата схема застосовується тільки за умови техніко-економічної доцільності вузлоутворення.
Звичайно КС має зв’язок тільки з ВС або ЦС. Але в деяких випадках виникає необхідність безпосереднього зв’язку між двома КС або ВС. Такі поперечні зв’язки передбачені в обладнанні сільських АТС.
На СТМ застосовується розроблена для умов сільського зв’язку координатна система АТС - К50/200М ємністю 50 - 200 номерів у якості кінцевих станцій і АТС - К100/2000 в якості вузлових і центральних станцій. При необхідності АТС К100/2000 може бути розширена до ємності 4000 номерів. Для ЦС великих ємностей можуть бути використані АТС міського типу - АТСК - АТСКУ.
Комутування сільських станцій побудовано на основі високонадійних пристроїв - багатократних координатних з’єднувачів (БКЗ), електромагнітних реле а також електронних елементів. На сільських АТС припустимі великі коливання напруги живлення (54 - 72 В при номінальній напрузі 60 В). Передбачено дистанційну сигналізацію про пошкодження на обслуговуючу АТС.
Для зменшення витрат на АЛ в усіх сільських АТС передбачена можливість ввімкнення двох телефонних апаратів в одну лінію (спарених ввімкнень) з виконанням 3-х вимог: таємниця розмови, вибірковість надсилання виклику абоненту зі станції та можливість взаємного зв’язку між спареними телефонами. Для зниження вартості лінійних споруд СТМ використовуються тільки двопровідні з’єднувальні лінії, як правило двосторонньої дії, спільні для місцевого і міжміського зв’язку.
Лінійні споруди сільських телефонних мереж складаються із повітряних та кабельних ліній зв’язку.
Звільнення АЛ і з’єднувальних пристроїв сільських АТС відбувається після одностороннього відбою з боку будь - якого абонента (за виключенням міжміських з’єднань).