- •9.1.Принципи телефонної передачі сигналів
- •9.2.Телефонні апарати
- •9.3. Мікрофони
- •9.4. Електромагнітні телефони
- •9.5. Номеронабирачі телефонних апаратів
- •9.6. Цифровий телефонний апарат
- •9.6.1. Структура і режими роботи цта
- •2.1. Поняття про телефонне навантаження та якість обслуговування.
- •2.2. Комутаційні схеми.
- •2.3. Потоки викликів та повідомлень
- •3.1. Види комутації
- •3.2. Системи комутації на місцевих телефонних мережах
- •2. Принципи вузлоутворення.
- •6.1. Основні поняття про роботу комутаційних вузлів і атс
- •6.2. Процес установлення з'єднання на атс
- •6.3 Класифікація атс по способах комутації
- •6. 4. Комутаційні прилади електромеханічних атс
- •6.5 Керування встановленням з'єднання
- •Концепція розвитку стаціонарного телефонного зв’язку (місцевий, міжміський, міжнародний)
- •3.4. Групоутворення в комутаційних системах атс. Функціональна схема атск-у. Структура і побудова кб.
- •3.5.Структура функціональної схеми атс типу атск-у
- •Процес встановлення з’єднання на атск-у.
- •Координатна атс системи «пентаконта»
- •Вертикаль 52х4
- •Вертикаль 74х3
- •Особливістю керуючого пристрою є використання перераховувача, який приймає з ар 1-4 цифри коду напрямку на ступені иги і перетворює ці цифри в 2-цифровий код, що спрощує схему маркера.
- •Основні блоки
- •Сільські координатні станції
- •2.Атс системи к - 50/200м.
- •3. Атс системи к - 100/2000.
- •Системи обслуговування заявок
- •Автоматична міжміська телефонна станція арм 20.
- •9.1. Основні особливості атске
- •9.2. Комутаційні поля атскэ
- •9.3. Принципи роботи програмних керуючих пристроїв
- •Доповнення до структурної схеми іатске
- •Структурна схема кінцевої станції іатске-3
- •11.1. Загальні принципи побудови сучасних систем
- •11.2. Побудова абонентської мережі
- •11.3. Структурна побудова цифрових комутаційних станцій
- •11.4. Принципи цифрової комутації
- •11.5. Керування на атсе
- •12.1. Проблеми переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.1.1. Тривалість переходу від аналогових до цифрових телефонних мереж
- •12.1.2. Приклади техніко-економічного аналізу ефективності цифрової техніки на телефонних мережах
- •12.1.3. Забезпечення норм по загасанню сигналу при переході до іцмз
- •12.1.4. Нормування кількості припустимих аналого-цифрових переходів
- •12.1.5. Проблема абонентського інтерфейсу
- •12.1.6. Синхронізація цифрових телефонних мереж
- •12.2. Способи переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.2.1. Стратегії переходу до цифрових мереж
- •12.2.2. Методи переходу до цифрових мереж
- •12.2.3. Способи організації зв'язку на цифровому рівні
- •3.2. Кроссовая комутація. Утворення прямих каналів
- •3.3. Комутація каналів
Вертикаль 52х4
Вихід1 Вихід2 Вихід3
В1
a
b
c
Рейка1
В2
4 4 4 5 5 5 6 6 6
В25
П3
П2
П1
73 73 73 74 74 74
Рейка13
Рейка14
3-проводовий вхід вертикалі
a b c
Вертикаль 74х3
На ступенях АШ застосовуються 2-ланкові КБ ємністю 1036 АЛ, з яких 36 ліній не мають номерів та призначені для ввімкнення односторонніх таксофонів або дрібних пучків вихідних ЗЛ від УВТС. Комутаційний блок АШ обслуговується спільно 2-ма релейними маркерами, які займаються по черзі.
АШ
ВК
АЛ
АК
ШК
1000
Т
ПКР
Т ВВ
Ланка А: 14 БКЗ 22х74х3
МАШ
Ланка
В: 11 БКЗ 22х52х4
nB=42+10, kB=11, mB=22
Кожен КБ АШ обслуговує вихідне та вхідне навантаження тисячної абонентської групи за допомогою крупних вихідних і вхідних ліній. Для вхідного міжміського повідомлення окремих ліній на ступені АШ не передбачено, оскільки в системі “Пентаконта ” не застосовується ступінь ГШМ.
На ланці А використовуються БКЗ 22х74х3, на ланці В – 22х52х4. Кожен комутатор в блоці АШ реалізується за допомогою одного БКЗ, що значно спрощує монтажні з’єднання.
nA=74;
kA=
;
mA=22.
Таким чином в кожний комутатор ланки А ввімкнено 74 АЛ, яким доступні 22 ПЛ. Тут немає необхідності використовувати транспоноване включення АЛ, яке ускладнює побудову ступені АШ.
Вихідні лінії з’єднуються з ПКР, а вхідні місцеві та міжміські повідомлення пропускаються загальним великим повнодоступним пучком вхідних ліній.
Для підвищення пропускної здатності 2-ланкового блока АШ при лінійному шуканні використовується два способи: по-перше, використовується 3-зв’язна схема блоку і, по-друге, на ланці В передбачена взаємодопомога між комутаторами, що рівносильно виконанню з’єднання через 3 ланки. 3-ланкова схема за допомогою ліній взаємодопомоги може бути використана при вихідному з’єднанні.
З метою зниження внутрішнього блокування в блоці АШ застосовується підвищена зв’язність. Кожен комутатор ланки А має зв’язок з комутатором ланки В по 3-м промлініям, причому одна з них є індивідуальною, а дві інші - спільні для двох комутаторів ланки В.
На ланці В утворено 11 комутаторів. Кожен комутатор реалізовано на одному БКЗ 22х52х4. В поле вертикалі ланки В ввімкнено 42 ПЛ та 10 ліній взаємодопомоги.
Вхідні та вихідні лінії блока АШ рівномірно ввімкнені в усі комутатори ланки В. В кожному з комутаторів ланки В розміщено 9 вихідних і 10 вхідних ліній (Vвих=99, Vвх=110).
Як відомо, в системах АТСК і АТСК-У для зниження втрат повідомлень при лінійних спотвореннях на ступені АШ використовується 4-ланкова схема з використанням сотенних блоків АВ та 3-4 блоків СD в 1000-й абонентській групі. В системі “Пентаконта” це вирішено іншим шляхом. В 2-ланковому блоці АШ передбачено лінії взаємодопомоги між комутаторами ланки В. Для цього в кожному комутаторі ланки В існує 10 вихідних ліній взаємодопомоги до інших 10 комутаторів цієї ланки. Ці лінії підключаються до 3-х вертикалей взаємодопомоги кожного комутатора.
Якщо входу блока АШ, що надсилає виклик, недоступна пряма ПЛ до комутатора ланки А, де знаходиться лінія абонента Б, то маркер робить спробу встановити вхідне з’єднання через інші комутатори ланки В з використанням ліній ВВ. В цьому випадку з’єднання між входом блока та АЛ, що викликається, здійснюється через два комутатори ланки В і комутатор ланки А.
Лінії взаємодопомоги можуть бути використані і при вихідному з’єднанні.
Така побудова є більш економічною за схему блока АШ в системі АТСК-У.
В ступінь АШ вмикаються тільки індивідуальні АЛ. Спарене
ввімкнення не передбачено.
На ступенях групового шукання в системі “Пентаконта” використовуються 2-ланкові КБ на 1040 чи 2080 вихідних ліній. На 1040 ліній КБ має 2-зв’язну схему, а блок на 2080 – однозв’язну.
В полі блоку ГШ можна отримати 100 напрямків з великою доступністю.
З метою зменшення внутрішнього блокування і підвищення таким чином пропускної здатності в блоці ГШ використовуються лінії взаємодопомоги між комутаторами ланки А. Тому для вихідних викликів маркер виконує з’єднання з використанням 3-х ланок.
Використовуючи велику кількість напрямків в блоці ГШ, на районних АТС “Пентаконта” передбачається одна ланка групового шукання (ИГИ) для внутрішнього сполучення. Вхідне сполучення від інших РАТС та АМТС втілюється через ступінь ВГИ. На обох ступенях використовуються однакові КБ. Якщо на ступені ИГИ немає вільних і доступних ліній до ступеня АШ, то може бути утворене обхідне з’єднання через ступінь ВГИ. В цьому випадку у внутрішньому з’єднанні приймають участь 2 ступені ГШ.
В якості приклада розглянемо функціональну схему блоку ГШ 250х200х1040 з вказанням кількості БКЗ та структурних параметрів.
ГШ
N=250 VAB=200 Mmax=100
fAB=2
5x5 12x5 1040
МГШ
Ланка А Ланка В
Особливістю з’єднувального тракту при внутрішньо-станційному зв’язку в системі “Пентаконта” є застосування тільки одного ШК, що розміщується на виході ступеня ИГИ і забезпечує живлення мікрофонів аб. А та аб. Б. При вихідному зв’язку живлення аб. А здійснюється через транслятор ТИФП2, ТИФ-3, а при вхідному – через ТВФП2, ТВФ-ДП2. Таким чином, в усіх з’єднаннях контакти в розмовному тракті обтікаються струмами живлення мікрофонів, що необхідно для забезпеченеобхідно для забезпечення невеликого стабільного опору контактів реле і підвищення цим якості розмовного тракту.
Дуже важливою особливістю є передача керуючих сигналів в межах станції з регістрів в маркери багатопроводовим способом кодом “2 з 5” по загальностанційним інформаційним каналам (інформканалам). При цьому використовується 4 види каналів: 1) канал передпошуку для передачі з МАШ в АР при вихідному зв’язку інформації про категорію абонента А; 2) канал ИГИ для передачі адресної інформації з АР в МИГИ для вибору напрямку; 3) канал лінійного шукання для передачі адресної інформації з АР чи ВР МАШ (АШвх); 4) канал вхідного сполучення для взаємодії ВР з МВГШ. Канал кожного виду має 20 проводів, тому по ньому можна передавати до 4-х цифр кодом “2 з 5”.
Регістрове обладнання на АТС системи “Пентаконта” складається з абонентських регістрів АР для вихідних викликів та вхідних регістрів ВР для з’єднань , що надходять від інших районних станцій. РАТС системи “Пентаконта 1000С” використовує ВР двох типів. Регістри ВР підключаються через 2-ланкову ступінь регістрового шукання РШвх по вхідним ЗЛ від координатних РАТС (Пентаконта чи АТСК-У) для прийому адресної інформації частотним способом кодом “2 з 6”. Регістри другого типу – ВРД – підключаються через 2-ланковий блок РИВШ по вхідним ЗЛ від ДК АТС і приймають адресну інформацію імпульсами постійного струму.
РША РИВШ РИВК
n=6 N=50 44 16 36 44 16 48
БКЗ 12х28х8 БКЗ 12х28х8 БКЗ 16х28х8
