
- •9.1.Принципи телефонної передачі сигналів
- •9.2.Телефонні апарати
- •9.3. Мікрофони
- •9.4. Електромагнітні телефони
- •9.5. Номеронабирачі телефонних апаратів
- •9.6. Цифровий телефонний апарат
- •9.6.1. Структура і режими роботи цта
- •2.1. Поняття про телефонне навантаження та якість обслуговування.
- •2.2. Комутаційні схеми.
- •2.3. Потоки викликів та повідомлень
- •3.1. Види комутації
- •3.2. Системи комутації на місцевих телефонних мережах
- •2. Принципи вузлоутворення.
- •6.1. Основні поняття про роботу комутаційних вузлів і атс
- •6.2. Процес установлення з'єднання на атс
- •6.3 Класифікація атс по способах комутації
- •6. 4. Комутаційні прилади електромеханічних атс
- •6.5 Керування встановленням з'єднання
- •Концепція розвитку стаціонарного телефонного зв’язку (місцевий, міжміський, міжнародний)
- •3.4. Групоутворення в комутаційних системах атс. Функціональна схема атск-у. Структура і побудова кб.
- •3.5.Структура функціональної схеми атс типу атск-у
- •Процес встановлення з’єднання на атск-у.
- •Координатна атс системи «пентаконта»
- •Вертикаль 52х4
- •Вертикаль 74х3
- •Особливістю керуючого пристрою є використання перераховувача, який приймає з ар 1-4 цифри коду напрямку на ступені иги і перетворює ці цифри в 2-цифровий код, що спрощує схему маркера.
- •Основні блоки
- •Сільські координатні станції
- •2.Атс системи к - 50/200м.
- •3. Атс системи к - 100/2000.
- •Системи обслуговування заявок
- •Автоматична міжміська телефонна станція арм 20.
- •9.1. Основні особливості атске
- •9.2. Комутаційні поля атскэ
- •9.3. Принципи роботи програмних керуючих пристроїв
- •Доповнення до структурної схеми іатске
- •Структурна схема кінцевої станції іатске-3
- •11.1. Загальні принципи побудови сучасних систем
- •11.2. Побудова абонентської мережі
- •11.3. Структурна побудова цифрових комутаційних станцій
- •11.4. Принципи цифрової комутації
- •11.5. Керування на атсе
- •12.1. Проблеми переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.1.1. Тривалість переходу від аналогових до цифрових телефонних мереж
- •12.1.2. Приклади техніко-економічного аналізу ефективності цифрової техніки на телефонних мережах
- •12.1.3. Забезпечення норм по загасанню сигналу при переході до іцмз
- •12.1.4. Нормування кількості припустимих аналого-цифрових переходів
- •12.1.5. Проблема абонентського інтерфейсу
- •12.1.6. Синхронізація цифрових телефонних мереж
- •12.2. Способи переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.2.1. Стратегії переходу до цифрових мереж
- •12.2.2. Методи переходу до цифрових мереж
- •12.2.3. Способи організації зв'язку на цифровому рівні
- •3.2. Кроссовая комутація. Утворення прямих каналів
- •3.3. Комутація каналів
Процес встановлення з’єднання на атск-у.
1.Внутрішньостанційне з’єднання.
2.Міжстанційне з’єднання з однотипними і неоднотипними станціями.
Внутрішньостанційне з’єднання
Перед тим, як ми познайомимося з внутрішньостанційним з’єднанням звернемо увагу на багаточастотний код „2 із 6”. Сутність коду „2 із 6” полягає в тому, що кожному сигналу або кожній цифрі, яку необхідно передати, надається значення двох частот із шести в наявності. Частоти, які використовуються це:
f0 f1 f2 f4 f7 f11
700Гц 900Гц 1100Гц 1300Гц 1500Гц 1700Гц.
Сума індексів дорівнює цифрі, яка передається, крім „0”. Цифра „0” передається за допомогою частот f4f7. Частота f11 передається як сигнал.
Викликаючий абонент (аб.А) піднімає мікротелефонну трубку. Замикається шлейф. Спрацьовує в АК лінійне реле Л, контакти якого є елементами абонентського визначника (АВ) МАВ, який за допомогою двох спрацювавших реле (одиничного та десяткового) фіксує номер аб.А і запускає пробний пристрій (ПП). Пробний пристрій (ПП) шукає вільний і доступний занятому входу ВихШК, таким чином, здійснюється обумовлена проба. Контактами реле АВ та ПП включаються необхідні вибираючі та утримуючі електромагніти БКЗ блоку АШ-АВ. Абонентський комплект аб.А через ланку А і В підключається до ВихШК. Маркер блоку АШ-АВ звільнюється, вибираючі електромагніти відпускають, а утримуючі залишаються під струмом. Живлення здійснюється по проводу d з ВихШК.
Через ПКП по проводу k (контрольний) підключається маркер блоку РША (регістрове шукання абонентське). Визначник входу (ВВ) МРША визначає номер занятої лінії, запускає пробний пристрій (ПП), який здійснює пошук вільного АРБ, доступного входу, і проключає вхід до вибраного АРБ (абонентський регістр батарейний). Утворюється з’єнувальний тракт від аб.А до АРБ. Маркер РША звільнюється. Утримання комутації здійснюється з абонентського регістра АРБ, який має можливість видавати інформацію як багаточастотним кодом, так і декадним кодом батарейними імпульсами. ЕАРБ посилає сигнал „відповідь станції” (ВС).
Отримавши сигнал „відповідь станції”, аб.А приступає до набору номера аб.Б. Імпульси, які надходять, приймаються лічильним пристроєм (ЛП), а потім передаються до пристрою фіксації. Після прийому коду станції АКС (аналізатор коду станції) визначає тип з’єднання. Якщо з’єднання внутрішньостанційне, то всі цифри фіксуються в АРБ і видаються по запитам із регістру в маркер багаточастотним кодом.
Зафіксувавши всі цифри, АРБ включає маркер кодових прийомо-передавачів (МКП). Він визначає номер регістру, який зайняв вхід, вибирає вільний КПП, доступний даному регістру, підключає його до регістру. Після цього МКП звільняється.
Регістр подає по проводу d через ступінь РША, ВихШК на вхід ступені ІГШ плюс, що є сигналом заняття маркера ГШ (МГШ). Визначник входу (ВВ) МГШ визначає номер занятої вхідної лінії (однієї з 80). МГШ по проводам a і b передає в регістр сигнал (f0f1-код запиту) „Передати першу цифру частотним способом”. КПП регістра розшифровує цей сигнал. АРБ передає першу цифру частотним способом, яка фіксується фіксатором напрямку (ФН) ІГШ. ФН визначає відповідний напрямок, запускає ПП, який визначає вільну та доступну лінію вибраному напрямку. ВихШК проключається через ланку А і В ІГШ та РЗЛВ-4 до ступені ІІІГШ. Утримання з’єднання здійснюється з боку РЗЛВ-4 та ВихШК.
На проводі d РЗЛВ-4 з’являється високий рівень (+), займається маркер ІІІГШ. Маркер ІІІГШ по проводам a і b посилає запит в регістр кодом „f0f2” „Передайте наступну цифру частотним способом”. АРБ видає другу цифру, яка фіксується в ФН. Пошук вільної лінії вибраного напрямку аналогічний ступепі ІГШ.
По проводу d ВШК займається маркер СД. Визначник входу МСД визначає номер занятої лінії, підключає до неї КПП і передає запит в регістр (код „f0f2”). Фіксується цифра „сотен” в ФН, а потім маркер СД посилає ще два запити для отримання цифр „десятків” та „одиниць”. Всі три цифри фіксуються у відповідних фіксаторах МСД.
По першій цифрі сотен МСД займається МАВ відповідної сотні і далі багатопроводовим способом (по 20 лініям) передаються дві цифри (Д і О).
ПП МАВ і ПП МСД здійснює пошук вільної і доступної заданому виходу промлінії, проключає вибираючі електромагніти на ланках А, В, С і Д від ВШК до аб. Б і утримуючі електромагніти на ланках А, В і С, на Д не включає. По проводу с до АК підключається схема ПАЛ (проба абонентських ліній). Можливі три стани АЛ: вільна, зайнята місцевим і міжміським з’єднанням.
Якщо аб.Б вільний, то включається утримуючий електромагніт на ланці Д. Із МСД регістру посилається сигнал 4 (f0f4) “закінчення з’єднання”. У відповідь маркер отримує з регістра сигнал „підтвердження” (f1f11). Після цього МАВ, МСД та РШ звільнюються.
З ВШК аб.Б посилається сигнал „ПВ”, а аб.А „КПВ”. Аб.Б, почувши сигнал виклику, піднімає трубку, утворюється розмовний тракт. ВихШК та ВШК переходять у розмовний стан, забезпечують живлення мікрофонів ТА обох абонентів.
Звільнення з ініціативи будь-якого з абонентів.
Якщо лінія аб.Б зайнята, то в регістр посилається сигнал 5 (f1f4) “Роз’єднання”, по якому звільнюється регістр, ВихШК, ВШК та УЕ блоків РША, ІГШ та АШ.
Якщо немає вільних і доступних промліній на ступені ГШ, то в регістр із МГШ надходить сигнал 7 (f0f7) “Відсутність вільних з’єднувальних шляхів”. МГШ звільняється, а потім знову займає регістр і шукає інший шлях, а якщо шляху немає, звільнюється.
Намалюємо з’єднувальний тракт.
А В
А В
АШШ
А В
ІГШШ
ІІІГШ
Д С В А
Зовнішній вихідний зв’язок
Зовнішній вихідний зв’язок може бути з однотипними або не однотипними станціями.
Розглянемо встановлення з’єднання з координатною РАТС.
Всі цифри номеру фіксуються в регістрі. Процес встановлення з’єднання на ступені АШ, РША та ІГШ аналогічний з процесом при внутрішньостанційному з’днанні.
По закінченні прийому цифр підключається маркер ІГШ, який робить запит регістру на передавання першої цифри частотним способом, яку приймає ФН ІГШ. ПП МГШ шукає лінію в напрямку АТСК-У. Після встановлення з’єднання на ступені ІГШ займається відповідний комплект ЗЛ (РЗЛПВ) зустрічної станції. МГШ ІІІГШ зустрічної станції визначає номер лінії, по якій надходить виклик, посилає запит регістру на передавання другої цифри „f0f2”. Регістр передає цифру в МГШ ІІГШ ФН. Далі встановлення з’єднання аналогічно внутрішньостанційному.
Розглянемо встановлення з’єднання з декадно-кроковою АТС.
При зв’язку з АТСДК проключення до АРБ аналогічно вищеприведеному.
Абонент набирає цифри. При семизначній нумерації – три, при шестизначній – дві. Якщо АКС визначає по коду станції, що з’єднання буде здійснюватися з АТСДК, відбувається заняття МГШ одразу ж, не чекаючи прийому інших цифр. Маркер ІГШ посилає запит до АРБ на передавання першої цифри частотним способом. Регістр передає першу цифру в ФН, отримавши першу цифру маркер ІГШ встановлює з’єднання в даному напрямку до вільної лінії. Потім маркер ІГШ передає команду в АРБ – передати наступні цифри батарейними імпульсами (f2f7). Регістр продовжує приймати останні цифри номеру аб.Б і по черзі видає ДКБІ інформацію про всі цифри, які залишилися. Після цього регістр самостійно звільнюється.
Вхідне зовнішнє з’єднання
При вхідному зв’язку від однотипної станції процес встановлення з’єднання мало чим відрізняється від внутрішньостанційного.
Розглянемо вхідний зв’язок від АТСДК.
При знятті мікротелефонної трубки займається через ступінь ПШ вільний ГШ ІГШ, абонент отримує сигнал „відповідь станції” і набирає код станції. В результаті підйомного руху щітки піднімаються на „k”-ту декаду і здійснюється обертальний рух для шукання вільної лінії. Займається МРШВ і через ступінь РШВ встановлюється з’єднання до ЕВРБ. Процес встановлення з’єднання з регістром відбувається за міжсерійний час. Після фіксації всіх чотирьох цифр посилається сигнал заняття до маркера ІІІГШ і подальший процес встановлення з’єднання аналогічний вищеприведеному.