
- •9.1.Принципи телефонної передачі сигналів
- •9.2.Телефонні апарати
- •9.3. Мікрофони
- •9.4. Електромагнітні телефони
- •9.5. Номеронабирачі телефонних апаратів
- •9.6. Цифровий телефонний апарат
- •9.6.1. Структура і режими роботи цта
- •2.1. Поняття про телефонне навантаження та якість обслуговування.
- •2.2. Комутаційні схеми.
- •2.3. Потоки викликів та повідомлень
- •3.1. Види комутації
- •3.2. Системи комутації на місцевих телефонних мережах
- •2. Принципи вузлоутворення.
- •6.1. Основні поняття про роботу комутаційних вузлів і атс
- •6.2. Процес установлення з'єднання на атс
- •6.3 Класифікація атс по способах комутації
- •6. 4. Комутаційні прилади електромеханічних атс
- •6.5 Керування встановленням з'єднання
- •Концепція розвитку стаціонарного телефонного зв’язку (місцевий, міжміський, міжнародний)
- •3.4. Групоутворення в комутаційних системах атс. Функціональна схема атск-у. Структура і побудова кб.
- •3.5.Структура функціональної схеми атс типу атск-у
- •Процес встановлення з’єднання на атск-у.
- •Координатна атс системи «пентаконта»
- •Вертикаль 52х4
- •Вертикаль 74х3
- •Особливістю керуючого пристрою є використання перераховувача, який приймає з ар 1-4 цифри коду напрямку на ступені иги і перетворює ці цифри в 2-цифровий код, що спрощує схему маркера.
- •Основні блоки
- •Сільські координатні станції
- •2.Атс системи к - 50/200м.
- •3. Атс системи к - 100/2000.
- •Системи обслуговування заявок
- •Автоматична міжміська телефонна станція арм 20.
- •9.1. Основні особливості атске
- •9.2. Комутаційні поля атскэ
- •9.3. Принципи роботи програмних керуючих пристроїв
- •Доповнення до структурної схеми іатске
- •Структурна схема кінцевої станції іатске-3
- •11.1. Загальні принципи побудови сучасних систем
- •11.2. Побудова абонентської мережі
- •11.3. Структурна побудова цифрових комутаційних станцій
- •11.4. Принципи цифрової комутації
- •11.5. Керування на атсе
- •12.1. Проблеми переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.1.1. Тривалість переходу від аналогових до цифрових телефонних мереж
- •12.1.2. Приклади техніко-економічного аналізу ефективності цифрової техніки на телефонних мережах
- •12.1.3. Забезпечення норм по загасанню сигналу при переході до іцмз
- •12.1.4. Нормування кількості припустимих аналого-цифрових переходів
- •12.1.5. Проблема абонентського інтерфейсу
- •12.1.6. Синхронізація цифрових телефонних мереж
- •12.2. Способи переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.2.1. Стратегії переходу до цифрових мереж
- •12.2.2. Методи переходу до цифрових мереж
- •12.2.3. Способи організації зв'язку на цифровому рівні
- •3.2. Кроссовая комутація. Утворення прямих каналів
- •3.3. Комутація каналів
3.5.Структура функціональної схеми атс типу атск-у
АТСК-У використовується на міській телефонній мережі в якості районної станції РАТС, вузла вхідного та вихідного з’єднання ВВхЗ, ВВЗ, а також в якості центральної станції на СТМ, якщо ємність не нижче 3000 номерів.
Комутаційне обладнання АТСК-У дозволяє будувати станції ємністю 1000-10000 номерів, але з економічної точки зору станції ємністю менше 3000 номерів будувати не рентабельно. Розвиток станції здійснюється тисячономерними групами.
В АТСК-У використовується регістрове керування комутаційними приладами і обхідний спосіб встановлення з’єднання. Процесами встановлення з’єднання керують регістри та маркери. Кожний блок ступенів АШ, ПШ, РШ має індивідуальний маркер, який встановлює з’єднання в межах даного блоку.
Регістри бувають двох типів: абонентські та вхідні. Обмін сигналами керування між регістрами та маркерами здійснюється багаточастотним кодом “2 із 6”. Прилади передавання і приймання частотних сигналів складаються з загальностанційного багаточастотного генератора БГ(МГ) і кодових прийомо-передавачів КПП. Статив БГ(МГ) розрахований на обслуговування АТС ємністю 5000 номерів, має два комплекта генераторів на шість частот кожний. За кожним маркером блоків ГШ і АШ-
СД закріплюється індивідуальний електронний кодовий приймач (КП), а для регістрів використовується груповий КПП, кожний з яких складається з електронного приймача КП і релейної частини прийомо-передавача.
Функціональну схему АТСК-У можна представити у вигляді груп приладів:
1. Комплекти: лінійні та групові.
2. Комутаційне обладнання.
3. Пристрої керування.
До лінійних комплектів відносяться:
1.Абонентські комплекти (АК).
2.Комплекти спарених абонентів (КСА), які призначені для узгодження абонентської лінії з комутаційним полем.
3.Реле з’єднувальних ліній (РЗЛ), які призначені для встановлення міжстанційних зв’язків. Вони можуть бути дво-, трьох- та чотирьохпровідні.
Вихідні–РЗЛВих-2(РСЛИ-2); РЗЛПВих-2(РСЛПИ-2); РЗЛШВих(РСЛШИ).
Вхідні–РЗЛВ-3(РСЛВ-3); РЗЛПВ(РСЛПВ)-для узгодження з УВАТС, РЗЛШВ(РСЛШВ).
ПКВ-підключаючий комплект вхідний.
ПКП-підключаючий комплект підстанції, який забезпечує узгодження ЗЛ із станційними приладами при встановленні вхідного на АТСК-У з’єднання від підстанцій або УВАТС.
До групових приладів відносяться:
1.Вихідний шнуровий комплект ВихШК(ИШК)-здійснює живлення мікрофонів аб.А, утримання з’єднання і прийом сигналів відбою.
2.Вхідний шнуровий комплект ВШК-здійснює живлення мікрофонів аб.Б, утримання з’єднання і прийом сигналу відбою, а також посилку сигналів виклику ПВ і контролю посилки виклику КПВ.
3.ВШКМ-вхідні шнурові комплекти при міжміському зв’язку.
4.ВихШКТ-вихідні шнурові комплекти для таксофонів.
5.ВихКЗЗЛ-вихідний комплект замовно-з’єднувальних ліній.
Комутаційне обладнання:
Складається із ступенів шукання: АШ(АИ), ГШ(ГИ), РША(РИА), РШВ(РИВ).
Ступінь АШ складається з комутаційних полів і маркера абонентського шукання МАШ (МАИ). Комутаційне поле складається з чотирьох ланок А, В, С, Д . При вихідному зв'язку використовуються дві ланки А і В, при вхідному-чотири ланки А, В, С, Д.
Маркер МАШ (МАИ) складається із двох маркерів МАВ і МСД.
Ступінь абонентського шукання утворює 1000-ну абонентську групу, яка розбита на сотенні абонентські групи для індивідуальних абонентських ліній, а якщо спарені абонентські лінії, то групу із 200 абонентських ліній. Кожна сотенна група має комутаційне поле, яке складається з двох ланок А і В з параметрами 100х60х40, це 20 вихідних та 20 вхідних.
При вихідному з'єднанні використовується дволанковий комутаційний блок АВ, де в результаті вільного шукання здійснюється вибір вільного ВихШК. При вхідному з'єднанні використовується чотирьохланковий КБ. Така побудова дозволяє мати обхідні шляхи встановлення з’єднання, так як тут використовується вимушене шукання.
Ступінь РШ складається з двох ступенів РША(РИА)-регістрове шукання абонентське та РШВ(РИВ)-регістрове шукання вхідне.
РША забезпечує вибір і встановлення з'єднання до вільного абонентського регістру АРБ, а РШВ – до вільного ВРДБ-вхідного регістру, який приймає інформацію декадним кодом, а видає багаточастотними та батарейними імпульсами.
Ступінь ІГШ забезпечує змішування навантаження і розподіл його за напрямками. Вона побудована на КБ типу ГШ-3, який має параметри 80х120х400. 400 виходів розбиті за напрямками, кількість яких визначається доступністю в напрямку. Доступність може бути Д=20, 40, 60. При Д=20 NНАПР=20.
На вхід ІГШ включена вся абонентська ємність станції через ВихШК, таксофони через ВихШКТ, УВАТС через ПКП і підстанції через РЗЛШВ та ПКП.
У виходи ІГШ через ПЩ і комплекти РЗЛ включаються внутрішньо- станційні лінії до ступені ІІІГШ та вихідні лінії до РАТС, АМТС та ВСС.
Ступінь ІІІГШ забезпечує змішування навантаження від РАТС мережі і свого внутрішньостанційного навантаження.
На вхід ІІІГШ через ПЩ і відповідні комплекти РЗЛ включаються внутрішньостанційні лінії з поля ступені ІГШ і вхідні лінії від РАТС.
Ступінь ГШМ(ГИМ) (ступінь групового шукання міжміського) використовується для прийому викликів від АМТС будь-якого типу по з’єднувальним лініям міжміським (ЗЛМ). Виходи розподіляються за напрямками до абонентів своєї станції через ВШКМ, до абонентів підстанції ПСК та УВАТС, якщо кількість номерів більше 300.
Ступінь ГШК(ГИК)-ГШКМ(ГИКМ) – комутаційна ступінь групового шукання для місцевого та міжміського зв’язку, використовується для підключення установчих станцій малої ємності менше 300 номерів.