6.2. Процес установлення з'єднання на атс

Якщо в КВ включаються не тільки ЗЛ, але й абоненти, його називають комутаційною станцією, частим випадком якої є автоматичні телефонні станції (АТС). Автоматичні телефонні станції призначені для встановлення з'єднання між включеними в них абонентами або підключення цих абонентів до іншим АТС або КВ. Однак для здійснення розмови недостатньо просто виконати електричне з'єднання двох АЛ між собою. Для того, щоб абоненти могли розмовляти необхідно подати живлення на мікрофони їхніх телефонних апаратів, а до цього прийняти адресну інформацію від абонента, який викликає, послати виклик абонентові, якого викликають, і здійснити ще багато інших допоміжних дій. Тому крім комутаційного поля АТС має і багато інших пристроїв. Процес встановлення з'єднання на АТС складається з декількох етапів. При описі цього процесу абонента, який викликає, звичайно для стислості називають абонентом А, а абонента, якого викликають - абонентом Б. Розглянемо основні етапи встановлення з'єднання.

Прийом заявки на встановлення з'єднання.

Насамперед, необхідно прийняти сигнал виклику від абонента. Таким сигналом виклику на телефонних мережах є зняття мікротелефонної трубки з телефонного апарату. Сам телефонний апарат можна умовно розділити на дві частини: розмовну і викличну. У вихідному стані (при відсутності виклику), коли мікротелефонна трубка знаходиться на апараті, вона натискаючи на підйомний перемикач, підключає до абонентської лінії викличні прилади (дзвоник), для того щоб прийняти сигнал виклику, якщо він надійде з АЛ.

Як тільки трубка знята з апарату, тиск на підйомний перемикач припиняється, і він своїми контактами відключає викличні прилади і підключає розмовні, замикаючи одночасно шлейф струму через ТА й абонентську лінію на станцію. На вході кожної АЛ в АТС знаходиться приймач сигналу виклику. Звичайно це електромагнітне реле, через обмотку якого до обох проводів двухпроводної лінії підключене джерело живлення. У більшості існуючих станцій це реле називається лінійним і позначається буквою Л. Як тільки в обмотці лінійного реле з'явиться струм, воно спрацює, змінюючи свій стан і тим самим фіксуючи наявність сигналу виклику від даної АЛ. Лінійне реле входить до складу абонентського комплекту (АК), що закріплюється за кожною АЛ. Таким чином, спрацьовування конкретного лінійного реле однозначно визначає номер, підключеної до нього АК, після чого АТС фіксує сигнал виклику від конкретного абонента.

Прийом адресної інформації.

Тепер необхідно установити, яке саме з'єднання потрібно абонентові А Вид з'єднання (внутрішньостанційне або вихідне) і конкретного адресата можна визначити за адресною інформацією – номерові, що набирає абонент А. Для цього необхідно цю адресну інформацію прийняти, зберегти, проаналізувати і використовувати для керування встановленням з'єднання. Звичайно, ці дії розділені між двома пристроями: пристроєм для прийому, збереження і видачі інформації і керуючим пристроєм, що аналізує адресну інформацію і керуючим процесом установлення з'єднання. Отже, до того, як абонент почне набирати номер до його АК уже повинне бути підключене пристрій прийому номера. У різних системах АТС цей пристрій називається по різному, тому узагальнено назвемо його приймачем номера (ПН).

Яким же чином абонент довідається чи підключений уже до його АК ПН ? Для цього служить інформаційний безперервний тональний сигнал, частотою 425Гц, якимй називається Відповідь станції (ВС) або Готовність станції (ГС). Наявність цього сигналу означає, що до абонента А підключений ПН і абонент може набирати номер. Іноді в абонентів створюється враження, що сигнал ВС з'являється в трубці одночасно зі зняттям її з ТА, однак за час від зняття мікротелефонної трубки до появи сигналу ВС на станції виконується дуже багато окремих з'єднань для пошуку і підключення до АК абонента А вільного ПН.

Після одержання тонального сигналу ВС абонент А починає набирати номер абонента Б. Усі цифри номера, що набираються, приймаються і запам'ятовуються ПН. Після закінчення прийому адресної інформації, ПН передає в керуючий пристрій сигнал про те, що можна починати встановлення з'єднання. У сучасних системах автоматичної комутації керуючі пристрої мають високу швидкодію і дуже малий час установлення з'єднання. У більш старих системах АТС, де керуючі пристрої побудовані на звичайних електромагнітних реле, швидкодія УУ набагато нижче, тому в цих системах УУ починають виконувати аналіз адресної інформації і встановлення з'єднання не чекаючи закінчення набору номера абонентом.

Установлення з'єднання між абонентами А та В.

Одержавши номер викликуваного абонента Б, УУ визначає з'єднувальну лінію в межах станції до абонентської лінії абонента Б або до КУ (АТС), якщо установлюється вихідне з'єднання. Визначивши вільну з'єднувальну лінію, УУ видає команду на проключение з'єднання і видачу абонентам сигналів про те, що з'єднання встановлене. Для абонента Б таким сигналом є Посилка виклику (ПВ), а для абонента А Контроль посилки виклику (КПВ). Під час посилки цих сигналів спеціальний пристрій контролює абонента Б, щоб зафіксувати момент відповіді абонента Б.

Перехід зєднувального тракту в розмовний стан.

Після відповіді абонента Б необхідно відключити сигнали ПВ і КПВ і включити струм живлення мікрофонів до АЛ обох абонентів, щоб дати їм можливість здійснити розмову. Під час розмови АЛ обох абонентів контролюються для прийому сигналу відбою від будь - якого з абонентів.

Звільнення зєднувальних проиладів приладів

Після одержання сигналу відбою передається сигнал в УУ для руйнування з'єднання і повернення всіх приладів у вихідний стан. Цей процес називається звільненням.

Таким чином, процес установлення з'єднання на АТС складається з наступних етапів:

- вихідний стан;

- виклик абонентом А комутаційної станції;

- фіксація виклику від абонента А;

- підключення до АЛ-А приймача набору номера;

- посилка абонентові А сигналу Відповідь станції;

- прийом і фіксація номера, що набирається абонентом А;

- установлення з'єднання до абонента Б;

- визначення стану АЛ-Б;

- посилка сигналу виклику абонентові Б и сигналу Контроль посилки виклику абонентові А;

- відповідь абонента Б;

- установлення розмовного стану і розмова;

- фіксація сигналу відбою від одного з абонентів;

- роз'єднання розмовного тракту і повернення приладів у вихідний стан;

- посилка сигналу зайнята абонентові, що не дав відбій.

Параметри інформаційних сигналів приведені в табл. 6.2.

Таблиця 6.2

Найменування	Параметри сигналів
сигналів	Частота,	Тривалість, с		Напруга,
	Гц	сигналу	паузи	В
Відповідь станції(ВС) станції	425±25	безперервний	-	5, 5±1, 0
Зайнято	425±25	0, 3	0, 3	5, 5±1, 0
Контроль посилки виклику(КПВ)	425±25	1	4	5, 5±1, 0
Посилка виклику(ПВ)	25	1	4	100±10