2. Принципи вузлоутворення.

Із зростанням ємності телефонної мережі збільшується число РАТС, а інтенсивність навантаження між ними зменшується. Одним з методів підвищення пропускної спроможності міжстанційних ЗЛ на районованій мережі є утворення вузлових станцій.

Вузлова станція - це сукупність комутаційних пристроїв, до входів та виходів яких підключені ЗЛ до кінцевих станцій, і за допомогою яких навантаження, що надходить з різних напрямків на входи вузла, розподіляється по іншим напрямкам, що ввімкнені у виходи вузла. Вузлова станція не має власних абонентів і, як правило, розміщується в одній будівлі з однією із кінцевих станцій. Обладнання вузла звичайно складається з однієї ступені ГШ.

Вузол вихідного повідомлення ВВП об’єднує вихідне від групи близько розташованих станцій навантаження і розподіляє його по напрямках до інших РАТС чи груп РАТС.

Вузол вхідного повідомлення ВВхП об’єднує вхідне до групи близько розташованих станцій навантаження і розподіляє його по напрямках до цих станцій. При цьому зв’язок всередні групи РАТС, що розглядається, може здійснюватись по принципу “кожна з кожною” або через свій вузол.

Вузол вихідного повідомлення

Вузол вхідного повідомлення

Територія, яка обслуговується кожним вузлом , називається вузловим районом.

Кількість об’єднуваних ВВхП станцій обмежена подільністю (числом напрямків) після застосованої ступені ГШ: для ВВхП ДКС - це 10 РАТС , один ВВП координатної системи 20.

Для ВВП подібних обмежень немає - кількість об’єднаних станцій визначається економічними показниками, зручністю побудови мережі та іншими факторами.

Звичайно застосування ВВхП зв’язують з переходом МТС на 6-значну нумерацію абонентських ліній , а ВВП - на 7- значну.

Мережа з шестизначною нумерацією (максимум 400 - 500 тис.)

На МТС з 6-значною нумерацією телефонів утворюються до 8 вузлових районів (ВР) - по кількості різних перших цифр абонентських номерів. В кожному ВР може бути до 10 РАТС, коди яких відмічені другою цифрою.

Зв’язок між РАТС, розрашованих в різних ВР, здійснюється через ВВхП, а між РАТС одного ВР - за принципом “кожна з кожною” або для всіх чи частини координатних РАТС - через свій ВВхП. Для цього на МТС прокладаються пучки ЗЛ наступного вигляду:

1. Кожна РАТС з’єднується з усіма ВВхП “чужих” ВР. Подібних пучків ЗЛ від РАТС виходить по кількості “чужих” ВВхП, але не більше 7, а на ВВхП приходить також по кількості “чужих” РАТС, але не більш 70.

2. Кожен ВВхП з’єднується з усіма РАТС свого району. Кількість пучків ЗЛ у ВР залежить від кількості РАТС.

3. Всередені вузлового району з’єднання від ДК РАТС до інших та між близько розташованими станціями передбачено за принципом “кожна з кожною”, а від координатних РАТС до віддалених - через ВВхП. З’єднувальні лінії від координатних РАТС до свого ВВхП можна також використовувати для організації обхідних з’єднань.

На ДКС напрямок до ВР вибирається на I ступені ГШ, а до РАТС свого ВР - на II ГШ.

Ступінь III ГШ на свіх РАТС звичайно використовується для визначення напрямку до тисячних абонентських груп.

На координатних станціях вибір напрямку до ВВхП і РАТС свого ВР часто поєднується на ступені I ГШ. При цьому напрямок до ВВхП визначається за першою цифрою, а до РАТС свого ВР - по першим двом цифрам.

Оцінка економічності мережі при 6-значній нумерації

Приклад: n - кількість РАТС одного ВР;

k - кількість ВР.

1. Кількість пучків ЗЛ між РАТС одного вузлового району:

r_ВР = n×(n-1)

2. Кількість пучків ЗЛ між ВВхП та РАТС свого ВР:

r_{вих ВВхП} = n

3. Кількість пучків ЗЛ між РАТС та всіма ВВхП, за виключенням свого, визначається таким чином:

r_{вх ВВхП} = n×(k-1)

Отже, для розрахунку кількості пучків ліній, що використовуються при групоутворенні з використанням ВВхП:

r_{вузл.(6-т.)} = k×(r_ВР+r_{вих ВВхП}+r_{вх ВВхП}) = k×n×(n+k-1)

ρ_{без вузл}=n∙k∙(n∙k-1)

Мережа з семизначною нумерацією (більш як 450 тис.)

При 7-значній нумерації перша цифра абонентського номера визначає вихід на мільйонну зону, друга - на один з десяти можливих в зоні 100 - тисячних вузлових районів, а третя - на РАТС в цьому ВР.

У відповідності до цього за кожним ВР закріплюється двохзначний код, а за РАТС - трьохзначний.

При переході до семизначної нумерації для збільшення пучків ЗЛ використовують ВВП.

Особливості побудови мережі ЗЛ за наявністю ВВП розглянемо на прикладі двох ВР, що відносяться до різних зон.

Економічність мережі при 7-значній нумерації

Приклад: n - кількість РАТС ВР;

k - кількість ВР;

m - кількість зон.

1. Кількість пучків міжстанційних ліній при з’єднанні “кожен з кожним”;

r_SВР = k×n×(n-1)

2. Кількість пучків вузлових ліній:

r_{вих ВВхП}+r_{вх ВвихП} = 2×n×k

2. Кількість пучків міжвузлових ліній:

r_{вх ВВхП}+r_{вих ВвихП} = k×(k-1)

2. Кількість пучків при вузлоутворенні з використанням ВВхП та ВВП:

r_ВР = m×[r_SВР+r_{вих ВВхП}+r_{вх ВвихП}+r_{вх ВВхП}+r_{вих ВвихП}] = m×k×(n²+n+k-1)

2. Кількість пучків при з’єднанні по принципу „кожний з кожним”

ρ_к.к.=m∙k∙n(m∙k∙n-1).

КОМУТАЦІЙНІ ВУЗЛИ МІСЦЕВИХ ТЕЛЕФОННИХ МЕРЕЖ