9.Характеристика окремих видів адміністративних стягнень.

Адміністративне видворення іноземців та осіб без громадянства — адміністративне стягнення, яке застосовується до зазначених суб’єктів за порушення режиму перебування в Україні на підставі рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України, яке полягає в добровільному виїзді іноземців та осіб без громадянства за межі України, а у разі ухилення від добровільного виконання рішення — в примусовому фізичному випровадженні зазначених суб’єктів за лінію Державного кордону України.

Іноземець — особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; особа без громадянства — особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Зрозуміло, що адміністративне видворення за межі України не застосовується до її громадян, на що прямо вказує ч. 2 ст. 25 Конституції України: «Громадянин не може бути вигнаний за межі держави або виданий іншій державі». В Україні немає таких кримінальних покарань, як заслання чи вислання.

Підстави адміністративного видворення іноземців.КпАП передбачає можливість адміністративного видворення іноземних громадян і осіб без громадянства за вчинення тяжких адміністративних правопорушень. Конкретні підстави видворення передбачені ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Першою підставою для видворення іноземця або особи без громадянства за межі України є вчинення особою злочину чи адміністративного правопорушення. Рішення про видворення його за межі України після відбуття нею покарання чи виконання адміністративного стягнення приймає орган внутрішніх справ за місцем її. За рішенням органу внутрішніх справ, видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в’їзду в Україну.

Друга підстава видворення: іноземця або особу без громадянства може бути видворено за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (щодо осіб, яких було затримано у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетину державного кордону в Україну) або Служби безпеки України.

Третьою підставою для видворення є дії іноземця чи особи без громадянства, які грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства. До таких дій належать неодноразові або систематичні порушення режиму перебування, зокрема відмова добровільно залишити територію України після скорочення терміну тимчасового перебування.

Четвертою підставою для видворення іноземців та осіб без громадянства є їхні дії, які загрожують інтересам безпеки України чи охорони громадського порядку.

П’ята підстава для видворення іноземців за межі України — наявність обставин, що суперечать інтересам охорони здоров’я, захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України.

За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи виливу:

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх, застосовуються на розсуд та за рішенням органу (посадової особи), що вирішує справу про адміністративне правопорушення. Застосування таких заходів є правом, а не обов'язком цього органу (посадової особи).