7.Структура юридичного складу адміністративного правопорушення

Пит. 6 – об»єкт, об»єктивна сторона, суб»єкт, суб»єктивна сторона

8.Сутність адміністративних стягнень.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Таким чином, адміністративне стягнення виконує дві основні функції: 1) виховну; 2) запобіжну.

Система адміністративних стягнень характеризується низкою особливостей: по-перше, ця система — єдиний законодавчо встановлений перелік адміністративних стягнень; по-друге, інші види адміністративних стягнень, крім зазначених, можуть бути встановлені тільки законодавчими актами України відповідно до загальних положень і принципів законодавства про адміністративні правопорушення; по-третє, вона диференціює адміністративні стягнення на основні й додаткові (оплатне вилучення, конфіскація предметів), причому останні можуть бути як основними, так і додатковими стягненнями; інші адміністративні стягнення можуть застосовуватися тільки як основні. Додаткові стягнення не можуть призначатися самостійно, а тільки приєднуватися до основних. За конкретне адміністративне правопорушення може бути накладене основне, або основне й одне з додаткових стягнень, що зазначені у санкції застосовуваної статті КпАП. Одночасне застосування двох основних або двох додаткових стягнень не допускається. Необхідність додаткового стягнення визначається обставинами справи. По-четверте, ця система включає стягнення морального характеру (попередження), стягнення майнового характеру (штраф, конфіскація) і стягнення, звернені на особистість порушника (адміністративний арешт, позбавлення спеціальних прав, виселення).

Особливості адміністративного стягнення:  1. Це реакція держави на вже скоєне правопорушення, інакше кажучи, адміністративне стягнення застосовується тільки після вчинення правопорушення.  2. Стягнення застосовується компетентними суб'єктами на підставі прийняття ними спеціального індивідуального акта управління (постанови, рішення).  3. Через адміністративне стягнення практично реалізується адміністративна відповідальність. Інші види адміністративного примусу не пов'язані з цим інститутом.  4. Адміністративне стягнення у цілому переслідує кару, виховання і попередження правопорушень.  5. Держава особливо ретельно регламентує застосування стягнення.  6. Коло посадових осіб правомочних застосовувати адміністративні стягнення набагато вужчі кола суб'єктів уповноважених законом на застосування інших заходів адміністративного примусу. Законодавець свідомо встановлює такий вузький коло суб'єктів які мають право застосовувати адміністративного стягнення з метою охорони інтересів особистості.  7. Державно-примусовий характер цих заходів виражається в тому, що за допомогою адміністративних стягнень держава примушує порушника зазнавати певних обмеження його особистих або майнових прав незалежно від того чи бажає він цього чи ні. 

Класифікація адміністративних стягнень.

За характером впливу на особу:

• особисті (попередження та адміністративний арешт). Вони спрямовані на особу правопорушника;

• майнові (штраф, оплатне вилучення предмета, конфіскація предмета, виправні роботи). Вони спрямовані на майновий стан правопорушника;

• особисто-майнові (позбавлення спеціального права). Вказане стягнення має комплексний характер, оскільки спрямоване на осо­бу правопорушника (особистий компонент) і суттєво впливає на його майновий стан, за рахунок чого правопорушник не зможе, скажімо, керувати транспортним засобом і отримувати за рахунок цього майнову чи фінансову вигоду (майновий компонент).

 Ті стягнення, які спрямовані безпосередньо на особу правопорушника, прийнято називати особистими. Це попередження та адміністративний арешт. Майновими вважаються штраф, виправні роботи, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, а також конфіскація предмета, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення. Особисто-майновим стягненням можна вважати позбавлення спеціального права. Адже через позбавлення права (наприклад, права керування транспортними засобами) держава впливає на особу, поз-бавляючи її як об'єктивного права, наданого раніше, так і матеріальних благ, які вона могла б отримати (влаштуватися на роботу, пов'язану із керуванням транспортним засобом, або керувати транспортним засобом, що належить особі на праві приватної власності тощо).