3.Заходи адміністративного припинення: поняття та призначення.

Відповідна група заходів адміністративного примусу характеризується, насамперед, тим, що їх застосування обумовлено реальною протиправною ситуацією і спрямовані вони на припинення (переривання) відповідної ситуації (поведінки), встановлення особи порушника, забезпечення у подальшому з’ясування всіх обставин справи й застосування до порушника адміністративних стягнень. Вони не передбачають в якості мети – покарання особи порушника.    Отже, особливостями заходів адміністративного припинення є: - застосування пов’язане із реальною протиправною ситуацією (поведінкою); - метою їх застосування є: припинення (переривання) протиправної поведінки, запобігання вчиненню нових порушень, забезпечення подальшого притягнення винних осіб до відповідальності, усунення шкідливих наслідків порушення; - терміновий, невідкладний характер. Група заходів адміністративного припинення є досить неоднорідною, численною, тому у правовій науці прийнято розподіляти їх на декілька підгруп в залежності від характеру сфери застосування: 1) заходи адміністративного припинення загального призначення; 2) заходи адміністративного припинення спеціального призначення. До заходів адміністративного припинення загального призначення слід віднести заходи, які застосовуються багатьма суб’єктами у повсякденному житті (у разі порушення правил дорожнього руху, заборона чи зупинка певних робіт

До заходів адміністративного припинення спеціального призначення можна віднести заходи, процедура застосування яких відрізняється певною специфікою (невідкладна потреба застосування для припинення протиправних дій, небезпечних для життя і здоров’я людей), коли застосування інших заходів не дало бажаних результатів, із конкретною спрямованістю цих заходів на особу порушника, завдання йому певної фізичної шкоди і навіть із можливістю позбавлення його життя. До цієї групи заходів слід віднести: - заходи фізичного впливу (прийоми рукопашного бою, різні види єдиноборств

- „спеціальні засоби” (різноманітні технічні засоби впливу на правопорушника, а в деяких випадках також на транспортні засоби та інші речі, з метою усунення протиправної ситуації. - вогнепальна зброя як крайній захід, застосування якого можливе лише спеціалізованими суб’єктами у чітко визначених законодавством випадках

Адміністративне затримання. Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Адміністративне затримання - це захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, який полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження і застосовується в разі, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності.

 Адміністративне затримання провадиться:

1) органами внутрішніх справ:

2) органами прикордонної служби;

3) старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особою воєнізованої охорони;

4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

5) органами Служби безпеки України;

6) посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.