
- •Адміністративний процес
- •1. Поняття адміністративно-правових методів.
- •2.Державний примус та його види.
- •3.Заходи адміністративного припинення: поняття та призначення.
- •4. Поняття та основні ознаки адміністративні відповідальності.
- •5. Характеристика обстави, які виключають адміністративну відповідальність
- •6. Законодавче визначення адміністративного правопорушення
- •7.Структура юридичного складу адміністративного правопорушення
- •8.Сутність адміністративних стягнень.
- •9.Характеристика окремих видів адміністративних стягнень.
- •10. Загальні правила накладення адміністративних стягнень.
- •11. Сукупність і рецидив.
- •12. Загальна характеристика адміністративних правопорушень на транспорті, у галузі шляхового господарства та зв’язку
- •13. Система адміністративних правопорушень на транспорті.
- •14. Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок.
- •15.Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління
- •16. Юридичний аналіз окремих адміністративних проступків
- •17. Елементи юридичних складів проступків
- •18. Поняття корупції та корупційних діянь.
- •19. Поняття адміністративної юрисдикції
- •21. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •22. Докази в провадженні у справах про адміністративні правопорушення.
- •23. Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
- •24. Склад суду. Відводи.
- •25. Судові виклики і повідомлення
- •26. Учасники адміністративного процесу.
- •27. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження.
- •28. Судовий розгляд справи.
- •29. Судові рішення
- •30. Апеляційне провадження.
24. Склад суду. Відводи.
Розгляд і вирішення усіх адміністративних справ у суді першої інстанції здійснюється одноособово суддею (ст. 23 КАСУ), крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (частини 1, 2, 5 ст. 24). Це означає, що суддя:
а) одноособово вирішує усі питання, пов'язані з судовим розглядом адміністративної справи;
б) діє від імені суду і головує в судовому засіданні; діє як суд (ч. 2 ст. 13 Закону «Про судоустрій України);
в) одноособово постановляє іменем України судове рішення, яке після набрання ним законної сили є обов'язковим для виконання.
Розгляд і вирішення адміністративних справ одноособово здійснюється суддями:
у всіх місцевих загальних судах (районних, районних у містах, міських та міськрайонних судах, а також у військових судах гарнізонів) як адміністративних судах у всіх адміністративних справах;
у всіх місцевих окружних адміністративних судах, що утворені в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у всіх адміністративних справах, за винятком адміністративних справ, які розглядаються колегіально.
До справ, які розглядаються колегіально у місцевих окружних адміністративних судах, належать:
а) адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їх посадових чи службових осіб, виборчої комісії, членів цієї комісії з метою підвищення гарантії незалежності суду при ухваленні судового рішення, розглядаються і вирішуються колегіально у складі трьох суддів;
б) адміністративні справи за клопотанням однієї із сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді у разі їх особливої складності розглядаються і вирішуються колегіально у складі трьох суддів;
в) адміністративні справи, які підсудні Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегіально у складі не менше п 'яти суддів, а саме: це справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму та скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.
Усі питання, які розглядаються колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів. Тому, враховуючи авторитет головуючого у суді, який би міг вплинути на позицію інших членів суду, встановлене правило, за яким головуючий в судовому засіданні голосує останнім. Склад суду на час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції залишається незмінним. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із судів до розгляду залучається інший суддя, а судовий розгляд адміністративної справи починається спочатку, якщо суддю було залучено під час судового розгляду справи.
Підстави для відводу чи самовідводу судді (ст. 27 КАСУ):
1) якщо суддя брав участь у розгляді цієї справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
якщо суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
якщо суддя є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Закон не перераховує всіх можливих підстав для відводу або самовідводу, однак особа, яка заявляє про відвід судді, має надати конкретні факти і мотиви такого відводу. Суддя відводиться також за наявності обставин, які встановлені ст. 28 КАС України і встановлюють недопустимість повторної участі судді у розгляді адміністративної справи.
Наслідки відводу (самовідводу) судді(ст.32) 1. У разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею.
2. У разі задоволення відводу (самовідводу) комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів.
3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, суд вирішує питання про передачу справи до іншого адміністративного суду в порядку.