22. Докази в провадженні у справах про адміністративні правопорушення.

Класифікація доказів в адміністративно-юрисдикційній діяльності органів внутрішніх справ за загальнопоширеними підставами і підставами, властивими тільки цьому вигляду доказів, виглядає таким чином:

1. За носієм фактичних даних і механізму формування докази можуть бути розмежовані на особисті і речові.

До першої групи можна віднести свідчення (усні і письмові) свідків, потерпілих, правопорушників, протокол про адміністративне правопорушення, висновки експертів. До другої групи належать речові докази (предмети і документи).

Особисті докази містять інформацію про наявність або відсутність якого-небудь факту, тобто інформація про який-небудь факт містить відомості, які підтверджують або заперечують цей факт. А якого роду ця інформація - це вже підстава для іншої класифікації (на прямі і непрямі).

Речові докази (ст. 80 КАСУ) - це передусім сам предмет, що стосується адміністративного правопорушення. На цьому предметі є сліди відображення внаслідок вказаної події.

2. За джерелом відомостей про факти докази поділяються на первинні і похідні.

Первинні докази це ті, що їх юрисдикційні органи отримують безпосередньо від первинного носія інформації. Похідні докази - ті, які органи адміністративної юрисдикції отримують від опосередкованого джерела інформації.

3. Стосовно факту вчинення адміністративного правопорушення докази підрозділяються на прямі і непрямі.

Підставою для такого розподілу є розходження в структурі процесу обгрунтування доказуваного факту.

Прямий доказ - такий, що прямо вказує на один або декілька елементів предмета доказування.

Непрямий доказ - такий, що у результаті багатоступінчастої процедури спочатку обґрунтовує існування проміжного факту, а потім, через нього, предмета доказування або його елемента.

4. Версії обвинувачення і версії доказу, що суперечать їм, поділяються на обвинувальні і виправдувальні.

Обвинувальні докази - відомості про факти, що встановлюють обставини, що підтверджують винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення або обтяжують його відповідальність.

Виправдувальні докази - відомості про факти, що виключають винуватість особи в адміністративному правопорушенні або пом'якшують його відповідальність.

5. Залежно від джерел докази діляться на такі, що містяться у:

o протоколах про адміністративні правопорушення;

o поясненнях осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності;

o поясненнях потерпілих;

o поясненнях свідків;

o висновках експертів;

o речових доказах;

o протоколах про вилучення речей і документів; інших документах. Доказування і докази нерозривно пов'язані з приводами адміністративної юрисдикції.

Адміністративно-процесуальні документи у справах про адміністративні правопорушення. Процесуальним документом, який фіксує закінчення стадії порушення адміністративної справи, є протокол. Він складається про кожне правопорушення, крім випадків, прямо передбачених законодавством. Інколи протокол розглядають як документ про порушення адміністративної справи, а його складання - як процесуальний момент порушення справи. Але це скоріше звинувачувальний документ. Ще до його складання проводяться усі необхідні процесуальні дії: опитуються свідки, потерпілі, беруться пояснення в порушників, проводяться огляди і т. ін.

Протоколи складають:

1) уповноважені на те посадові особи. Наприклад, уповноважені органів державного пожежного нагляду; органів охорони здоров'я; органів охорони культурної спадщини; органів державного енергонагляду; органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби тощо.

2) посадові особи, уповноважені на те сільськими, селищними, міськими виконавчими комітетами:

а) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами селищних, міських рад або місцевими державними адміністраціями;

б) голова, заступник голови, секретар, інші члени виборчої комісії, комісії з референдуму;

в) кандидати, уповноважені особи, офіційні спостерігачі;

3) власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган;

4) посадові особи, уповноважені відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать аеродроми;

5) працівники, які здійснюють охорону підприємств, установ, організацій;

6) державні виконавці;

7) секретар судового засідання, секретар суду;

8) слідчий, особа, яка провадить дізнання, прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури;

9) представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності;

10) державні інспектори з питань інтелектуальної власності;

11) прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури;

12) державні інспектори з охорони прав на сорти рослин.

Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:

1) посадові особи органів, що здійснюють контроль за використанням нафтопродуктів у промисловості та сільському господарстві;

2) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону;

3) позаштатний інспектор Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства;

4) громадський лісовий інспектор;

5) громадський інспектор з охорони довкілля:

а) громадський інспектор з контролю за використанням та охороною земель;

6) посадові особи органів залізничного транспорту;

7) працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об'єднань громадян;

8) посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку в Збройних Силах України;

9) посадові особи органів внутрішніх справ;

10) посадові особи органів Державної прикордонної служби України;

11) державні інспектори з охорони прав на сорти рослин;

12) посадові особи Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.

Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складання надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.

У разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилається до суду вищої інстанції для визначення підсудності.

Особа, яка склала протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає прокурору, органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено.

Адміністративне правопорушення може бути підставою для застосування не тільки адміністративних стягнень, а й інших заходів адміністративного примусу, зокрема заходів припинення (вимоги припинити правопорушення, поміщення до медвитверезника, застосування спеціальних засобів, зброї тощо).

Необхідно також наголосити на тому, що прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення (проступки) має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення (проступки); знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; опротестовувати постанову і рішення у скарзі в справі про адміністративне правопорушення; зупиняти виконання постанови, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

При провадженні у справах про адміністративні корупційні правопорушення (проступки) участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.