
- •Адміністративний процес
- •1. Поняття адміністративно-правових методів.
- •2.Державний примус та його види.
- •3.Заходи адміністративного припинення: поняття та призначення.
- •4. Поняття та основні ознаки адміністративні відповідальності.
- •5. Характеристика обстави, які виключають адміністративну відповідальність
- •6. Законодавче визначення адміністративного правопорушення
- •7.Структура юридичного складу адміністративного правопорушення
- •8.Сутність адміністративних стягнень.
- •9.Характеристика окремих видів адміністративних стягнень.
- •10. Загальні правила накладення адміністративних стягнень.
- •11. Сукупність і рецидив.
- •12. Загальна характеристика адміністративних правопорушень на транспорті, у галузі шляхового господарства та зв’язку
- •13. Система адміністративних правопорушень на транспорті.
- •14. Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок.
- •15.Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління
- •16. Юридичний аналіз окремих адміністративних проступків
- •17. Елементи юридичних складів проступків
- •18. Поняття корупції та корупційних діянь.
- •19. Поняття адміністративної юрисдикції
- •21. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •22. Докази в провадженні у справах про адміністративні правопорушення.
- •23. Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
- •24. Склад суду. Відводи.
- •25. Судові виклики і повідомлення
- •26. Учасники адміністративного процесу.
- •27. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження.
- •28. Судовий розгляд справи.
- •29. Судові рішення
- •30. Апеляційне провадження.
15.Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління
Встановлений порядок управління охоплює систему суспільних відносин, що забезпечують нормальну діяльність державного апарату, інших державних і недержавних організацій у сфері управління, а також чітке дотримання у цій сфері спеціальних правил (у т.ч. техніко-юридичних, режимного характеру та ін.). Безпосередніми ж об’єктами правопорушень цієї групи є конкретні відносини або їх більш звужене коло в даній сфері (скажімо, суспільні відносини, пов’язані з функціонуванням паспортної системи, дозвільної системи). З об’єктивної сторони ця група правопорушень характеризується – як шляхом протиправних дій (наприклад, злісна непокора, самоуправство, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції), так і шляхом бездіяльності (наприклад, окремі порушення паспортних правил, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду або подання судді, прокурора, слідчого, органу дізнання). Суб’єктами окрім загальних суб’єктів, виступають особи, які мають також додаткові специфічні ознаки, пов’язані з віком, професійною чи службовою належністю, правовим статусом – спеціальні суб’єкти. Наприклад, до спеціальних суб’єктів належать: керівники, начальники, посадові особи, головні спеціалісти, інші посадові особи, повноваження яких мають юридично значущий характер (185², 1855, 1856); ст. 186³;1854; ст. 187; ст. 188³; ст. 191-194; ст. 197; ст. 210, 211;207; 202. Із суб’єктивної сторони ці правопорушення характерні тим, що значна частина з них вчиняється умисно, рідше – через необережність.
При кваліфікації правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, цікавість представляє ст. 185 КУпАП «Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця».
Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї в ст. 190 КУпАП кваліфікується основними ознаками, що утворюють закінчений склад кожного з чотирьох зазначених правопорушень: придбання, зберігання, передача або продаж громадянам зазначених видів зброї без дозволу органів внутрішніх справ.
16. Юридичний аналіз окремих адміністративних проступків
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. За порушення правил паспортної системи законом встановлена адміністративна відповідальність. Так, за проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт, без паспорта або за недійсним паспортом, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання чи перебування (ст.197 КУпАП), настає відповідальність у вигляді попередження або штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 гривні). Крім того за вказані порушення до адміністративної відповідальності можуть бути залучені не тільки самі громадяни-порушники, а й посадові особи, відповідальні за дотримання правил паспортної системи, а також орендодавці, які здають свої квартири в найм таким особам (ст. 199 КУпАП).
Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» передбачено відповідальність керівників, інших посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян, винних у порушенні порядку військового обліку, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на дійсну військову службу, призову на військову службу офіцерів запасу, проходження навчальних зборів (занять), мобілізаційної підготовки й мобілізаційної готовності, явки за викликом у військовий комісаріат, а також у вчиненні інших порушень законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу.
Адміністративна відповідальність настає згідно із КпАП за: порушення правил військового обліку (ст. 210); умисне зіпсування обліково-військових документів чи втрату їх з необережності (ст. 211); неявку на виклик у військовий комісаріат (ст. 2111); неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць (ст. 2112); прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку (ст. 2113); незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на пункти збору чи призовні дільниці (ст. 2114); несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати (ст. 2115); неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників (ст. 2116).
Законодавством України за порушення виборчого Закону встановлена кримінальна відповідальність статті 157, 158, 158-1, 159, 159-1 Кримінального кодексу України, адміністративна (212-7, 212-8, 212-9, 212-10, 212-11, 212-12, 212-13, 212-14, 212-15, 212-16, 212-17, 212-18, 212-19, 212-20 статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Певну відповідальність передбачає і Закон України «Про інформацію» статті 47, 48, 49, окрім того передбачена дисциплінарна та цивільно-правова відповідальність.