2.2. Наукове видання

Наукове видання (НІ) містить результати теоретичних чи експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам'яток культури, історичні документи та літературні тексти. [4]  Головною функцією сучасних НІ є документного забезпечення науковою інформацією різних сфер діяльності суспільства: науки, виробництва, освіти, культури, управління. Крім того, є група НІ, основна соціальна функція яких полягає у забезпеченні знайомства суспільства зі змістом творів наукової спадщини минулого.  НІ розраховані на фахівців у цій галузі науки, однак можуть використовуватися і іншими категоріями читачів.  Характер інформації НІ визначається специфікою наукового знання. Вони відображають результати або хід теоретичних чи експериментальних досліджень. Тематика наукових видань фактично безмежна. НІ можуть відображати будь-які питання: теорії, закони, гіпотези, окремі відкриття, хід дослідження, опис конкретного досвіду, генезис науки або наукового напрямку, дискусію з приводу спірних питань, критику будь-яких положень і т.д. Тут описується методика досліджень,історія найважливіших відкриттів, нові явища, закономірності розвитку природи і суспільства, висвітлюються відомі факти з нових позицій і т.п. НІ - це інструмент і результат дослідницької праці.  За характером інформації, співвідношенню теоретичного та емпіричного матеріалу НІ діляться на два підвиди: науково-дослідні видання та джерелознавчі видання (пам'ятники історії і культури).  Науково-дослідне видання призначене для наукової роботи і містить теоретичні або експериментальні дані (відомості).  Історикознавче видання класичних творів, документів, архівних матеріалів і т.п. відрізняється особливою ретельністю підготовки тексту до публікації і розгалуженим науково-довідковим апаратом.  За додатковою цільовим призначенням і специфіці інформації науково-дослідні видання діляться на ряд підвидів: монографія, автореферат дисертації, препринт, тези доповідей наукової конференції, матеріали конференції, збірник наукових праць.  Монографія являє собою наукове видання у вигляді книги, яка містить повне або всебічне дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному чи кільком авторам. Монографія являє собою вичерпне узагальнення теоретичного матеріалу з наукової проблеми з критичним аналізом, визначенням значущості, формулюванням нових концепцій.  Автореферат дисертації - наукове видання у вигляді брошури авторського реферату проведеного дослідження, яке подається на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук. Автореферат дисертації складається відповідно до встановлених вимог, інформує про основні смислових аспектах дисертації та фіксує науковий пріоритет автора.  Препринт - наукове видання з матеріалами попереднього характеру, які публікуються до виходу у світ видання, в якому вони можуть бути поміщені.  Тези доповідей (повідомлень) наукової конференції (з'їзду, симпозіуму) - науковий неперіодичний збірник, опублікованих до початку конференції матеріали попереднього характеру (анотації, реферати доповідей і повідомлень).  Матеріали конференції (з'їзду, симпозіуму) - неперіодичний збірник, у якому підсумки конференції (доповіді, рекомендації, рішення). Залежно від напрямку розрізняють матеріали наукової, науково-практичної конференції і т.п.  Збірник наукових праць - збірник матеріалів досліджень, наукових установ, навчальних закладів або товариств. Це - «Праці», «Вчені записки» та інші збірники, що містять статті різних авторів, у яких викладаються проміжні або кінцеві результати науково-дослідної або дослідно-конструкторської роботи.  До особливого виду НІ можна віднести зібрання творів (повне зібрання творів) вчених, тобто видання, що містять всі або певне коло наукових праць певного автора або співавторів-науковців.  По конструкції НІ діляться на малооб'ємні (матеріали конференцій, автореферат дисертації) та об'ємні - їх більшість. Середній обсяг монографії - 10-20 обліково-видавничих аркушів, зібрань творів і багатотомних праць - 30 і більше листів. Зібрання творів, фундаментальні праці випускаються в цельнотканевих палітурках, нерідко використовується тиснення. Автореферати дисертацій, тези доповідей оформлюються простіше, на дешевому папері, в обкладинках. Їх розмножують засобами оперативної поліграфії або на ЕОМ.  Разом з тим оформлення НІ має і спільні риси. Це, по-перше, ретельно розроблений довідковий апарат видання, відповідний їх змістом та структурою. Матеріали конференції супроводжуються іменними, алфавітними списками учасників конференції. Збірники статей супроводжуються передмовами, іменними покажчиками (авторів, персоналій, установ). Наукові збірники мають тематичними рубриками, змістом і т.п. По-друге, для НІ характерна особлива точність і детальність шрифтових ілюстрацій (графіки, діаграми, креслення), фотоілюстрацій. Рідко застосовуються художні репродукції і гравюри, за винятком книг з історії культури, літератури, мистецтва.  Носіями наукової інформації є не тільки наукові видання, а й неопубліковані (дисертація, звіт про науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи, депонована рукопис, інформаційний листок, рукопис перекладу) і непублікуемие документи (звіт про закордонні відрядження, протокол випробувань виробів та матеріалів) , а також документи на нетрадиційних носіях інформації (мікрофільм, мікрофіші, магнітна плівка, диск, дискета, відеодиск і т.п.).