Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
moya_kursova_leptospiroz (2).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
281.09 Кб
Скачать

Icterohaemorrhagiae, Sejroe, Hebdomadis та ін..). Суттєвим недоліком їх є те,

що в умовах України перебіг лептоспірозу в господарствах не рідко

ускладнюється одночасним циркулюванням декількох серогруп лептоспір. В

таких випадках виникає необхідність здійснювати дворазові та триразові (в

залежності від кількості циркулюючих серогруп даного збудника) щеплення

проти лептоспірозу, що призводить до збільшення часу та затрат на введення

препарату.

Усі перераховані вище недоліки існуючих вакцин проти лептоспірозу

свідчать про необхідність подальшого вдосконалення засобів специфічної

профілактики захворювання у ВРХ. Для реалізації цього завдання науковими

співробітниками лабораторії лептоспірозу Інституту ветеринарної медицини

НААНУ розроблено та послідовно виготовлено три експериментальні серії

полівалентної вакцини, до складу яких входять п’ять серогруп лептоспір, які

на даний час найбільш розповсюджені на території України, а саме:

Tarassovi, Grippotyphosa, Sejroe, Hebdomadis та Icterohaemorrhagiae.

Результати досліджень стануть науковим підґрунтям для розробки та

впровадження нових ефективних засобів для профілактики лептоспірозу ВРХ

на території України.

Матеріал і методика досліджень. При виготовленні трьох серій

експериментальної полівалентної вакцини були використані штами

лептоспір, селекціоновані за ознаками максимальної імуногенної та

антигенної активності, які відносяться до п’яти серологічних груп. Перелік

цих штамів наведений у таблиці 1. Всі серії цих вакцин були виготовлені з

однакових штамів лептоспір та за тотожною технологією.

Таблиця 1

Перелік виробничих штамів лептоспір, використаних для

виготовлення вакцини проти лептоспірозу ВРХ

п/п

серогрупа

серовар

штам

Реєстраційний номер

1

Sejroe

polonica

493 Poland

357

2

Sejroe

hardjo

Hardjoprajtno

356

3

Hebdomadis

kabura

kabura

336

4

Grippotyphosa

grippotyphosa

ВГНКІ-1

338

5

Tarassovi

tarassovi

ВГНКІ-4

359

6

Icterohaemorrhagiae

icterohaemorrhagiae

ВГНКІ-2

354

Штами лептоспір, використані для виготовлення вакцин, культивували

на середовищі Кортгофа з додаванням 10-% овечої сироватки крові при 27–

280С у темному приміщенні. Для виготовлення вакцин застосовували

культури із накопиченням не менше 75 мільйонів лептоспір в одному

сантиметрі кубічному.

Кожен штам лептоспір культивували окремо, потім їх зливали в одну

ємкість у наступному співвідношенні: ВГНКИ-1 – 20%; ВГНКИ-2 – 20;

ВГНКИ-4 – 20; Kabura – 20; 493 Poland – 10; Hardjoprajtno – 10%. Після

зливання проводили інактивування культур лептоспір.

Інактивування бактерій проводили розчином фенолу, його додавали до

культури у кількості 0,5% до об’єму вакцини. Консервовану культуру

витримували при 27–280С 12 год, після чого проводили мікроскопію

культури в темному полі мікроскопа.

Для концентрування вакцини суміш культур лептоспір у бутлі

осаджували додаванням розчину поліетиленгліколю (ПЕГ) 10-12% до об’єму

препарату, попередньо приготувавши стерильний маточний розчин ПЕГ 70

%-вий. Після цього вакцину енергійно змішували мішалкою 10–15 хвилин.

Додатково концентрували препарат видаленням 50% надосадової рідини із

суміші культур, які були інактивовані й осаджені.

Після внесення ПЕГ із бутля брали проби й перевіряли на стерильність,

за ДСТУ 4483:2005 «Препарати ветеринарні імунобіологічні. Методи

визначання бактеріальної і грибкової контамінації».

Концентрацію водневих іонів визначали рН-метром за інструкцією.

Визначення залишкової кількості інактиванту проводили згідно МУК 4. 1/ 4.

2. 588 – 96.

Для визначення повноти інактивації вакцини ми проводили три

послідовних пасажі її на середовищі Кортгофа з додаванням 10% кролячої

сироватки. При цьому використовували по три пробірки на кожний пасаж

для проб із кожного флакону, взятого для контролю. Наявність живих

лептоспір у полі зору мікроскопа визначали при мікроскопії в темному полі

(збільшення 20х10х1,5 або 20х15).

Нешкідливість експериментальних серій вакцин визначали на білих

мишах масою тіла 18-20 г., по 10 мишей на перевірку кожної серії.

Щеплення здійснювали підшкірним введенням вакцин в дозі 0,3 см3. Місце

введення обробляли 70%-вим етиловим спиртом. Спостерігали за

піддослідними тваринами 10 діб для визначення їх загального стану.

Антигенні властивості вакцин визначали на кролях масою тіла 3,0-3,5 кг,

по п’ять тварин на перевірку кожної серії вакцини. Кожного кроля

використовували у досліді лише один раз.

З п’яти флаконів однієї серії вакцини після ретельного збовтування

відбирали стерильною піпеткою по 10 см3 вакцини і переносили в

стерильний флакон об’ємом 100 см3. Отриману середню пробу вакцини

збовтували і вводили внутрішньовенно в дозі по 0,75 см3 п’яти кроликам.

Через 25 днів у вакцинованих кролів відбирали кров і досліджували в реакції

мікроаглютинаціцї (РМА). Аналогічні дослідження провели з усіма трьома

серіями вакцин.

Сироватку крові кролів досліджували за допомогою РМА із штамами

відповідних сероварів лептоспір, що входили до складу випробовуваних

серій вакцин. Титри антитіл у зазначеній реакції визначали у 6-ти

розведеннях від 1:50 до 1:1600 (кратність 2). Розведення сироватки, в якому

спостерігалась половинна і більша аглютинація лептоспір, вважалось за титр

антигену.

Експериментальні дані обраховували статистично.

Результати досліджень та їх обговорення.

Для дослідження

імуногенних властивостей нами було виготовлено три експериментальні серії

шестивалентної вакцини проти лептоспірозу тварин, інактивованих розчином

фенолу та осаджених поліетиленгліколем. Серовари і штами лептоспір, з

яких виготовлялись вакцини, наведені в таблиці 1. Культури, які

використовувались для виготовлення препарату, не були контаміновані

сторонніми мікроорганізмами та мали типові морфологічні і культуральні

властивості.

Всі три серії вакцини мали однаковий зовнішній вигляд і колір, а саме:

гомогенна сірувато-біла рідина, при зберіганні якої утворюється сірувато-

білуватий осад, що при струшуванні легко розбивається до утворення

гомогенної суспензії.

Перед дослідженням імуногенних властивостей препарату ми спочатку

дослідили його за такими показниками: концентрація водневих іонів,

стерильність, повнота інактивації та нешкідливість (табл. 2).

Результати досліджень трьох експериментальних серій вакцин

Показники

Серія №1

Серія №2

Серія №3

Концентрація

водневих іонів

(рН вакцини)

7,28

7,33

7,24

Стерильність

стерильна

стерильна

стерильна

Повнота

інактивації

При триразовому

пасажуванні показники вакцини

на живильному

середовищі не

спостерігався ріст

лептоспір

При триразовому

пасажуванні вакцини

на живильному

середовищі не

спостерігався ріст

лептоспір

При триразовому

пасажуванні вакцини

на живильному

середовищі не

спостерігався ріст

лептоспір

шкідливість

Нешкідлива

Нешкідлива

Нешкідлива

Залишкова

кількість

інактиватора

(фенолу)

0,48%

0,46%

0,48%

Концентрація водневих іонів (рН вакцини) усіх серій вакцини була в

діапазоні 7,24-7,33, що знаходиться в межах норми (від 7,2 до 7,4).

Перевірка препаратів на стерильність показала, що всі виготовлені нами

препарати були стерильними.

При дослідженні ступеню інактивації зразків вакцин ми спостерігали

відсутність живих лептоспір після трикратного пасажування (по 10 діб

кожне), що свідчить про повну інактивацію лептоспірозного антигену.

Залишкова кількість інактиванта (фенолу) усіх серій препарату була в

нормі – 0,45-0,48%.

Для визначення нешкідливості було сформовано, за принципом аналогів,

три групи (по 10 тварин) білих мишей, яким здійснювали підшкірне введення

вакцин в дозі по 0,3 см3. Всі миші після введення були рухливі та залишились

живими. На десяту добу спостереження всі миші залишились живими, отже

всі три серії препарату були нешкідливими.

При визначенні показників імуногенності вироблених препаратів нами за

принципом аналогів було сформовано три групи кролів (по 5 тварин у групі),

яким здійснювали одноразове внутрішньовенне введення вакцини в дозі по

0,75 см3. На 25-ту добу у вакцинованих кролів відбирали з вени кров і

досліджували за допомогою РМА. Отримані результати наведені в таблиці 3.

Титри антитіл у РМА щодо різних серогруп лептоспір у сироватці

крові вакцинованих кролів на 25-ту добу після вакцинації

№ серії

Порядкові

номери

кролів

Титри антитіл до серогруп лептоспір

Icterohaemorrhagiae

(штам ВГНКИ-2)

Tarassovi

(штам

ВГНКИ-

Sejroe

(штам 493

Poland)

Sejroe

(штам Hardjoprajtno)

Grippotyphosa

(штам

ВГНКИ-1)

Hebdomadis

(штам

Kabura)

Серія №1

Кріль №1

1:400

1:100

1:400

1:100

1:200

1:200

Кріль №2

1:400

1:400

1:400

1:400

1:400

1:400

Кріль №3

1:200

1:200

1:400

1:400

1:200

1:400

Кріль №4

1:800

1:400

1:800

1:400

1:800

1:800

Кріль №5

1:200

1:400

1:200

1:100

1:400

1:200

Середній

титр

1:480±107

1:300±50

1:440±60

1:280±60

1:400±67

1:400±67

Серія №2

Кріль №1

1:800

1:400

1:1600

1:800

1:400

1:400

Кріль №2

1:800

1:800

1:800

1:400

1:800

1:800

Кріль №3

1:400

1:800

1:400

1:800

1:200

1:800

Кріль №4

1:800

1:800

1:800

1:200

1:800

1:800

Кріль №5

1:800

1:1600

1:800

1:800

1:800

1:800

Середній

титр

1:720±53

1:880±120

1:880±120

1:320±40

1:600±100

1:720±53

Серія №3

Кріль №1

1:400

1:400

1:400

1:800

1:800

1:400

Кріль №2

1:1600

1:800

1:1600

1:400

1:800

1:800

Кріль №3

1:800

1:800

1:1600

1:800

1:400

1:1600

Кріль №4

1:400

1:100

1:400

1:200

1:400

1:400

Кріль №5

1:800

1:400

1:800

1:800

1:800

1:1600

Середній

титр

1:800±134

1:500±100

1:960±214

1:600±100

1:640±80

1:960±214

Середній титр по трьом серіям вакцин

1:667±111

1:560±125

1:760±152

1:400±67

1:547±99

1:693±137

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]