4. Лабораторна діагностика

Лабораторна діагностика проводиться відповідно до чинних Методичних вказівок з лабораторної діагностики лептоспірозу тварин. Для прижиттєвої діагностики відбирають по 3 — 5 мл крові хворих тварин у перші 1-5 діб гарячки, абортовані плоди, а також сечу від свиней-лептоспіроносіїв. Для посмертної діагностики направляють трупи дрібних тварин і гризунів, від великих тварин — серце, паренхіматозні органи (обов'язково нирки), сечовий міхур із сечею, спинномозкову рідину.

Діагноз на лептоспіроз установлюють комплексно на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак, патологоанатомічних змін та результатів лабораторних досліджень.

З метою своєчасного виявлення захворювання досліджують сироватку крові тварин по реакції мікроаглютинації (РМА): на племпідприємствах, на стан­ціях (пунктах) штучного осіменіння, у племінних господарствах (фермах) усіх плідників двічі на рік; свиней, великої і дрібної рогатої худоби перед їх виведенням і введенням (увезенням) на племінні та користувальні цілі (за винятком тварин на забій та відгодівлю) поголівне; в усіх інших випадках — при підозрюванні на лептоспіроз.

Матеріал для дослідження і лабораторної діагностики лептоспірозу відбирають згідно з чинними Методичними вказівками по лабораторній діагностиці лептоспірозу тварин.

У хворих та підозрілих у захворюванні тварин досліджують кров і сечу, а в загиблих — паренхіматозні органи. Кров беруть від усієї групи, але не менш як від 50 тварин. Повторне взяття крові за необхідності проводять через 7—10 днів у тих самих тварин. Мікроскопію сечі здійснюють безпосередньо у господарстві не менш як від 100 тварин. Дослідження припиняють після виявлення лептоспір в одній із проб. На фермах з поголів'ям менш як 100 голів досліджують усіх тварин. Патологічний матеріал досліджують з моменту взяття проби протягом 6 год. влітку і 10—12 год. при зберіганні в охолодженому стані при температурі 4—6°С. Мікроскопію сечі проводять: при температурі повітря 20—25°С протягом 6—8 год., 16—20°С протягом 10—12 год. з моменту взяття проби. У більш віддалений час можливість виявлення лептоспір значно знижується.

Запропонований спосіб мікроскопічного виявлення лептоспір із навколосерцевої рідини, транссудатів грудної та черевної порожнин дає змогу швидко і безпомилково встановлювати діагноз на лептоспіроз безпосередньо в господарстві.

З метою виділення чистої культури лептоспір проводять посіви на спеціальні живильні середовища Терських, Любашенка або Уленгута лише з того патологічного матеріалу, в якому попередньою мікроскопією виявлено лептоспіри. Наявність росту лептоспір контролюють мікроскопією в «темному полі» роздавлених крапель, які готують з посівів, починаючи з 8 - 10-ї доби культивування. Серотипову належність виділених лептоспір визначають за допомогою перехресної реакції мікроаглютинації (РМА) з діагностичними аглютинувальними сироватками.

Для біологічної проби заражають двох молодих (5 - 7-денних) кроленят, ховрахів або морських свинок, яким патологічний матеріал в об'ємі 2-2,5 мл вводять у черевну порожнину. Після загибелі заражених лабораторних тварин проводять мікроскопічні дослідження в «темному полі» мікроскопа препаратів, виготовлених з їхніх органів і крові, а також посіви на живильні середовища. Якщо тварини не загинули, їх убивають (на 16-ту добу після зараження) і досліджують сироватки їхньої крові за РМА. Мікроскопічне виявлення лептоспір у патологічному матеріалі або позитивна РМА у розведенні сироваток 1 : 10 і вище свідчать про позитивні результати біопроби.

Серологічна діагностика при лептоспірозі ґрунтується на результатах дослідження парних сироваток за РМА. Як антиген використовують 7 - 10-денні культури лептоспір різних серотипів, які постійно вирощують у діагностичних лабораторіях. Реакцію ставлять на плексигласових пластинках, досліджують у «темному полі» мікроскопа на наявність лізованих та склеєних лептоспір («павучків») у різних розведеннях сироваток. Результати реакції оцінюють за п'ятибальною системою хрестиками: (++++) — аглютиновано й лізовано 100 % лептоспір; (+++) — 75 % лептоспір; (++) — 25 % лептоспір; (-) — аглютинація й лізис відсутні. Позитивною вважають реакцію, яка оцінюється не менш ніж двома хрестиками за умови відсутності аглютинації та лізису в контролі. Під час повторного дослідження сироваток крові тих самих тварин через 7 - 10 діб реакцію виконують і оцінюють аналогічно. Зростання в РМА титру антитіл у п'ять і більше разів свідчить про наявність лептоспірозної інфекції у досліджуваних тварин.

Сироватки крові від вакцинованих свиней та овець можуть досліджуватись з діагностичною метою на лептоспіроз не раніше ніж через 2 міс, а великої рогатої худоби — через 3 міс після щеплення.

Діагноз на лептоспіроз вважають встановленим, а господарство (ферму, відділок, підприємство, станцію, пункт штучного осіменіння, свинарник, гурт тощо) неблагополучним у кожному з таких випадків:

- лептоспіри виявлено при мікроскопічному дослідженні в крові або суспензії з органів тварин, абортованому плоді, сечі чи органах лабораторних тварин, що загинули після зараження досліджуваним матеріалом;

- антитіла виявлено в сироватці крові у більш як 20% досліджених тварин у титрі 1:50 у не вакцинованих, 1:100 й більше у вакцинованих. Якщо виявлено меншу кількість позитивних реакцій, проводять мікроскопію сечі. При негативних результатах цього аналізу через 15—ЗО днів повторно досліджують сироватку крові і сечу тих самих тварин. Виявлення лептоспір чи антитіл при повторному дослідженні у тварин, які не мали їх при попередньому, чи наростання титру антитіл у п'ять і більше разів свідчить про неблагополуччя господарства.

Лептоспіроз вважають при­чиною аборту (мертвонародження), якщо виявлено:

- лептоспіри в органах (тканинах, рідинах) плоду або навколоплідних водах;

- антитіла до лептоспір у сироватці крові плоду в РМА у розведенні 1:5 (з антигеном 1:10) та більше.

Лептоспіроз вважають причиною загибелі тварин при наявності клінічних ознак у хворих тварин і патологоанатомічних змін, характерних для цього захворювання, підтверджених виявленням лептоспір у крові чи паренхіматозних органах.