41

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ННІ ветеринарної медицини, якості та безпеки продукції АПК

Кафедра епізоотології та організації ветеринарної справи

КУРСОВА РОБОТА

На тему:

" ЕПІЗООТОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ, ДІАГНОСТИКА ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ЛЕПТОСПІРОЗОМ "

Виконав: студент 3 курсу 9 групи ________ Зацепанюк В’ячеслав Олександрович

Керівник: _________Мартинюк Олександр Григорович

Здана на перевірку:

“___”________20__ p.

2014

ЗМІСТ

1.Вступ...................................................................................................................3

2.Огляд літератури................................................................................................5

2.1.Коротка історія виникнення лептоспірозу його розповсюдження та економічний збиток спричинений цією хворобою..........................................5

3.Етіологія хвороби...............................................................................................7

3.1.Епізоотична характеристика і патогенез.......................................................9

3.2.Клінічні ознаки та перебіг хвороби............................................................15

3.3.Патологоанатомічні зміни.....................................................................19

4. Лабораторна діагностика................................................................................21

4.1.Диференціальна діагностика......................................................................25

5.Заходи по оздоровленню тварин від лептоспірозу.....................................26

6.Профілактика та заходи боротьби...................................................................29

7.Власні дослідження..........................................................................................

7.1.Постановка проблеми та аналіз останніх публікацій.................................

7.2. Матеріал і методика досліджень................................................................

7.3. Результати досліджень та їх обговорення.

8.Список використаної літератури......................................................................

Вступ

Інфекційні хвороби небезпечні своєю тенденцію до вибухового розповсюдження по всій території , здібності до масового ураження тварин, через що часто зачіпають загальнодержавні інтереси та спричинюють за собою значний економічний збиток.

Серед таких захворювань велику загрозу для сільськогосподарських тварин спричинює лептоспіроз. Особливо небезпечна лептоспірозна інфекція для свинарських господарств і ферм великої рогатої худоби.

Лептоспіроз значно поширений у різних клімато-географічних і ландшафтних зон майже всіх країн світу. Географічні райони залежно від природних й екологічних умов мають свої особливості щодо екологічної структури вогнищ лептоспірозу.

Виявлення основних і додаткових джерел інфекції- важливий захід для правильної організації протиепідемічних та протиепізоотичних заходів на неблагополучних територіях.

В більшості країнах Європи ця хвороба набула такого ж соціально-економічного значення як туберкульоз та бруцельоз.

Останніми роками в Україні відмічається тенденція до зростання захворюваності на лептоспіроз серед тварин різних видів, які підтримують антропургічний резервуар лептоспір і можуть слугувати джерелом збудника для людини.

В більшості випадків блискавична форма захворювання майже не спостерігається, гостра та підгостра – рідко, а найчастіше – хронічна, атипова і безсимптомна. Тому при лептоспірозі важлива роль у вивченні епізоотичного процесу належить діагностичним дослідженням. Повсякденна активація лептоспірозу домашніх тварин, особливо протягом останніх років, не має прогнозованого впливу на епідеміологічну ситуацію, яка значною мірою лімітується іншими факторами.

Значне підвищення захворюваності на лептоспіроз не тільки серед тварин різних видів, а й людей потребує розробки комплексних науково обґрунтованих планів загально профілактичних, протиепізоотичних і протиепідемічних заходів у межах регіону, області, адміністративних районів й окремих неблагополучних зон.

2.Огляд літератури

2.1.Коротка історія виникнення лептоспірозу , його розповсюдження та економічний збиток спричинений цією хворобою.

Лептоспіроз (Leptospirosis) – переважно гостра природно-осередкова хвороба тварин і людини, що характеризується у тварин переважно безсимптомним перебігом, в типових випадках – короткочасною лихоманкою, анемією, жовтяницею, гемоглобінурією, гемморагічним діатезом, масовими абортами, некрозом слизистих оболонок і шкіри, атонією травного каналу.

Захворювання як самостійна нозологічна одиниця було визначено порівняно недавно. У ветеринарній та медичній літературі воно зутрічається під різними назвами: водна лихоманка; японська і австралійська семиденна лихоманка; інфекційна жовтяниця; іктерогемоглобінурія великої рогатої худоби, овець і кіз ; штутгартська хвороба; хвороба Васильева – Вейля; тиф; ензоотична жовтяниця; гемморагічний ентерит собак ; інфекційна жовтяниця коней ; жовтяниця, лептоспіроз свиней ; лептоспіроз кішок .

Якщо заглянути в історію вивчення лептоспірозу, то видно, що перші повідомлення про це захворювання відносяться до ХVIІІ століття. Ще в 1730 році Бланхи в книзі “Historia hepatis” описав епідемію жовтяниці.

Захворювання тварин і людей лептоспірозом довгий час не диференціювали від захворювань, які супроводилися жовтяницею .

В 1886 році в Німеччині описав клініку подібного захворювання Вейль, але він не диференціював його в нозологічну форму, як це зробив Васильев(1888 р.), тому іктерогемморагічний лептоспіроз був названий хворобою Васильева-Вейля. Потім лептоспіроз людини був виявлений в Європі, Китаї, Америці, Австралії.

Лептоспірозну етіологію тифу “собак” (Штутгартська хвороба собак) вперше описав В.З.Черняк 1931 року ; потім С.Я.Любашенко 1939 рік .

Лептоспіроз лисиць описаний Дудником (1926), Любашенко (1939) і ін.

Лептоспіроз великої рогатої худоби вперше виявлений на Північному Кавказі, а в нас дослідниками С.Н.Никольськім, Марченко в 1935 р. І названий іктерогемоглобінурією (інфекційною жовтяницею).

Перші відомості про захворювання лептоспірозом сільськогосподарських тварин на Україні належать Ф.М.Пономаренко (1933 – 1935 р.).

Збудника захворювання від хворої людини вперше виділили японські вчені в 1915 р. - Інадо, Хоки, Канеко. В Україні вперше збудника лептоспірозу виявив у Києві Б.Я.Ельберт в 1939 р.

В 1938 р. В.І.Терськіх серологічно довів лептоспірозу природу іктерогемоглобінурії, а в 1939 р. виділив культуру лептоспір. В тому ж році незалежно один від одного В.М.Земськов, С.Я.Любашенко, В.Г.Романенко, Ф.М.Десятов отримали культуру лептоспір від великої рогатої худоби, хворої лептоспірозом.

Лептоспірозну природу інфекційної жовтяниці коней вперше встановили С.Я.Любашенко і Л.С.Новікова в 1946 р.

Лептоспіроз свиней першим описав Н.І.Горбань (1951).

Різноманітність найменувань хвороб, рівно як і різні назви збудника її, з'явилася підставою для авторів висунути положення, що лептоспіри серологічних типів спричиняють захворювання, відмінні по своїх клінічних проявах, і що деякі штами лептоспір патогенні лише для певних видів тварин.

В той же час встановлено, що описані під різними назвами збудники захворювання морфологічно цілком ідентичні. Так само як епізоотичні закономірності перебігу захворювання , Багато в чому однотипна клініка, морфологія крові, патологоанатомічні і гістологічні зміни. Іншими словами, лептоспіроз – едентичне захворювання у різних видів тварин. Лептоспірозом також хворіють люди.

Хвороба зареєстрована практично у всіх ландшафтно-географічних зонах земної кулі (близько 70 країн), що вимагає і передбачає посиленої уваги медиків і ветеринарних лікарів в боротьбі із цією інфекцією.

Вона завдає значного економічного збитку сільському господарству, який складається з загибелі тварин, недоотримання приплоду при масових абортах, народження не життєздатного молодняку, втрати племінної цінності тварин, вибраковування туш або окремих її частин при забої тварин, зниження якості шкіряної сировини.

Загибель поросят в перші дні досягає 35 – 70%. Тварини, заражені лептоспірозом, погано ростуть і розвиваються.

Складовою частиною економічного збитку при лептоспірозі є :

затрати на проведення обмежувальних заходів, затрати на проведення профілактичних і оздоровчих заходів, затрати на проведення дезинфекцій, затрати на придбання біопрепаратів і медикаментів, проведення лабораторно-діагностичних досліджень.