
- •Реклама та pr-діяльність як феномен соціальної комунікації
- •Соціальні мережі як засіб просування бренду
- •Література
- •Підходи до класифікації інтернет-реклами
- •2. Мультимедійні формати.
- •Література
- •Графічний компонент увиразнення рекламно - довідкової інформації на сторінках преси луганська на початку хх століття
- •Література
- •Вплив глобалізації на комунікаційну політику компанії
- •Література
- •В контексті політичної сфери
- •Література
- •Особливості pr-кампанії музичного гурту
- •Література
- •Стратегіі позиціонування об’єктів невиробничої сфери (на прикладі кафетеріїв та ресторану міста Дніпропетровськ)
- •Література
- •Теледебати як виборча технологія
- •Література
- •Імідж політичного лідера як засіб pr
- •Література
- •Представлення в соціальній екологічній рекламі проблеми вимирання видів тварин
- •Література
- •Література
- •Особливості розробки рекламної кампанії
- •Література
- •Управління репутаційними ризиками в організації
- •Література
- •Попередження небезпеки занурення у соціальні мережі засобами соціальної реклами
- •Література
- •Вплив телемаркетингу на підвищення продажів та підтримання іміджу: комунікативний аспект
- •Література
- •Екобренд як інструмент маркетингових комунікацій
- •Література
- •Комунікаційні фактори формування корпоративного іміджу організації
- •Література
- •Застосування маніпулятивних технологій на прикладі євромайдану
- •Література
- •Корпоративні комунікації в системі управління якістю
- •Література
- •Бренд і його значення для просування компанії
- •Література
- •Тенденції розвитку телевізійної реклами
- •Обсяг рекламно-комунікаційного ринку України 2013 році та розвиток ринку в 2014 році. Експертний прогноз Всеукраїнської рекламної коаліції
- •Література
- •Представлення концептів „дім” та „родина” у рекламі в українській пресі
- •Література
- •Я. В. Трофимов, а. В. Ореховский Использование ресурсов социальных сетей в рекламных целях
- •Литература
- •Розвиток рекламних послуг у незалежній україні
- •Література
- •Специфіка прихованої реклами
- •Література
- •Інтернет-комунікації у формуванні іміджу сучасного політика під час виборчих перегонів
- •Література
- •Рекламні стратегії в практиці мобільних операторів
- •Література
- •Упаковка та етикетка як інструмент маркетингу
- •Література
- •Моделі поведінки менеджера: комунікаційний аспект
- •Література
- •Видавнича справа та редагування: історія становлення та проблеми розвитку
- •Особливості художнього оформлення спеціалізованих журналів про кіно
- •Література
- •Провідні тематичні напрями контенту сучасного літературно-художнього періодичного видання
- •Література
- •Проблема створення спеціалізованих видань в україні
- •Література
- •Українські науково-популярні інтернет-журнали
- •Література
- •Основи структурування чоловічого журналу для жінок
- •Література
- •Збут книжкової продукції в традиційних магазинах
- •Література
- •Художнє оформлення та ілюстрування книг для дітей молодшого шкільного віку
- •Література
- •Книжкові соціальні мережі сша та західної європи як засіб популяризації читання та поширення видавничої продукції
- •Література
- •Особливості дотримання композиційних законів у періодичному виданні (на прикладі журналу для чоловіків)
- •Література
- •Проблематика читання в україні: дисфункція видавництва як соціокультурного інституту
- •Література
- •Робота редактора над створенням альбому з мистецтв
- •Література
- •Література
- •Специфіка номінацій сучасних українських видавництв як одна з ознак їх класифікації
- •Література
- •Ілюстрування дитячих видань в україні: історія і сучасний стан
- •Література
- •Відомості про авторів
Українські науково-популярні інтернет-журнали
На початку ХХІ ст. у зв’язку зі стрімким розвитком мережі інтернет та її розповсюдженням друковані засоби масової комунікації поступово замінюються інтернет-виданнями. Популярними стають інтернет-журнали як онлайн-версії традиційних друкованих журналів, так і власне інтернет-видання. Новітній тип ЗМІ набуває специфічних ознак, які надають додаткові можливості для втілення функцій різних видів видань. Так, поява в мережі науково-популярних інтернет-журналів сприяє стрімкому прогресу популяризації наукових знань серед великої аудиторії.
Актуальність теми полягає в тому, що розвиток інтернет-видань в Україні, а зокрема науково-популярних журналів, має велике значення для становлення якісних і конкурентоспроможних мережевих ЗМІ. Науково-популяризаторська тематика стає однією з найперспективніших сфер видавничої діяльності. Це зумовлюється швидким розвитком різноманітних наукових знань і оновленням термінології, що призводить до все більшого розриву у спілкуванні між простими читачами й науковцями. Тому створення науково-популярних інтернет-журналів повинно мати на меті нівелювання цього розриву, сприяти введенню читача у світ науки й допомагати будувати діалог між науковцями та широкою аудиторією.
Мета статті – охарактеризувати сучасний стан українських науково-популярних інтернет-журналів; проаналізувати їхні переваги, недоліки й тенденції розвитку; визначити перспективи досліджуваних об’єктів.
М. Лукіна та І. Фомічева в посібнику „ЗМІ у просторі Інтернету”[2] приділяють увагу дослідженню нових форм інтернет-видань, описують загальні та специфічні ознаки мережевих ЗМІ. Праця М. Медведчук “Інтернет-ЗМІ: основні функції й особливості”[3] цікава тим, що вона не лише характеризує функції, ознаки й особливості інтернет-видань, але й порівнює їх з традиційними друкованими ЗМІ. На основі цієї розвідки ми можемо виробити власні характеристики інтернет-журналів і доцільність вибору цієї форми для втілення науково-популяризаторської функції.
Науково-популярний журнал – це періодичне журнальне видання статей та матеріалів з основ наукових знань з популярними відомостями щодо теоретичних та (чи) експериментальних досліджень у галузях науки, культури, практичної діяльності, що служить поширенню знань та самоосвіти [1]. Основною функцією цих видань є популяризація науковою інформації серед широкого кола читачів. До основних ознак науково-популярного видання відносять використання прийомів популяризації наукових знань; доступність стилю написання; зацікавленість до читання, що не зникає до кінця тексту; лаконічність і доцільність висновків.
Інтернет-видання мають такі специфічні ознаки, як мультимедійність, гіпертекстуальність та інтерактивність. Мультимедійність – це різноманітне збагачення текстової інформації аудіо, відео та графічними матеріалами. Під гіпертекстуальністю розуміють сукупність різних гіпертекстових посилань, які допомагають знаходити в тексті інформацію, пов’язану певним чином. За системою посилань, що використовується у виданні, можна визначити його концепцію: „За тим, як використовуються гіпертекстові зв’язки, можна скласти уявлення і про те, які завдання ставлять автори сайту, організовуючи інформаційні потоки” [2, с. 63]. Інтерактивність є визначальною рисою інтернет-журналу, адже підтримка двостороннього спілкування між редакціями й читачами створює ґрунтовну базу для тематичного та змістовного розвитку видання, підтримки його популярності.
До особливостей інтернет-видань М. Медведчук відносить здатність у будь-який час та без особливих перешкод виправити текстові помилки; зручність в ознайомленні з матеріалами, можливість пристосування тексту до власних потреб; легкість створення тематичних добірок, форматування або перекладу тексту [3].
На сучасному етапі науково-популярні інтернет-журнали недостатньо досліджені, тому варто зазначити їх характерні особливості, що виникають при поєднанні науково-популярного викладу з характеристиками мережевих видань. Таке поєднання дозволяє покращити виконання функції популяризації науки.
Матеріали, розміщені в науково-популярних інтернет-журналах, не обмежується ні часовими, ні просторовими відношеннями, тобто ознайомлення читача з інформацією не залежить від регіону проживання чи часу доби. Додаткові можливості популяризації надають інтернет-виданням мультимедійні засоби, які не лише ілюструють текстовий матеріал, але й допомагають творчо представити результати наукових досліджень. Гіпертекстуальність у науково-популярних інтернет-журналах дозволяє пояснювати нові терміни, судження, факти та служать засобом введення додаткової інформації до тексту. Таким чином, наявність гіпертекстових посилань підтримує одну з основних ознак науково-популярного тексту – зацікавленість читача у процесі пізнання.
Традиційні методи створення й опрацювання інформації в належному поєднанні з новітніми способами і засобами подачі матеріалів мають можливість створити якісну заміну звичним науково-популярним журналам.
Українських науково-популярних інтернет-журналів, як і взагалі науково-популярних журналів, налічується дуже мало. Серед них слід виділити „ІМХО”, „Пізнавайка”та „Український театр”(онлайн-версія друкованого видання). Ці журнали мають спільну мету: донесення в популярній формі наукових знань для значної читацької аудиторії. Так, концепція інтернет-журналу „ІМХО”ґрунтується на прагненні звільнити людей від незнання й необізнаності та надати їм своєрідну свободу. Редакція журналу „Пізнавайка”вбачає своїм завданням показати науку не як сукупність формул і алгоритмів, а представити її як надзвичайно цікавий та захоплюючий процес пізнання світу. Незважаючи на вузьку тематичну спрямованість, „Український театр”прагне висвітлювати інформацію з найбільш цікавих боків, акцентувати увагу на інтригуючих аспектах театрального життя країни.
Тематика „ІМХО”стосується таких галузей наукових знань: „Людина і наука”(розглядаються історичні, екологічні, технічні, медичні проблеми), „Людина і суспільство”(увага приділяється питанням політики, освіти, бізнесу, культури й соціуму), „Людина і людина” (висвітлюються психологічні, правові й гендерні особливості індивідуумів), „Людина і внутрішній світ” (має рекомендаційний характер, містить поради читачам щодо корисного й веселого проведення дозвілля). Журнал „Пізнавайка” представляє на своєму сайт наступні розділи: „Анатомія та медицина”, „Астрономія”, „Біологія”, „Зоологія”, “Математика”, „Наука і світ”, „Наука і техніка”, „Нетрадиційна наука”, „Фізика”, „Хімія”. „Український театр”складається з рубрик „Авансцена”, „Дійові особи”, „Тема номера”, „Театральні школи”, „Фестивалі”, „Пам’ять”, „Книжкова полиця”. Тож науково-популярна тематика є основною для інтернет-журналу „Пізнавайка”, для „ІМХО”ця тематика є провідною, але важливе місце також займає новинна інформація, яка не стосується безпосередньо науки і слугує для формування більш широкого кола інтересів читачів. Журнал „Український театр”виконує функцію популяризації наукових знань лише про театральну справу.
Принципи архітектонічної побудови сайтів українських науково-популярних журналів „ІМХО”та „Пізнавайка”подібні. Головні сторінки сайтів мають яскраве оформлення, що одразу привертає увагу до журналу. Матеріали інтернет-журналів чітко розподілені за рубриками, які графічно виділені. На сторінках видань виділяються також найбільш коментовані або останні, що коментувалися, та найбільш популярні публікації. В інтернет-журналі „Пізнавайка”розроблена мапа сайту, за якою можна знайти будь-яку статтю. Ці інтернет-видання мають систему гіпертекстових посилань, що дозволяють користувачам швидко знаходити інформацію.
Інтернет-журнал „Український театр”повністю відтворює свою друковану версію, тоьто не має специфічну архітектонічну побудову сторінки та позбавлений гіпертекстових посилань. Тому реалізація функцій науково-популярного видання в онлайн-версії друкованого видання не відрізняється від останнього. Тож власне інтернет-видання мають більший потенціал для подальшого розвитку, ніж онлайн-версії традиційних ЗМІ.
Важливою частиною будь-якого інтернет-видання є мультимедійні засоби. Для науково-популярного видання ці засоби мають велике значення, адже розкривають для редакції широкі можливості щодо популяризаторської політики. На жаль, українські науково-популярні інтернет-журнали не повною мірою використовують потенціал мультимедіа на своїх сайтах. Так, лише в „ІМХО”можна зустріти нечисленні відео та аудіо, якими підкріплюється текстова інформація.
Однією з основних ознак інтернет-видань є інтерактивність. Для українських науково-популярних інтернет-журналів ця ознака є визначальною та найбільш розвиненою серед інших. Так, інтерактивність виражається у формах електронного листування з редакцією або з окремими її представниками, коментування представлених статей, створення сторінок журналів у соціальних мережах.
На сторінках аналізованих інтернет-журналів зазначено електронні адреси редакцій та окремих працівників видання. Науково-популярний інтернет-портал „ІМХО”співпрацює з читачами за допомогою листування. Працівники редакції пропонують реципієнтам надсилати на електронну адресу прес-релізи, які потім мають змогу потрапити на сайт видання. Інший варіант співпраці, коли читач надсилає лист з проханням висвітлити певну тематику або запрошенням співробітників інтернет-видання відвідати свій захід і написати об’єктивний відгук про нього.
Журнали „ІМХО”та „Пізнавайка”дозволяють своїм користувачам зареєструватися на сайті й отримати доступ до коментування статей. Коментарі, як правило, стосуються тематики та змісту матеріалу, містять доповнення чи зауваження. У коментарях до сайту „Пізнавайка”можна побачити діалоги між читачами та власником сайту. Таким чином кожен користувач має можливість вплинути на характер, тематику чи якість інтернет-журналу, а редколегія, у свою чергу, проаналізувавши коментарі, здатна виявити інтереси читачів, ступінь їх освіченості та визначити вимоги до публікацій.
В інтернет-видань „Пізнавайка”, „ІМХО”та „Український театр”є власні сторінки соціальних мережах Фейсбук і Вконтакті. Як правило, на цих сторінках розміщуються посилання на статті інтернет-журналів, анонси майбутніх номерів та створюється можливість для коментування цих матеріалів. На Фейсбуці розміщують також фотографії з невеликими коментарями, якими кожен може поділитися з друзями й обговорити з ними свої думки з цього приводу. У такому випадку відбувається діалог читачів з редакцією через посередництво інших читачів. У групі інтернет-журналу „ІМХО”Вконтакті існують також спеціальні тематично розподілені обговорення, створені головним редактором для виявлення зацікавленості користувачів щодо тієї чи іншої проблеми. Однак читачі цього сайту майже не підтримують прагнення редактора забезпечити інтерактивне спілкування на наукову тематику. На початку своєї діяльності „ІМХО”мав сторінку на Livejournal, де відбувалися розмови з читачами. Видання намагалося створити клуб експертів і залучати до співпраці читачів-спеціалістів з окремих питань.
Створення сторінок у соціальних мережах має подвійний характер: по-перше, це засіб своєрідної реклами інтернет-видання та пропаганди науково-популярної літератури, по-друге – спосіб інтерактивного спілкування з читацькою аудиторією, що впливає на розвиток і популярність видання.
Серед прийомів популяризації на сторінках українських науково-популярних інтернет-журналів найбільш поширені: наведення історичних довідок, пояснень; розшифровування термінів або незрозумілих слів; надання розповіді сюжетного характеру; застосування цікавих прикладів.
На наш погляд недоліками розвитку сучасних українських науково-популярних інтернет-журналів є:
недостатня кількість мережевих науково-популярних інтернет-видань;
нерозвиненість використання системи мультимедійних засобів;
застосування незначної кількості прийомів популяризації наукових знань.
Отже, сучасні українські науково-популярні інтернет-журнали знаходяться ще на етапі становлення, чим пояснюються їхні недоліки. Незважаючи на це, перспективи розвитку таких ЗМІ великі, адже вони служать сполучною ланкою між науковцями та їхніми дослідженнями, експериментами і винаходами, з одного боку, та простими людьми, які не мають відношення до цієї сфери, з іншого. Важливим аспектом розвитку мережевих науково-популярних журналів має стати створення інтернет-ЗМІ, присвячені певній сфері наукової діяльності. Такі видання матимуть змогу створити ґрунтовну базу для популяризації великої кількості наукових знань серед українського населення.